Три дні серпня, які для України стали визначальними

( 1 Vote )

У хронологічному порядку вони розташувались таким чином. 23 серпня – візит канцлера Німеччини А. Меркель до Києва. 25 серпня – Президент України П. Порошенко оголосив про розпуск Верховної Ради України. 26 серпня – у Мінську (Білорусія) відбулась багатостороння зустріч представників країн Митного Союзу з президентом України та комісарами Європейського Союзу. Отже, далі по порядку.

Як вважає київський політолог О. Палій, офіційний Берлін навмисне обрав для візиту канцлера Німеччини А. Меркель до Києва саме 23 серпня. Адже це не тільки переддень річниці української незалежності, а й 75-та річниця укладення «Пакту Молотова – Ріббентропа» між нацистською Німеччиною та комуністичним СРСР щодо розподілу сфер впливу на континенті. «Цю дату для візиту Меркель обрали, щоби протиставитися тим часам, коли Москва з Берліном ділили Європу», – переконаний О.Палій.

Під час візиту до Києва А. Меркель заперечила примирення її країни з анексією Криму й пообіцяла Україні фінансову допомогу та висловилася за дипломатичне розв'язання воєнного конфлікту на Донбасі. Вона спростувала закиди в існуванні плану нового розподілу Європи. Вже у своїй вступній заяві вона наголосила, що її візит до України є свідченням підтримки територіальної цілісності держави. «Моя присутність тут показує, що змінилося та що дві країни можуть змінювати політичні відносини. Німеччина не хоче створити нову політичну біду, бо вона дуже добре вивчила свою історію», – заявила Меркель, повідомляє «Німецька хвиля».

Щодо питання федералізації нашої держави, то канцлер Німеччини вважає цей процес недоречним, бо він може дестабілізувати Україну. "Німеччина підтримує те, що в Україні називається децентралізацією і до чого прагне президент України", – заявила Меркель. Питання вступу до НАТО, на думку керівника німецького уряду, для українців «не на часі», хоча слід розглядати певну «кооперацію».

Візит канцлера Німеччини до Києва викликав багато коментарів авторитетних німецьких видань. Так, впливова Allgemeine Zeitung Mainz пише: «Український президент П. Порошенко говорив про Німеччину як про "впливового друга" та "сильного адвоката"… Послідовна підтримка України це те враження, яке залишила канцлер після свого візиту до Києва. … Володимир Путін втратив важливу довірену особу. Дні "петербурзьких діалогів", чоловічої дружби та кабінетних консультацій позаду. Російський президент багато програв у своєму покері за Україну. Відсутність довіри буде відігравати ключову роль під час його перших перемовин з українським колегою Порошенком у Мінську. Та незважаючи на всю симпатію до української справи, Захід має також прямо дати зрозуміти: ані членство Києва в НАТО, ані вступ до ЄС не можуть найближчим часом стояти на порядку денному. Говорити правду таку, як ця є обов’язком справжнього адвоката».

                Таким чином, візит канцлера Німеччини А. Меркель до Києва 23 серпня цього року з одного боку підтримав українську позицію, а з іншого –чітко вказав Росії та її правлячим колам на безперспективність їхніх сподівань на роль особливої держави, яка сама собі придумує правила та сама за ними живе. Цивілізований світ не збирається жити за законами, які не мають нічого спільного із загальнолюдськими  цінностями та правилами.  

                Наступний день 25 серпня. У цей день Президент України П.Порошенко  підписав указ про розпуск Верховної Ради України. Президент наголосив, що час, відведений Конституцією на формування нової коаліції, сплив 24 серпня. Проте рішення про припинення повноважень Верховної Ради VII-го скликання не означає, що Верховна Рада припиняє роботу, зазначив Порошенко. Як повідомляє «Українська правда», глава держави підкреслив, що існує надзвичайна важливість розгляду низки питань, перш за все – ратифікації у вересні Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

«Я сподіваюся на активну роботу та швидку ратифікацію з тим, щоб вже у вересні ратифікаційні грамоти були передані до Європейської Комісії в Брюссель", – сказав президент. Важливість позачергових виборів президент обґрунтував наявністю у парламенті деструктивних сил, які не дають змогу прийняти такі потрібні сьогодні закони для реформування та налагодження  ділового клімату у державі. Відповідно до указу президента позачергові вибори до Верховної Ради України відбудуться 26 жовтня цього року. Ці вибори, як і цьогорічні президентські, пройдуть за скороченою процедурою (59 днів). Що, у свою чергу, вимагає якнайретельнішого «відбору» виборцями депутатів з кандидатів, пам’ятаючи з якої «партійної групи» з’явився той або інший «захисник трудового народу».

                І третій день 26 серпня. У м. Мінськ (Білорусь) відбулась зустріч лідерів Митного Союзу з президентом України та комісарами ЄС. На початку зустрічі відбулась подія, яка не буде однозначно сприйнята українським суспільством. Під час привітання президент України П. Порошенко потиснув руку президенту РФ В. Путіну. З одного боку дипломатичний етикет вимагає дотримання певних культурних традицій, а з іншого боку…

Однак під час виступу П. Порошенко сказав на зустрічі: «Сьогодні в Мінську, безумовно, вирішується доля світу і доля Європи. Саме так я оцінюю потенціал нашої зустрічі. Ми повинні разом знайти єдино правильне рішення, від якого залежить мир на континенті … Ми нікому не нав'язуємо і не хочемо, щоб хтось нав'язував нам форму внутрішнього устрою або інтеграційного напряму зовнішнього розвитку. Український народ зробив свій вибір на користь унітарної, демократичної, європейської держави» – повідомляє його прес-служба. Також П. Порошенко підкреслив, що мета його візиту до Мінська сьогодні – зробити все можливе, щоб припинити кровопролиття і дати можливість почати складний процес пошуку політичного компромісу.

                Натомість президент РФ у своїй промові говорив про економіку та ні словом не обмовився про війну. Як передають «РИА Новости"», «За найскромнішими оцінками, сукупний збиток тільки економіки Росії може скласти 100 мільярдів рублів. Під ударом опиняться цілі сектори нашої промисловості та АПК Менш конкурентоспроможна українська продукція буде витіснятися на ринок Митного союзу, більшою мірою на російський ринок. Не можна скидати з рахунків також ризик протизаконного реекспорту на загальний ринок Митного союзу продукції країн ЄС під виглядом українських товарів…», – сказав Путін. За його словами, втрати будуть і у Білорусі, та у Казахстану.

На що Президент Казахстану Н. Назарбаєв заявив, що  не вважає проблемою підписання угоди про асоціацію України та ЄС. «Для Казахстану не є перешкодою Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом», – сказав він, повідомляє прес-служба президента України. Назарбаєв зазначив, що його країна налаштована на розвиток двосторонньої співпраці з Україною.          

                Наслідки мінської зустрічі ми побачимо найближчим часом.  А вже на початку вересня нас очікують ще декілька визначних подій у новітній історії України. Головною, без сумніву, повинна стати ратифікація українським парламентом асоціації з ЄС. Яка, окрім підтвердження європейського вибору, суттєво вплине на перебіг подій на Сході. Але це буде у вересні.

Олександр Трухачов , політолог, м. Київ 

 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити