Травень обіцяє бути спекотним

( 2 Votes )

Як повідомляє український Гідрометцентр, на початку травня в західних, центральних та північних областях України очікуються холодна погода з  аномальними  приморозками на ґрунті у ночі. Температура опуститься до 0 та -5 градусів. Така погода буде утримуватися всю першу декаду місяця. Також Гідрометцентр прогнозує зливи та грози, що є характерним для цієї пори року.

Проте у політичному житті України очікується істотне підвищення температури, з початку травня аж до двадцять п’ятого числа з можливістю зростання температурного режиму ще впродовж п’ятнадцяти днів після означеної дати. Таке підвищення температури обумовлено виходом президентських перегонів на фінішну пряму.

Сьогодні визначився основний лідер перегонів, який має достатньо великий відрив від своїх найближчих конкурентів. Кандидат у президенти України П. Порошенко, якого підтримує партія «Удар» зі своїм лідером В. Кличком, впевнено прямує до поставленої мети. Хода Порошенка спонукає до більш активних дій його основних конкурентів. Вони, головним чином, зосереджуються на «розігріві» тих областей де кандидати мають більш-менш суттєву підтримку. У такий спосіб намагаються підготувати для себе позиції, з яких можна буде домовлятись з майбутнім переможцем президентських перегонів.

Ще одним фактором, який, на нашу думку, суттєво підвищить температурний градус травня, стане проведення «Національних теледебатів» кандидатів у президенти України на Першому Національному телеканалі (УТ-1). Принцип «телебачення робить політику» досі є актуальним. Ці дебати, безперечно, нададуть комусь з їхніх учасників додаткових балів і, ймовірно, суттєво погіршать позиції інших. Як попередньо повідомляла прес-служба Першого Національного, кандидати у президенти будуть виступати в такому порядку: 9 травня – А. Гриценко, О. Богомолець, О. Клименко; 10-го – П. Порошенко, З. Шкіряк, Василь Цушко; 11-го – О. Тягнибок, В. Саранов, А. Гриненко; 16-го – Ю. Бойко, П. Симоненко, Н. Королевська; 17-го – Д. Ярош, В. Рабинович; В. Куйбіда; 18-го – М. Маломуж; Р. Кузьмін; О. Ляшко; 23-го – Ю. Тимошенко, С. Тігіпко, В. Коновалюк.

Проте виборці не побачать виступів М. Добкіна, О. Царьова та Н. Королевської. Двоє перших висунули свої умови участі, що суперечать запровадженим НТКУ правилам щодо забезпечення рівних можливостей для всіх кандидатів, а Н. Королевська (як і О. Царьов) знялась з президентських перегонів.    

Істотно буде впливати на підвищення температурного режиму в суспільстві у травні і кремлівський фактор. Після активізації антитерористичної операції українських силовиків на Сході та здобутих ними позитивних результатів у Кремлі зрозуміли, що більшість українських громадян не підтримує «кримський сценарій», який мав на меті зірвати проведення президентських виборів.

Саме тому Росія перейшла до розіграшу варіанту міжнародного тиску на Україну. Днями з’явилось звернення Громадської  палати  РФ до ООН та Ради Безпеки ЄС з вимогою перенесення дати виборів президента України. Що само по собі є дивним (щоб не сказати більше). Як заявив заступник секретаря Громадської палати В. Гриб, повідомляє РІА "Новости" з посиланням на прес-службу палати, «…спільними дипломатичними зусиллями провідних світових держав домогтися перенесення президентських виборів на Україні, аж до стабілізації обстановки». Оскільки, на думку «кремлівських стратегів», не можна проводити виборчу кампанію президента в умовах проведення «каральної операції», бо це зробить нелегітимним результат самих президентських виборів.

Наслідуючи цю логіку, зауважимо, що в такому разі нелегітимними були вибори одразу двох президентів РФ: В. Путіна (2004 р.) та Д. Медведєва (2008 р.). Адже саме під час їхнього балотування на посаду президента Росії тривали перманентні антитерористичні операції у Чечні та Дагестані.

Проте, як свідчить міжнародний досвід, саме вибори президента і є тим стабілізуючим фактором в об’єднанні держави та легітимізації влади, не зважаючи на воєнні дії.  Як вважає Т. Паньо, експерт сайту Еспресо-TV, «…Власне ніде в світі боротьба з терористами – чи переговори з автономістами, кому як краще думати – не заважали проведенню виборів. Успішно пройшли президентські і парламентські вибори в Іраку – не зважаючи на всі зусилля інсургентів їх зірвати. Неодноразово проходили президентські та парламентські вибори навіть в Афганістані, де відкрита громадянська війна триває дотепер… Зрозуміло, що теза «зачекати з виборами до стабілізації ситуації» є цілковито хибною. Бо проведення чесних і прозорих виборів власне і є засобом як внутрішньої, так і міжнародної легітимації влади, – і, ймовірно, стабілізації ситуації в країні. Інша річ, що громадянський мир в Україні в російську стратегію, здається, поки не вписується».

І в цьому контексті зазначимо, що країни Західної Європи та США, підтримуючи нашу державу на шляху розбудови дійсно демократичного суспільства, наполягають на тому, щоб вибори президента України відбулися в означені строки. Адже результатом цих виборів стануть легітимізація української владної вертикалі (зокрема президентської), що в свою чергу, дозволить пришвидшити впровадження соціальних, економічних та адміністративних реформ у державі.

Стабілізація температурного режиму в Україні, за даними Гідрометцентру, очікується у другій декаді травня.

У розбудові української держави вибори президента України двадцять п’ятого травня закладуть основи розвитку суспільства європейського зразку, що, в свою чергу, буде впливати на зниження температури у політичних протистояннях та стабілізації у суспільстві. 

Олександр ТРУХАЧОВ,

Політолог, м. Київ

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити