Маємо те, чого в принципі не повинно бути...

( 3 Votes )

Мною рік тому в підтримку жіночок, які перейшли з московської в українську церкву, від нападок московських попів була написана стаття під назвою “Лист Володимирецьких рухівців”.

В наступному номері в рубриці “Публікація і резонанс” в статті під назвою “А жити треба по-християнськи!” прості жінки, не надто грамотні (так вони себе самі назвали), вказали, що у моїй публікації було написано багато неправди.

Я вже хотів звернутись до суду, попередньо запросивши матеріали з архіву по рішеннях районної ради того періоду. (До речі, не думав, що в протоколах так розширено описуються засідання комісій районної ради!). Заново відновилась картина подій двадцятирічної давності. З цих протоколів добре проглядаються дії не тільки депутатів райради, а й посадових осіб Рафалівської селищної ради та районної державної адміністрації. І до честі тодішньої селищної голови Винник О.М., вона в тій складній ситуації поступила чесно, порядно, а головне – по закону. Переповідати все не буду, але з огляду сьогоднішнього дня, скажу, що час на місці не стоїть і він робить свою справу на користь України.

Щоб не перетворюватись на персонажів з твору Нечуя Левицького “Кайдашева сім'я”, судитись не буду. Але запевняю, що все написане в статті “Володимирецьких рухівців” є правдиве. Єдине, чим можуть мені дорікнути – хіба що не все описане. Багато чого упущено з огляду етичних міркувань, оскільки деякі особи того конфлікту уже відійшли в потойбічний світ (хай їм там буде те, що заслужили). Але їхні діти та онуки, на відміну від своїх батьків, нині мають значно більші можливості розширити свій кругозір, і відповідно сформували свою думку.

Однак якщо хтось дуже цікавиться тими давніми подіями, звертайтесь – покажу і прокоментую. Потрібно було б згадати непорядних і брехливих водьків та інших партійних функціонерів, яких ні час, ні минулі події нічому не навчили. Але не такі вони значні фігури, щоб приділяти їм увагу та тратити на них час і папір.

Чому порушу старі публікації? Бо події, які нині розгортаються навколо православ’я в Україні, змушують акцентувати увагу на деякі очевидні речі.

Чи потрібна Україні автокефалія? Однозначно – потрібна! Народ України у своїй переважній більшості сповідує православну віру, але в українському православ’ї немає єдності, а відповідно – і сили. В разі ж об’єднання всіх православних в Україні ми будемо мати одну з найбільших, а можливо і найбільшу православну церкву в світі!

Наші недруги не хочуть бачити українців сильними, бо звикли нас мати за другосортний народ. Використовуючи яничар, підкидають нам різного роду побрехеньки типу «Наші батьки ходили в цю церкву і ми будемо в її ходити».

Тут задаймо собі питання: а чи була можливість нашим батькам мати свою церкву? Звичайно, вони про таке не могли навіть мріяти. У нас же тепер така можливість є, і не скористатись нею – гріх; тоді матимемо непростимий докір від наших нащадків. Я думаю, що нам, українцям, внутрішня ворожнеча, яка підкинута і підживлюється тільки зовнішніми силами, аж ніяк не потрібна. Автокефалія виб’є з-під ніг яничар та недругів брехливий ґрунт і об’єднає українських православних, зробивши їх рівними серед рівних.

Чи є політика і конфлікти в церковних питаннях?

Якщо заглянути в історію становлення будь якої церкви то переконаємось, що повсюдно велась велика боротьба і далеко не праведними методами.

Пропоную коротенький аналіз. Сьогоднішнє світове православ’я складається з 15 автокефальних церков. Правда, Православна церква в Америці визнана як автокефальна лише декількома церквами.

Якщо слідувати логіці “московських вірних”, то хай би була одна православна церква, наприклад Московська. Але, як бачимо, їх є лише автокефальних ― 15 (!), і, мабуть третині з них Московський патріархат надавав автокефалію, не рахуючи тих, що мають ще якісь статуси з правами на роді повних чи часткових автономій і т.п.

Як свідчить історія, кожна церква здобувала свій статус у великих конфліктах і з неабиякою участю державних мужів. Зокрема, двома реченнями скажу за Польську православну церкву.

У 1924 році Константинопольський патріарх видав томос про визнання Православної церкви Польщі автокефальною.

Однак після Другої Світової війни у Польщі був встановлений сталінський режим. Московська патріархія оголосила автокефалію Православної Церкви Польщі неканонічною і одразу ж у 1948 році дала церкві “нову автокефалію”, поставивши на чолі свого митрополита.

Ще два речення скажу за досить цікаве становлення Грузинської Православної Церкви, автокефалія якої сягає ІV століття. Спочатку була підпорядкована Антиохійському Патріархату. У 1801 році східна Грузія увійшла до Російської імперії і вже через 10 років російський Святіший Синод скасував автокефалію і приєднав до РПЦ як екзархат. При цьому призначали екзархами єпископів ― негрузинів, що приводило до конфліктів з місцевим духівництвом.

Автокефалію відновлено після лютневої революції 1917 року. Але визнано цей акт аж у 1943 році (мабуть, за вказівкою Сталіна), а Константинопольським – аж у 1989 році.

Я навів коротенькі історії лише по двох близьких до України державах. Думаю, що цей поверхневий, коротенький огляд чітко показує наявність в церковних справах як політики, так і втручання державних мужів.

Чи маємо ми право мати Українську Автокефальну Православну Церкву? Однозначно так! Для прикладу – православні цих вищезгаданих країн. У Польщі більш як 80% населення відносить себе до християн-католиків. До православних – не більше мільйона, але вони змогли вибороти собі автокефалію!

Грузія має менше 5 мільйонів населення, з них максимум 4 млн. відносить себе до православних – і також мають православний томус. А українців не менше 35 млн., які відносять себе до православних християн і мають більше 20 тисяч храмів (у нашому районі їх налічується 50) – але не мають автокефалії!

Тим більше, що християнство починалось на Русі з Києва більше 1000 років тому, коли був Київський Патріархат.

То чому ми такі безхребетні? Чи, може, нам чужа мати миліша, ніж своя? Років 15 тому була у мене дискусія на цю тему з одним високим церковним чином з Московського Патріархату. Не маючи проти мене переконливих аргументів, він сказав прямо, що все добре розуміє і готовий перейти до Київського Патріархату – але люди не готові.

То скільки ще треба часу? Панове, саме сьогодні настав той час, що ми маємо забути всі чвари і об’єднатися перед тим викликом, який нині постав на кону. Во славу Христової Церкви маємо зреалізувати своє право сповна. А люди до цього готові, як ніколи.

Олександр Бобрик

депутат Володимирецької районної ради. 

ілюстрація з мережі Internet

 

Коментарі   

 
+8 # Гість 18.05.2018, 15:25
Знову Бобрик всіх повчає...Потріб но було вчити та щось робити як головою адміністрації був,а то все судами залякує.
Відповісти
 
 
+6 # Гість 19.05.2018, 09:37
Що він не те тут написав, прошу напишіть шановний гість.
Відповісти
 
 
-2 # Гіcть 19.05.2018, 15:24
Що не так? Бобрик був головою адміністрації, то чи збирав він форуми, конференції чи тематичні зустрічі на тему автокефалії, чи проводив роз'яснювальну роботу в школах, закладах культури? Ні. Можливо він хоч одну вулицю в районі декомунізував? Знову ні. Хоча б совдепівську мотоестафету відмінив? Так ні, двічі проводив. Крім звільнення Міцути та призначення Тамари Мисько так нічим і не запам'ятався...
Відповісти
 
 
+1 # Гість 20.05.2018, 10:21
Скільки він років (місяців) був головою РДА?
Відповісти
 
 
+11 # Гість 20.05.2018, 10:32
Пропоную висловлюватися в цій статті чи Ви за атокефалію, чи Ви проти, а не про автора статті...
Відповісти
 
 
+11 # Lavr 18.05.2018, 17:11
Кремль разом з вічно підпорядкованою йому церквою РПЦ імені Гундяєва давно хотів зробити на Поліссі заповідник "русского мира" на противагу українським інтересам. Але українцям, щоб не потонути в чужому "мірє" та вижити в своїй державі, необхідно відродити свою духовну святиню, започатковану 1030 років тому в Києві, шантажем по-зрадницьки приєднану в 1686-му році до російської митрополії. Ту кричущу несправедливіст ь треба якнайскоріше виправити. Віряни, які сумніваються в необхідності та справедливості встановлення в Україні своєї Української Помісної церкви з своїм Патріархом, своєю мовою, повинні переконатися в необхідності такого рішення та підтримати його.
Відповісти
 
 
+12 # Гіcть 18.05.2018, 18:25
Знову почався передвиборчий понос. Спочатку зрадили Чорновола, а потім весь Рух. В районі все більше і більше людей розуміє, хто вони такі, а підтримка меншає. Це політичні трупи, що власні інтереси завжди ставили вище суспільних, прикриваючись патріотизмом.

П.с. адмін, не видаляй цей коментар, це є лише окрема думка про публічну особу, і не заборонено законом.
Відповісти
 
 
+3 # Гість 19.05.2018, 09:39
Конкретно (фактами правдивими) пиши як продали Чорновола і так далі. Немішалоб, щоб коли небудь подав в суд за брехню
Відповісти
 
 
+1 # Гіcть 19.05.2018, 15:00
На, почитай, "правдолюбе", як зрадники розкололи РУХ Вячеслава Чорновола і створили УНП, в якій Бобрик активістом підробляє. Стаття написана для зрадників, що ще залишились в районах України.

http://www.rukh.team/tim-hto-zradivchornovola-19-h-rokovin-tragichnoi-zagibeli-vjacheslava-maksimovicha-chornovola/
Відповісти
 
 
-2 # Гість 19.05.2018, 13:31
Політичний (видалено модератором)
Відповісти
 
 
+6 # Гість 18.05.2018, 22:04
Бобрик твій час минув.
Відповісти
 
 
+3 # Гість 19.05.2018, 17:17
Пан Бобрик правильно поставив питання та відповів на нього. А противники помісної церкви ощерились на нього відходять від теми,зводячи особисті рахунки. q
Відповісти
 
 
+2 # Lavr 19.05.2018, 17:40
Бобрик правильно підняв питання щодо помісної української православної церкви, за що йому повага. Але суперпатріоти з ватними головами відводять обговорення вбік, до особистих образ щодо автора, не обговорюючи підняту ним тему. Або це новий тренд ворожої пропаганди, або безголів*я "корисних ідіотів". Одне другого варте. Якщо хочете взяти участь в обговоренні теми, то не заводьте розмову в сторону!
Відповісти
 
 
0 # Гіcть 19.05.2018, 18:11
Цей "суперпатріот" на більш не здатний як підняти питання та опустити ближнього. Не піднімати питання треба, а робити все, щоб це сталося. Хоч щось зробити для суспільства, а не на себе улюбленого.
Відповісти
 
 
+3 # Гість 20.05.2018, 11:54
Надіюсь, ви вже багато чого зробили "для суспільства", що всіх опускаєте. Покажіть що саме зробили. Бо до когось у нас суцільні претензії та критика, особливо анонімна. В цьому ми мастаки!
Відповісти
 
 
+2 # Василь 20.05.2018, 16:34
Агов, Гості, а привідкрийте свої обличчя! Три ІТ проти Бобрика зробили тут ажіотаж!
Можна по різному ставитися до Бобрика, але звинувачувати, що він нажився будучи головою РДА ні в кого язик не повернеться. Так, його правління не стало, на жаль, переломним. І вина тут і наша, а не тільки його: ми до цього часу обираємо депутатами червоних директорів і голів колгоспу, які звикли дивитися спершу в свою кишеню, а тоді вже на проблеми громади. Обираємо не за патріотизм чи ділові якості, а за хуру лісу для церкви, машину асфальту на дорогу чи кілограм гречки на обід.
Старий метод, коли треба похоронити якесь питання, перевести стрілки на особу і таким чином уникнути дискусії. Питання автокефалії - це питання існування нашої держави, тому що московський патріархат, не просто п'ята колона, це активний пропагандистськ ий центр "русскава міра". А нам треба "в своїй хаті своя правда"!
Відповісти
 
 
+3 # Гіcть 20.05.2018, 20:30
Три ІТ проти двох все-таки перевага в 33%. І те, що твій нік Василь не значить що ти не Саша.

Бобрик все життя державний службовець і все життя отримував від злочинної влади зарплату. Подібно Жириновському який постійно критикує Путіна, але постійно з ним голосує в раді усіх скликань. Отакий собі пристосуванець. В 2005 році разом з Ющенком для автокефалії не зробив НІЧОГО. А зараз, коли до Партіарха звернулась і обласна рада, він як депутат райради навіть проекта рішення не підготував. А попіаритись в газеті, то хлібом на корми.
Відповісти
 
 
-5 # Василь 20.05.2018, 23:20
В мене тут давня реєстрація, щоб бути Сашком Бобриком. :) Були б ніки, було б видно, що одна особа зробила 4 коментарі, а так здається, що коментує купа народу.
Я не про Бобрика. Не треба переходити на особистості. Саме питання занадто важливе, щоб похоронити його в розбірках Бобрик поганий чи добрий. 2005 рік ще ніхто не аналізував, тоді на рівні району не відбулося переходу влади на европейську модель. Мені більш здається, що Бобрик був весільним генералом, а вирішували Парейко та Ткачук (здається він був головою ради). Зараз же треба об'єднуватися всім, хто хоче московський паханат викинути з української землі. Якщо почати згадувати, хто кому коли на мозоль наступив, то знову буде лебідь, рак і щука. Як в тому ж 2005 році...
Відповісти
 
 
0 # Siegfried 22.05.2018, 06:51
"Викидати" - звучить як насилля. А "постраждаті за вєру православную, яко вєлікомучєніци" - це ще більше утвердить твердині в розумі адептів єдіной і нєдєлімой канонічєской...
Відповісти
 
 
+2 # Гість 23.05.2018, 11:11
Олександр Бобрик.
Ніколи не писав коментарів, і повірте майже ніколи не читаю, але думаю, що в цей час, мовчанка - смертіподібна.В иправдовуватись перед брехунами не збираюсь, так як моя персона в ніяке порівняння не йде з тим викликом, який нині постав перед нами. Проект рішення готовий, днями думаю він буде висвітлений на сайті райради і сподіваюсь буде прийнятий абсолютною більшістю голосів. Дякую, тим думаючим людям,які вбачають всю серйозність
піднятого питання.
Відповісти
 
 
-12 # Гість 20.05.2018, 19:56
"... жіночок" :sad: це якось зовсім нетактовно відносно жінок
ми ж ніколи не говоримо "чоловічок", воднчас "жіночка" - це, чомусь, звична річ :-?
Відповісти
 
 
+8 # Siegfried 22.05.2018, 06:44
"Жіночка" - звучить ніжно.
Відповісти
 
 
-8 # Гість 22.05.2018, 09:37
коли звертається чоловік до власної дружини - можливо, й ніжно, але не тоді, коли так говорить/пише чиновник чи політик відносно незнайомих йому людей
Відповісти
 
 
+11 # Гість 22.05.2018, 15:46
:eek: А чиновник шо, тіпа не мужчина? :-? В першу чергу він мужчина. У нього теж є чуства. А відносно автокефалії то все добре. Ніхто ж силою в єї не пхає. Хочуть об'єднатися церкви і мати автокефалію - Бог вам в помощ. Хочете належати до якогось іншого патріархату - також ваша справа. Нема чого істерити. Єдине, шо мене смущає, то це те, шо деякі попи ведуть себе як сєпари. Таким не місце у нас. Немає чого прикриватися духовним саном. Я тепер не ходжу в ту церкву, де я був і не щитаю, що поміняв віру. Вона у мені в середині. Я просто поміняв церкву. І Філарет ніякий не одступник, а Божий помазанець.
Відповісти
 
 
+8 # Гість 21.05.2018, 19:14
Чого ви пристали до Бобрика? Обговорюйте тему.
Відповісти
 
 
+13 # novak-i 22.05.2018, 09:42
Коментар по темі. Я за автокефалію.
Просьба адміна видалити все, що зверху (обговорюйте тему а не людину). Можливо зробіть опитування про автокефалію
Відповісти
 
 
-22 # Shturman 23.05.2018, 12:59
Філарет це самозванець і клятвоприступни к, а церква його не признана ніде в світі.
Відповісти
 
 
+9 # Гість 23.05.2018, 13:43
Ого! Штурмани пішли в атаку за церкву імені Гундяєва! Це очікувано.
Відповісти
 
 
-5 # Shturman 23.05.2018, 14:51
Кожен має право на свободу віросповідання, тому Ваше право куди ходити.
Відповісти
 
 
+8 # Гість 23.05.2018, 21:56
Вибачаюсь.Панов е а хто цей Бобрик.
. Так багато про нього говорите. Я за нашу церкву :-? .
Відповісти
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 127 гостей на сайті