Знову в пам'ять мені спогади рвуться
Про ті страшні часи,
Коли люди, як трави під вітром, під кулями гнуться,
Як не проси.
Я щиро заздрю, Вашим матерям,
За те, що в час, моральної руїни,
Вони зуміли - й виховали Вас -
Нових Героїв неньки України.
ГУЛАГ
Вступила ніч в права свої законні,
Прогнала день на інший край землі.
На мить спинились коло хати коні,
Щоб згодом зникнуть тихо в далині.