Уже 47 років поспіль у всьому світі 20-го липня відзначають Міжнародний день шахів. Свято проводиться за рішенням Всесвітньої шахової федерації заснованої в 1924 році. Сама ж назва гри походить з перської: «шах мат» – «володар помер». Батьківщиною шахів вважають Індію, там з`явилась гра чатуранга – попередниця шахів. На територію Європи найрозповсюдженіша розвага феодальних вельмож потрапила значно пізніше.
Згодом шахи зазнали деяких змін, а саме: шахівниця стала двоколірною (до цього всі її клітини були білого кольору). З тих часів змінилось не лише це. Якщо колись шахи були забавою королів, султанів та емірів то сьогодні цією грою захоплюються мільйони. Є талановиті шахісти і на Володимиреччині. Рафалівчанин, Дрималик Михайло Степанович, не перший рік грає в шахи, за спиною десятки турнірів та справжній досвід гравця.
– Михайле Степановичу, в районі Ви досить відомий шахіст. Розкажіть, будь ласка, як давно граєте в шахи?
– Напевно, з років 10. Дядько мій любив цю гру. Спочатку я охоче дивився, згодом почав помаленьку опановувати це мистецтво. Довелось зазнати не одну поразку, але мене це тільки стимулювало. Через деякий час нарівних грав з своїм першим шаховим вчителем. Тут потрібні тренування, як і в усьому, вони дають результат. Пригадую, як в студентські роки, коли приїздив додому, допівночі за шахівницею з дядьком просиджували. Однолітки з дівчатами на забави ходили, а я тренувався. Шахи – моє хобі.
– Чи можете пригадати свою першу відкриту гру?
– Коли я навчався у Львівському національному університеті ім. Івана Франка на історичному факультеті, ходив на шахову секцію, тоді й змагався на першість серед студентів університету, зумів вибороти 3 місце.
– Розкажіть, в яких турнірах брали участь і перемагали…
– Змагався за Кубок Володимирецького району, колись їздив від районної профспілкової організації в Костопіль. Стосовно перемог, то були роки, коли я був першим серед шахістів Володимиреччини. Зараз з`явились нові, здібні шахісти. Швидко аналізують, приймають креативні рішення, мені ж на це потрібно значно більше часу. Все залежить від характеру людини.
– З якими талановитими шахістами доводилось грати? Назвіть,будь ласка, імена!
– Звичайно ж, це Дмитро Андрєєв, Римарчук Юрій, Кукла Петро, Кравчук Володимир – шахіст, який викликає повагу.
– Як Ви вважаєте, чи впливають шахи на характер людини?
– Безумовно. Шахи сприяють розвитку логічного мислення, частково формують –холоднокровність, вчать прорахуванню і не лишу у грі.
– Що, окрім задоволення та досвіду, дала Вам гра?
– Знайомство з цікавими людьми. Шахові партнери стали для мене близькими друзями.
– Технічний прогрес з кожним роком набирає швидкості, з`являється все більше різноманітних комп’ютерних ігор. Чи витісняють вони настільні забави?
– Не хочу видатись категоричним та постійні сидіння за ком`ютером до добра не призводять. Якщо це, звісно, не творча робота. Є і розвиваючі ігри. Якось в шкільному кабінеті інформатики я й сам грав в шахи з комп`ютером. Там стояла простенька програма то я його весь час обігрував, – усміхаючись розповідав Михайло Степанович.
– Ви є вчителем старших класів, чи цікавиться сьогоднішня молодь, зокрема учні 10-х, 11-х класів шахами? Чи все ж це забава для людей більш зрілого віку?
– Кілька років тому я вирішив організувати в школі шаховий гурток. Підтримали мою ініціативу лише молодші учні, 7-8 класи. Та й ті виявились нетерплячими. Я хотів подати їм трохи теорії, а діти відразу бралися б до гри. Шахи – це спорт і мистецтво. Тут треба все гармонійно поєднувати. Я й сам перед черговим турніром берусь трохи почитати теорію Анатолія Карпова.
– Михайло Степанович, чи намагались прищепити любов до гри дітям, внукам?
– Так. Син Роман грає для себе, а внучка Анастасія цього року їздила на змагання. Розповідала, що завдяки дідусеві організатори її впізнавали, – з неприхованою гордістю розповідав шахіст.
– Хто ж ліпший в цій інтелектуальній грі, жінки, чи все ж чоловіки? Чи є якась закономірність?
– Не хочу образити жінок, але чоловіки тут, без сумніву, ліпші. Є хороші шахістки, які активно грають, виграють і в чоловіків, але їх дуже мало. Традиційно беруть участь в змаганнях 2-3 жінки.
– Сподіваюсь, Ви й надалі будете завзятим гравцем.
– Обов`язково. Шахи мені тільки в задоволення. Та й роки такі, що у футбол уже не побігаєш, треба щось спокійніше.
– Дякую за співпрацю. Наснаги Вам!
Наталя КОЛОДІЙ
< Попередня | Наступна > |
---|