HomeНовиниВ РайоніХто малого не шанує…

Хто малого не шанує…

( 0 Votes )

 

Як гадаєш, читачу: коли на подвір’ї багатоквартирки з’являється ось таке, як на знімку, неприємне «озеро», – що має статися відразу ж після його дивовижної з’яви? Еге ж, і я свого часу думав, що вже через годину десантується бригада умільців-сантехніків. Озброєна не тільки ломами й лопатами, а й наявною у місцевому комунгоспі асенізаційною технікою, вона негайно вступає у двобій з комунально-каналізаційними непорядками і, звісно ж, перемагає, повертаючи людям красу та первозданність рідного подвір’я.

Зазвичай, воно так і буває, хоч і не зовсім оперативно. Однак над змальованим сценарієм санаційно-оздоровчої битви цього разу мушу засумніватися. І все тому, що добряче надивився на селищних комунальників в умовах наведення ними сантехнічного порядку – приведення громадських водогонів і каналізаційних мереж до робочого стану. На моїх очах котрийсь із цих трударів не раз з ніг до голови кутався у заляпаний багнюкою прогумований плащ і надовго поринав у зловонну клоаку оглядових колодязів.

Хто і яким наказом заганяв його у те чистилище? Начальник комунгоспу? Бригадир? Не тільки, бо зношені труби і начальницькі накази – це далеко не все, що штовхає людей на пошук запакованих нечистю підгнилих труб. Є ще одна причина сантехнічного ходіння по муках – байдужість користувачів до нелегкої і не зовсім приємної сантехнічної праці.

Спробуйте, поговоріть з ким-небудь із цих людей, і вам розкажуть, як час від часу комунальникам підкладають свиню добропорядні, самовдоволені, ба – навіть культурні (такими вони себе вважають) мешканці будівель над стічними «озерами». Звісно, йдеться не про всіх поголовно, а про недбайливців, пов’язаних з появою горезвісних «озер». Таємниці тут жодної: лушпиння, зіпсована консервація, всяке дрантя з деяких осель запросто потрапляють у туалет – і час від часу перекривають каналізаційні труби. От і виходить: боротьба сантехніків за чистоту подвір’їв – це затяжна боротьба зі штучно породженими каналізаційними «тромбами». І, як правило, всі вони на совісті квартирних нечупар і їхніх сусідів-добродіїв. Бо ж одні творять каналізаційні «озера» під вікнами осель, а інші своїм мовчанням допомагають у цьому.

То чи виходить журналістові налітати з критикою на трудяг-комунальників, як пропонує дехто з володимирчан? Ми від цього відмовилися, бо, вважаємо, жильцям треба навчитися цінувати труд скромного комунального сантехніка. Адже хто малого не шанує, той великого не вартує. Та й, погодьтеся, не можна жити, щоб нога за ногу зачіпалася.

 

 

 

Олексій ГОРОДНИЙ.

На знімках: чергове «озеро» біля райцентрівських п’ятиповерхівок.

 

У вас недостатньо прав для коментування.