HomeІсторія, дослідженняІсторія, дослідженняІсторія храмів Володимиреччини (+ план заходів)

Історія храмів Володимиреччини (+ план заходів)

( 0 Votes )

Нова історична розвідка священика зі Старої Рафалівки Сергія Прокопчука про рідний край

 Від автора

Дорогі друзі! Нарешті побачить світ моя невеличка праця історичний нарис "Святині рідного краю. Православні храми Володимиреччини». Це історичне дослідження про 8 храмів пам’яток архітектури Володимиреччини.

Щоб було зрозуміло особливість змісту, скажу, що в написанні роботи було використано близько 200 джерел, більшість яких є архівними документами. Багато фото, є ліричні відступи. Друкується у видавництві "Волинські обереги" Рівне.

Шукаючи спонсорів для видання, книга пережила не одні вибори та обіцянки можновладців. Нині з радістю можу повідомити, що, зуміємо видати книгу без "політичних грошей" та барських подачок. Але буду дуже вдячний, якщо хтось з вас підтримає видання морально, а якщо захочете – і фінансово (екземпляр з автографом гарантую). Відверто скажу: книга вже друкується, а фінансів ще немає, хоча знаю, що знайдуться. Звичайно, прийшлось спростити дизайн, поступитись якістю, але хочеться зберегти тираж, щоб усім вистачило (друзів, слава Богу, багато). Отож пропоную вашій увазі передмову та вступ, а презентація самої книги планується 18 травня на Конференції.

 

Поліський край багатий на духовні святині. На території Волинського Полісся до наших часів збереглося чимало древніх храмів, які відображають як особливість храмової архітектури, так і культуру та духовну традицію нашого народу.

Задум про написання такої роботи у мене виник з перших днів мого служіння на Старорафалівській парафії. Свято-Миколаївська церква цього села зі своєю дивовижною історією та великою кількістю архівних документів надихнула мене зайнятися вивченням духовного надбання нашого краю. Допоміжним стимулом до наукового вивчення цієї теми та більш поглибленого аналізу історичних подій, пов’язаних з духовністю нашого краю, стало моє навчання в Національному Університеті «Острозька Академія».

Під час вивченні історії Старорафалівської парафії до мене потрапляла різноманітна інформація і про інші храми Володимирецького району. Варто відмітити, що за останні роки історією храмів Володимиреччини спеціально ніхто не займався. Окремі згадки про той чи інший храм можна знайти лише в літературі краєзнавчої тематики, посвяченій більше питанням етнографічним та культурологічним. Та навіть та інформація, котра висвітлювалась, не завжди була точна і повна.

Описуючи історію храму неможливо не зупинитися на історії поселення. На жаль, і ці сторінки історії нашого краю в наш час здебільшого теж залишаються закритими.

У написанні роботи використовувались документи Державного архіву Волинської області, архівів храмів, Володимирецького музею та документи відділу архітектури районної адміністрації. Мали місце і безцінні спогади найстаріших прихожан різних парафій, які пам’ятають довоєнні часи, згадують розповіді та перекази старших людей.

У цій роботі читач зможе ознайомитися перш за все з історією восьми найстаріших храмів району, які є пам’ятками архітектури та зберігають древні святині нашого краю. Крім того, буде згадано і про інші храми Володимиреччини, котрі колись існували та нині відновлюються.

У своїй роботі ми не ставили за ціль висвітлювати повну історію храму, парафії та поселення. Для такої мети важливим було б об’єднання однодумців – людей, котрі кожен у своїй місцевості займався б істричним дослідженням. Головною ціллю роботи було бажання донести широкому колу земляків особливу цінність, унікальність та оригінальність наших святинь.

Історія храму – це історія життя наших дідів та прадідів, котрі будували, прикрашали та зберігали рідну для них святиню. Хотілося б, щоб кожен, хто ознайомиться з історію цих святинь, відчув свою причасність до духовної культури, традицій та віри наших предків.

…В руках тримаю пожовклі листи бумаги. Нарешті знайшов! Ось і опис володимирецької церкви. Сховища Волинського державного архіву зберегли такі цінні документи історії наших святинь. Читаю: «Відомість містечка Володимирця церкви святого Василя Великого і при ній приходських дворів і Душ, о священно- та церковнослужителях з їх жонами та дітьми, о всій землі церковної і других угіддях. 1800 рік».

Що це за храм святого Василя? Може, це не про наш Володимирець? Бо ж кожен знає древню святиню Володимирця – Успенську церкву. Вона з давніх давен була прикрасою районного центру. У парку будується ще дві церкви – на честь святої великомучениці Анастасії та Чудотворця Миколая. Навпроти колегіуму володимирчани слідкують за будівництвом Варваринської церкви. А де ж храм святого Василія Великого?

Тоді в архиві переді мною відкрилась перша сторінка дивовижної історії духовності нашого краю. Попереду буде багато цікавих для мене відкриттів, історій, подій, особистостей. В Сповідних відомостях полицької церкви за 1928 рік я знайшов згадку про свого вже покійного діда Степана. Йому тоді було 9 років і жив він у рідних Кошмаках. А ось згадка про інше, не менш рідне для мене село, – Лозки. Ще на початку XIX століття тут стояла церква святої преподобної Параскеви Сербської. Правда, село було маленьке і не могло саме утримувати священика. Він був один на два села – Лозки та Суховоля. Та хіба ж я знав, коли їздив хлопцем купатися на суховільські ставки, що там неподалік стояла церква на честь Покрови Божої Матері? Це була історія мого рідного краю.

Для більшості з нас історичні факти, котрі ми вивчаємо в школі, інституті чи знаходимо в літературі, – є лише сухим набором дат, імен та подій. Зовсім по-іншому їх сприймаєш, коли чуєш живі розповіді очевидців тих давніх подій, відчуваєш їх переживання, бачиш їх сльози радості чи печалі. А коли тримаєш в руках пожовклі від часу документи, то через них поринаєш в глибини часу та починаєш розуміти, що історія – це життя людей. Їх радості та скорботи, їх боротьба та подвиг.

Історія церковної парафії чи Церкви загалом – це історія зустрічі людей з Богом в конкретній, особливій для того часу ситуації. Часто тяжкій, напруженій. Ситуації, котра вимагала від людини прояву мужності, сповідництва, життя по вірі та Божих принципах.

Наші святині та наше до них ставлення – це образи нашого майбутнього. Недаремно мудреці казали «Народ котрий не знає своєї історії та не шанує свої святині – не має майбутнього».

Святині спонукають нас до святості, як до ідеалу земного життя. Наші храми, ікони, святі місця та святі люди – це той Божий дар котрий варто шанувати. Це та історія минулого і сьогодення, котра впливає на майбутнє кожного з нас, нашої сім’ї, громади, Церкви та народу. Яким воно буде – залежить від нас і від Бога.

Це маленьке дослідження по історії святинь нашого краю – це спроба хоч трішки змінити до кращого наше сьогодення та наше майбутнє. Спроба долучити кожного з Вас до збереження наших святинь, примноження Добра та Любові у світі.

Протоієрей Сергій Прокопчук,

настоятель Свято-Миколаївської церкви села Стара Рафалівка.

(допис із Фейсбуку)

 

План заходів з нагоди святкування   235-ї річниці Свято-Миколаївської церкви с. Стара Рафалівка

18 травня 2018 р.

1.  Науково-практична конференції

«Успадкування та популяризація історико-культурного надбання Волинського Полісся. Духовні памятки Володимиреччини».

(Приміщення Європейського Університету с. Стара Рафалівка)

Початок - 12.00

2.  Презентація книги протоієрея Сергія Прокопчука

«СВЯТИНІ РІДНОГО КРАЮ.

 ПРАВОСЛАВНІ ХРАМИ ВОЛОДИМИРЕЧЧИНИ»

(Європейський Університет)

3. Виставка творчих робіт

на духовні теми

(Європейський Університет)

 

4. Відкриття нової експозицію музею

«Наші святині» та

сховища древніх книг та архівів

(Свято-Миколаївська церква с. Стара Рафалівка)

 

22 травня 2018 р.

Святкування дня пам’яті Святителя Миколая та

235-ї річниці храму.

 

17.00 – Вечірнє богослужіння (21 травня).

8.30 – Початок святкового богослужіння. Зустріч владики.

10.00 – Вітальні слова гостей

11.00 – Святковий обід для всіх присутніх

12.00 – Святковий концерт в парку біля церкви

Виставка творчих робіт на духовну тематику

Екскурсія до Музею «Наші святині»

 

 

 

У вас недостатньо прав для коментування.