Арт-медіа Полісся - Enter your slogan here

Поки космічні кораблі бороздять простори Всесвіту, популярність на Землі здобуває альтернативна енергетика. Це та енергетика, яка залучає природні явища (сонце, вітер, тепло землі, різницю потенціалів і т.д.) та перетворює їхню силу в електричну, теплову або механічну енергію.

Найголовнішими їхніми козирями в першу чергу є екологічність та економічність, а ще відновлювальність – якщо мислити глобально.

Для пересічного українця, що живе у лісі і гріє хату лісом, звучить те все якось надто науково, фантастично і ймовірно - безглуздо, проте чи не кожен європеєць вже сьогодні (а точніше – ще вчора) встановлює таку диво-техніку у себе на даху – щоб не просто безболісно для сімейного бюджету пропилососити в домі, а й вигідно продати державі ті надлишкові кіловати електроенергії, котрі в побуті не знайшли собі призначення.

Як ви вже зрозуміли, мова цього разу піде про сонячні батареї і з чим у нас їх «їдять».

Вивчаючи питання, виявилось: а в районі це майже й не «їдять»! По пальцях можна перерахувати тих господарів на Володимиреччині, що мають хоч щось, пов’язане з більш екологічним і більш економічним постачанням електроенергії, аніж, скажімо, піролізні котли.

Під «хоч щось» мається на увазі сонячні панелі і колектори, а паралельно з тим – вітрогенератори.

Сонячні батареї (панелі, модулі) – це об’єднані фотоелементи – напівпровідникові пристрої, які перетворюють сонячну енергію в електричний струм. Завдяки певним схемам роботи сонячної міні-електространції сонячна енергія може як в «онлайн-режимі» гріти вам чайник, так і накопичувати та зберігати перероблену електроенергію у під’єднаних акумуляторах.

Сонячні колектори (вакуумні труби сферичної форми) здебільшого передбачені для нагріву води, басейнів, опосередковано – в опаленні.

Вітрогенератор, логічно, перетворює в електроенергію енергію вітру. Обидві установки залежать безпосередьно від пори року і погодніх умов. Тому, відмовившись від традиційної системи електропостачання, можна в похмурий безвітряний день сидіти в холодній хаті.

Усе це звучить доволі складно. Однак житель села Довговоля Анатолій Бортник, який має вдома власну геліосистему, розповідає, що насправді в пристрої немає чогось надскладного. Проблема лише в тому, що на нашому локальному ринку ще бракує спеціалістів з даного питання.

– Встановив сонячні панелі з вітрогенератором на додачу я ще чотири роки тому. Живу трохи віддалено від населеного пункту (а точніше – глибоко в лісі – ред.). До встановлення засобу відтворення альтернативної енергетики мене спонукав постійний збій напруги в традиційний електромережі. Траплялось, що чайник грівся півгодини, а то й більше. В якийсь момент мені це набридло і я почав вивчати питання сонячних панелей. Скажу чесно – шукав спеціалістів дуже довго.

Анатолій Андрійович розповідає, що ні в районі, ні по всій області тоді не знайшов нікого, хто б зміг проконсультувати в даному питанні, хто міг би порадити виробника геліосистеми та безпосередньо того, хто вмів би це все встановити.

– Знайшов я людину аж у Києві. Чоловік приїхав, встановив, підключив, а воно не працює. Він перелякано відповів «ну має працювати» і дав дьору. Отака була історія. Вже згодом знайшов хороших спеціалістів у Хмельницькому і Луцьку, мені допрацювали план схеми, за принципом якої мали б функціонувати сонячні панелі. Виявилось, що в схемі не вистачає однієї незначної деталі. Її встановили швидко і з тих пір наш будинок на автономному споживанні екологічно чистої електроенергії.

На питання про принцип дії сонячних панелей пан Анатолій пояснює:

– Сонячні панелі паралельно з вітрогенератором виробляють енергію (обидві установки дають по 5 кВт електроенергії), передають його на акумулятори. Останні в свою чергу зберігають вже вироблену електроенергію. При максимальному споживанні 10 кВт (що трапляється дуже рідко) накопиченої в акумуляторах електроенергії вистачає на годину. Якщо ні вітру нема, ні сонця, то можна підключити бензогенератор, він підзаряджає акумулятори – і знову маємо енергопостачання. На весь мій побут вистачає 3 кВт. Із лишками поки нічого не роблю. В наших широтах, особливо взимку і восени, часто трапляються похмурі дні, тоді виручає вітрогенератор (достатьно близько 5 м/с, щоб вітряк «накрутив» електроенергії). Він під’єднаний до тих же самих акумуляторів, додатково має «гальма». У разі сильних поривів вітру вітряк, звичайно, виробляє багато енергії, а якщо їй нема куди діватись, вона направляється в прилаштовані металічні тени, звідки ходу їй далі нема. Там вона зупиняється і самознищується. В такі моменти ці гальма аж тріщать, червоніють.

За чотири роки користування Анатолій Андрійович ні разу не мав проблем з обладнанням:

– Гарантаія дається на 2 роки, термін використання 5-7 років, але вони можуть і більше працювати. А сонячні модулі (пластини, які поглинають сонячну енергію) мають термін експлуатації 25 років. За умов правильного встановлення і правильної експлуатації вони дійсно служать дуже довго. А правильно їх використовувати – це насамперед є інтересом самого господаря. Адже така установка 4 роки тому коштувала як хороша іномарка, хоча з кожним роком меншає в ціні. Проте воно того вартує. Сьогодні я незалежний від мережі традиційного електропостачання. Сильні вітри комусь обривають лінії електропередач, а мені навпаки – дають електроенергію через вітрогенератор.

Займаюсь кількома видами підприємницької діяльності, а це в свою чергу – різні за площею торгові приміщення, що також споживають електроенергію. Дуже хотілося б з часом і їх перевести на альтернативне електроспоживання, проте сьогоднішня політика держави в даному питанні повернута до споживача не зовсім обличчям.

Узяти хоча б той самий «зелений тариф». Середньостатистичні європейці мають сьогодні змогу заробляти на електроенергії, яку вони отримують через свої сонячні панелі і яку вдало продають державі. Таким чином зберігається екологія, а люди мають непоганий додатковий заробіток. В Європі вже шукають вільний дах. Центр і південь України мають ідеальні умови,, аби заробляти на сонці, але бюрократія все поїдає. У нас треба купу дозволів, купу документів отримати. А чиновник в першу чергу думає – що я буду від того мати? Якщо не зацікавиш чиновника – рахуй, все пропало. І це не лише в сфері альтерантивної енергетики.

Ви перші з району, хто зацікавився питанням новітніх екологічно безпечних технологій. З влади ніхто цього в упор не бачить. А це ж наш завтрашній день, це треба дітям показувати, прививати їм розуміння необхідності захисту екології. Вартість «зеленого тарифу» меншає в ціні з кожним роком – тобто перші, хто спохватиться заробити на сонці, щось ще й зароблять, а кожен наступний такого заробітку вже не матиме.

Саме тому, на думку пана Анатолія, те, що у світі перспективне – в Україні гальмується: установка сонячних панелей коштує недешево; якщо використовувати її задля потреб звичайної сім’ї, окупиться вона як мінімум років через 10, а запропоновані умови для користування «зеленим тарифом» не діють.

– Окупність повільна, зате весь цей час сім’я не залежить від РЕМу. Подивіться, що сьогодні робиться в селі. Тарифи дорожчають, яість послуг не покращується. Прогнозують взагалі скоро більше 5 грн за кВт. Якщо споживати мало електроенергії в побуті (базовий набір: чайник, електроплита, духовка, пральна машинка, пилосос, ноутбук, праска...), то сонячних панелей вистачить. Якщо споживати орієнтовно більше 3кВт, то сонячні панелі або зможуть доповнювати традиційну елекромережу, або треба більше самих сонячних панелей. І якщо мислити глобально, то, звичайно, геліосистеми річ корисна, необхідна і результативна, – розмірковує Анатолій Андрійович. – Розумні люди сьогодні взагалі роблять акцент на екологічності і безпечності не лише для людства, а й для природи.

Така думка безпосередньо має свою реалізацію у нього вдома. Окрім сонячних панелей і вітрогенератора підприємець вдома встановив сучасний екологічно безпечний пелетний котел.

– Пелетний котел комп’ютеризований. Я два рази в тиждень засипаю в нього пелетну стружку, а він сам собі дозує необхідну кількість і частоту підсипань стружки в котел. Коштував він кілька років тому 50 тис грн. Тонна пелетної стружки коштує 3 тис грн, закуповую її у Жовкинях. Житлова площа у мене немала, опалювати кімнати дровами – це дуже затратно і для гаманця, і для лісу. Тому ми з синами вирахували все до дрібниць і зрозуміли, що краще вкласти гроші в екологічність і потім мати тепло і економію, аніж рік у рік платити невідомо кому за постійно зростаючий тариф на електроенергію з нікудишньою напругою.

Такої ж думки притримуються і працівники магазину кліматичної техніки Vaillant, що у Сарнах. На сьогоднішній день це чи не єдиний (принаймні, найближчий для Володимирецького району) магазин у регіоні, який пропонує споживачу геліосистеми для опалення і виробництва електроенергії.

– Думаю, не варто доводити доречність і результативність сонячних батарей, – переконаний працівник магазину Анатолій. – Проте на сьогоднішній день за умов матеріального становища пересічного жителя країни таку систему опалення (і установку для виробництва електроенергії) може собі дозволити не кожен. Та й окуповуватись воно буде дуже довго. Нині такі системи доречно встановлювати у великому приватному господарстві з басейном, крупним торговельним приміщенням, готельним комплексам та будь-яким іншим закладам, де споживають багато води і електроенергії. В такому випадку установка окупиться швидше, при підключенні «зеленого тарифу» ще й почне згодом давати прибуток.

Магазин пропонує будь-який каприз за гроші покупця – тут є і сучасні екологічні пелетні котли, і сонячні модулі, і сонячні колектори. Проходиш повз того дива і складається враження, що ти десь на орбітальній станції.

– Геліосистеми є сезонними установками з оглядкою на наші широти і погодні умови, – зазначає Анатолій. – Все-таки в наших краях доречно купувати обладнання під сонячну міні-електростанцію для такої схеми, в якій є резервне підключення до традиційної електромережі. Сонце не світить же постійно, а акумуляторів вистачає на годину. Або ще є варіант з підключенням дизель-генератора. Повністю відмовлятись від традиційного електроплстачання не варто.

На питання про популярність серед населення продавець відповідає:

– Людям це ще б’є по кишені. В середньому (умовно, адже кожен конкретний випадок установки геліосистеми прораховується до деталей) на звичайну сім’ю з 3-5 чоловік у звичайному середньостатистичному будинку геліосистема обійдеться орієнтовно в 3 тис євро. Європеєць має таку зарплату за місяць плюс окремо допомогу від держави і сприяючі кредити від банків. Нашим людям такі гроші часто доводиться дуже довго накопичувати при відсутності держдопомоги. Це і пояснює той факт, що таку установку сьогодні зможуть собі дозволити лише ті, хто має вільну готівку, хто готовий вкластись задля майбутнього заощадження. Чесно кажучи, недоцільно встановлювати сонячні панелі виключно для себе. Доцільніше – встановлювати їх саме для продажу отриманої електроенергії. Хоча в нас на законодавчому рівні всі дозволи на такий «бізнес» є, всі установчі документи затверджені, але в дійсності все відбувається складніше, ніж на папері. Дозволи на продаж сонячної електроенергії отримати дуже важко.

Люди, до речі, часто консультуються, вираховують. Але коли дізнаються про остаточну ціну, відмовляються. Ми пропонуємо ту саму ціну, що і в Європі. Питання в тому, що європеєць і українець сьогодні мають різний дохід і тому й різні можливості. За 2017 рік наш магазин продав десь 3 установки сонячних колекторів. Найчастіше цікавляться даним питанням люди з нашого району, з Житомирщини (магазин має мережу по всій Україні – ред.). Дуже багато закладів вже працює за «зеленим тарифом», таким чином забезпечують і себе, і державу електроенергією. А багатоповерхові новобудови часто вже в проектах передбачають на своїх дахах встановлення сонячних батарей (наприклад, новобудова у Вараші «Перлина Полісся» – ред.). У Вараші, до речі, маємо філію, вараський Vaillant також пропонує установки для підігріву води чи виробництва електроенергії від сонця.

В свою чергу сусідня нам Волинська область – передовик по нових технологіях. Яніна, менеджер компанії «Спеціалізовані енергетичні технології» (Луцьк), стверджує: кому стукають, тому й двері відчинять.

- Ми займаємось впровадженням аьтернативних джерел електроенергії, зокрема, сонячної. Насправді у підключенні «зеленого тарифу» нема нічого складного і такого, що б гальмувало цей процес. Щоб почати отримувати кошти за надмірно вироблену енергію за «зеленим тарифом, необхідно: змонтувати сонячну електростанцію, пройти всі необхідні процедури в електропостачальній компанії (обленерго чи райенерго), щомісячно подавати показники. РЕМ зобов’язані підключити «зелений тариф», якщо є таке звернення від громадянина і є технічні можливості (підведена потужність до будинку, заміна лічильника). До РЕМ подається заява-повідомлення на підключення цього тарифу, схема підключення, технічні документи на встановлене обладнання. Працівники РЕМ замінюють наявний лічильник на двонаправлений, який рахуватиме не тільки споживання, а й згенеровану вами електроенергію, яку ви віддаєте в мережу; перевіряють роботу станції, а потім ви підписуєте двосторонній Договір про купівлю-продаж електроенергії. Споживач відкриває банківський рахунок, щомісячно подає показники - і одержує кошти. Підводні камені є скрізь, «зелений тариф» - не виняток. Якщо говорити про «зелений тариф» для приватник домогосподарств, то коли будинок зареєстровано офіційно як житловий (а не комерційний, під будівницто, городництво-садівництво і т.д.), коли сонячна станція ставиться не більше, ніж дозволяють технічні можливості (хоча їх зазвичай можна змінити) - то за місяць-півтора можна повністю закрити це питання для себе і отримувати пасивний дохід. Ми своїм клієнтам допомагаємо з подачею документів в РЕМ. І лише за січень ми підключили за «зеленим тарифом» три проекти (по трьом районам Волинської області). В Рівненській області маємо поки лише два об’єкти – сонячні панелі у приватника з Довговолі та колектор на гарячу воду в дитсадочку в Березнівському районі.

Так, вимоги до власника сонячної міні-електростанції є, та якщо робити все поступово і правильно - то виявиться, що насправді це легко. Головне - мати бажання і бути рішучим.

Олена СТЕЛЬМАЩУК.

Фото автора

 

Для відома:

«Зелений тариф» (згідно закону про електроенергетику) – тариф, за яким оптовий ринок електричної енергії України зобов'язаний закуповувати електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії. Енергопостачальники зобов'язані купувати електричну енергію, у випадках, обсягах та за цінами, визначеними національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ).

Якщо кортко, «зелений тариф» – механізм, призначений для заохочення населення для вироблення електроенергії з альтернативних джерел енергії. Законодаством прописані варіанти встановлення: приватні електростанції до 30 кВт, встановлені на даху та/або фасаді приватного домогосподарства, та бізнес проекти – електростанції потужністю в сотні та тисячі кВт.

Детальніше з інформацією можна ознайомитись тут: http://www.ecosvit.net/ua/zeleniy-tarif

< Попередня		Наступна >