Арт-медіа Полісся - Enter your slogan here

Хранителі "кукушки" (+фото)

«Я захищаю історію свого роду. Принципово». Так говорить про своє фанатичне ставлення до вузькоколійки «Антонівка-Зарічне» Людмила Мельник.

Юрист за першою освітою, жінка не пошкодувала часу, аби витратити його ще й на фах провідниці. Разом з чоловіком Олександром Людмила є членом Асоціації збереження історії залізниць України – і точно не для формалізму.

Незагоєна рана Чорнобиля

Полин-трава... Стародавнє містечко пригорнулося серед лісів і ланів до світловодої Прип'яті. А звідки, з яких глибин народних придбала ти назву — полин-трава?

Чорнобиль... Мертва зона... Сьогодні такі слова гірким болем відлунюються у наших серцях. Заростають деревами, кущами, травою опромінені села. Вони порожні, мертві. Поступово руйнуються хати. Разом із ними руйнуються, зникають неповторні цінності поліської давнини. Про жахливу подію важко згадувати, страх проймає душу при згадці про мільйони загиблих людей, особливо молодих.

Варвара Лютко: "З такими думками до Бога іду"

Родина – це таке маленьке слово, А скільки ж в ньому сенсу, доброти,

Це – мами перша колискова, Це – батьків прояв теплоти…

Родина – тихий серця шепіт, З яким нам по життю іти.

А.Н.

"Покинули Крим, аби не зраджувати присязі"

Сьогодні багато проживає серед нас тих сміливих, мужніх людей, які одного разу були змушені прийняти важливе рішення – покинути стіни рідної домівки, зібрати найнеобхідніше і шукати прихистку на іншій території, починаючи нове життя. Так покинула Крим і приїхала на Володимиреччину сім'я Базанів.

44-річний Андрій Іванович народився у селі Дубівка. Практично з народження і до вступу на військову службу з батьками проживав у Красносіллі, адже батько був там головою колгоспу. Вся його військова кар’єра була пов’язана з прикордонною службою.