ДСНС повідомляє
Спросоння
Серед ночі насварила
Чоловіка Лєнка:
– І зарплата у тебе
Теж така маленька!..
Парадокс
– Вже кілька до весілля днів,
А сумнівів не кинеш!
Бо більше гарненьких дівчат
На вулиці зустрінеш!
Солдатський лист
«Мамо, все у мене добре –
Через рік вернуся.
Напишіть, чи вийшла заміж
Дівчина Ганнуся.
Мам, купіть мені на дембель
Поросятко риже.
Мамо, Прапором назвіть:
Приїду – заріжу!!
Сергій ЖОВКИНЕЦЬ.
Виховання
Ми, учителі, не знаєм
(Мусимо зізнатись),
Як виховувати молодь
Й на що опиратись.
– Колись усе було просто
І все зрозуміло, –
Каже вчитель історії
Петренко Данило. –
Ми рівнялись на героїв
І учнів рівняли.
Про геройські вчинки дітям
Ми розповідали.
А тепер для нас усіх
Лиш одне «рівняло»:
Всі рівняються на долар,
Що б там не бувало.
І знання учнівські також
В долар переводять,
Коли вступна кампанія
В свою силу входить.
Наші діти все це бачать, –
Заявив Данило, –
І вже в школі для них долар –
Найбільше мірило.
Федір ТАРАСЮК.
с. Ромейки
СКАРГА
Байка
Підгледіли Ягнята, що їм харчів не докладають
І тим безчесно обкрадають.
Який вже день – без масла гречка!
Пішли – й поскаржились Овечкам.
Матусі галас здійняли на всю округу:
– Не будемо терпіть наругу!
І з дитсадочка крадуть, і з держави!
Ягнячі гроші пхають у кишені!
Пускають їх наліво і направо!
Хіба ж ті крадії не навіжені?..
Отак-то думали-гадали –
І гнівну скаргу написали
В район до головного.
Та лиш великий пшик із того,
Бо той Баран,
Як пан,
Як хитрий лис Микита,
І сам тягнув з ягнячого корита!..
–––––––––
Не дивина,
Що цим словам мораль одна:
Щоб лад у спільнім домі мати,
Не треба лиш в свою кишеню пхати.
Марія ТАРАСЕНКО.
Качалка
Рая стукає у двері
До куми Марини:
– Дай мені свою качалку
Десь на півгодини.
А та двері прочинила:
– Не дам тобі, Раю.
Нема й мого чоловіка,
То я теж тримаю.
Муха
Раз студентові Мартину
Каже друг Пеструха:
– В тебе в супі, подивися,
Плава жирна муха.
Мартин викинув комаху,
Щоб не брала злість,
Та й скривився:
– Плава муха!..
Скільки вона з’їсть?!
Дмитро НЕРОДИК.
Лісові перегони
Казка
Встав Потапич рано зранку
І на плечі кинув дранку,
Потягнувся на порозі:
«Ох, і добре в цій берлозі!
Перегони завтра будуть,
Треба так зробити,
Щоб при владі в лісі нашім
Ще літ сто прожити…».
– Гей, круки, не гайте часу,
Летіть по окрузі,
Агітуйте, щоб лиш нас
Підтримали друзі.
Всім сорокам накажіть,
Бо в них мікрофони,
Хай летять по Україні –
Звуть на перегони.
Бджіл усіх заагітуйте
На нашу підтримку,
То залишимося з медом
І влітку, і взимку.
– Не хвилюйтеся, Потапич,
Нам рівних немає.
Ну, хіба що Панкратівна
Всіх перемагає.
Вона вміє, вона знає,
Як де постаратись.
Тяжкувато, мабуть, буде
З нею нам змагатись.
– Ох, круки! А ви ж для чого?
Що, мені вас вчити,
Як її до перегонів
Та й не допустити?
Вона ж буде, Панкратівна,
Лісом мандрувати.
На дорозі треба яму
Їй підготувати!
Все круки підготували,
І яму, й решітку,
Й Панкратівну заманили
У тую засідку.
Провалилася у яму,
Вилізти не може.
Бо ж решіткою прикрита,
О Боже мій, Боже!
– Однодумці, любі друзі,
Поможіть, благаю,
Бо ж не вилізти мені,
Я це добре знаю.
– Ми хотіли, старалися
Тобі помагати.
Та не можем. Ми маленькі.
Короткі в нас лапи.
– Хто на захід, хто на схід –
Просіть допомогу.
Бо не виберусь сама –
Заклинило ногу!..
А круки ті, як на зло,
Стали натякати:
– Ну, щоб знала, як без нас
Курей поїдати!
– І не їла, і не крала.
Їй-богу! Клянуся!
Ну хіба що лише раз
Маленького гуся!
Та і то я не для себе,
А для кума свого.
Як не вірите мені,
Запитайте в нього.
Ну, а Лось так гордовито
Шию протягає:
– Краденого я не їв!
Вся країна знає!
– Ах, отак? То посиди!
Пригадай, руденька!
Перегони ми й без тебе
Проведем, рідненька!..
– Славно! Славно! Все зробили
Так, як захотіли!
Тільки бджоли-то не всі
Сюди прилетіли!
– Ну і що, що бджіл так мало?
Не хвилюйтесь, тату,
Не залишимось без меду,
Хоч трутнів багато!..
| < Попередня | Наступна > |
|---|