ДСНС повідомляє
Увага! Даний матеріал містить фото не рекомендовані для перегляду неповнолітніми та особами із слабкою психікою!
Хіба в ту мить було мені все рівно,
Що діялось на світі і в мені?
Яка різниця, в Київ, а чи в Рівне, –
Я мчав на рідний вогник у вікні!
Хтось поспішав додому, хтось – у гості.
З динаміків сочивсь пісенний гам.
А він – навстріч. Без умислу і злості.
Дивак, що виніс вирок усім нам.
Ну що, ну що його штовхнуло вліво?
Щоб стогін-зойк наш вихопився з уст?
Повірте, мені зовсім не боліло,
Коли почувсь отой проклятий хруст.
Планета не скотилася з орбіти,
Лиш судна мить відбилася в очах,
І барви розгубили раптом квіти,
І сонце враз погасло в небесах.
Від нас уже – ні ласки, ні привіту.
Над нами вже схилилися віки.
Я знаю, то найтяжчі сльози світу,
Коли ридають сироти-батьки.
Я знаю, як звелися ваші руки
І докором підперло небеса,
Й заплакали невтішно ваші внуки –
Свята, ще не народжена краса.
Над світом білим райдуга повисне,
Хтось милий погляд радісно впійма.
А я… я знаю, що земля не тисне,
А просто… просто міцно обійма.
Яка різниця – в Київ, а чи в Рівне?
Я мчав на рідний вогник у вікні!
І не було в ту мить мені все рівно,
Що діялось на світі і в мені.
Олексій ГОРОДНИЙ.
Фото із архіву редакції та мережі Internet
| Наступна > |
|---|