HomeНовиниВ РайоніВиклики на «103» не обмежуються…

Виклики на «103» не обмежуються…

( 0 Votes )

 Повз поліклініку  проходили двоє молодих  жіночок у  червонястих  спецкостюмах.

– Що це за незвична форма? – цікавлюся в них. А вони, мов по команді, повернулися  на  всі 180 градусів – і на їхніх спинах  висвітився напис: «Швидка допомога». Так я познайомилася з диспетчером  служби 103 Володимирецької ЦРЛ Тетяною Стадник та фельдшером виїзної бригади Зоєю Босик (на фото).

До речі, якраз на зміні Зої Петрівні  довелося транспортувати з села Бишляк пораненого лісника Миколу С. Та що говорити? На «швидкій» ніколи немає вихідних, і всі п’ять  виїзних  бригад  цілодобово  чергують, щоб по першому дзвінку вирушити на допомогу. Скільки всього перебачили-перевиділи рятувальники Марія Слобода, Світлана Серховець, Галина Капітула, Олександр Кушнір, Валентина Мариняк, Людмила Кушнір! Траплялося, травмованих у буквальному смислі слова з крові  витягати. І пологи прямо в дорозі приймали. Й у цій своїй медичній «статистиці» вже збилися з ліку.

 


Не перший день несуть  службу на «Швидкій допомозі» і фельдшери Світлана Бедик, Любов Петрина, Валентина Шершень, Петро Ясинський та Людмила Романова. Сигнали людської біди і благання про допомогу  надходять і по телефону «103», і їх приймають, першими пропускаючи через свої серця, Тетяна Волчецька і Марія Дуляницька.

А водії? Від того, наскільки справна у них техніка, і яка дорога, рівна чи посічена вибоїнами, залежать людські життя.  Лік нерідко йде на хвилини. Бо те, хто першим здолає дорогу до постраждалого, – медики служби «103» чи смерть, –залежить від оперативності медиків і умов, у яких вони несуть свою службу.

Ветеран  медичної шоферської братії – Валентин Сад. Але такими ж «своїми» стали у цій службі і Федір Хомич, Василь Сяський,  Микола Лосінець, Віктор Васьковець, Василь Ковальчук, Руслан Лідич, Микола Бойко і наймолодший поміж них Олександр Гарбар.

У Більській Волі, Антонівці і Рафалівці зосереджено «кущові» пункти «швидкої допомоги». З диспетчерської у Володимирці йдуть вказівки на виїзд тому чи іншому  екіпажу, зазвичай – який  найближче до потерпілого.

– Право виклику нашої служби не обмежується, – говорить фельдшер Марія Іванівна. – Інша річ, коли на протилежному кінці проводу гіркий п’яниця белькоче зовсім незв’язні слова. Стараємося зорієнтуватися навіть у такій ситуації. Але хочеться, щоб про біду нам повідомляли всерйоз і на тверезу голову…

На  сьогодні   володимирецька  «швидка допомога»  підпорядковується комунальному закладу  «Обласний центр екстреної та медичної допомоги,  медицини катастроф» Рівненської обласної ради. Власне, це  Володимирецька підстанція Сарненської  станції. Й очолює її старший фельдшер Тетяна Олександпівна Степанюк. Цю службу по праву можна назвати екстремальною. Та розповідаючи про неї, завершити хочеться цілком мирно: «Спокійних ночей  і днів вам, медики зі служби «103»! Хай поменше показників значиться у «медицині катастроф»!».

 

 Г.ШТЕРН.

Фото автора.

 

У вас недостатньо прав для коментування.