Їх стихія – вода, а метою є не лише підкорення підводних течій, а й допомога людям.
Мова йде про рятувальників та водолазів, про тих, для кого водний світ став рідним, а робота – справою життя.
Перебуваючи на Білому озері, при бажанні можна помітити людей у формі, які або в бінокль споглядають за водним плесом, або на катері чергують на озері, прохаючи самовпевнених відпочиваючих не запливати за буйки. Це – працівники рятувальної станції, їх на озері шестеро.
Серед них з чи не найбільшим досвідом роботи начальник рятувальної станції – 40-річний Микола Кізім З Більсьскої Волі, за плечима якого 19 років досвіду.
«Сюди приїжджають багато людей із Волині та з усієї країни. Хоча у них там є свої озера, однак наша гліцеринова вода має багато лікувальних властивостей, і щороку вабить до себе тисячі туристів. Приїжджають і одесити, хоч мають море та дуже не вистачає соснового лісу для легень. У 2013 році відвідувала наше озеро жінка з-за кордону, яка хворіла на псоріаз. За 22 дні їй вдалося значно покращити стан здоров'я», – розпочинає нашу розмову Микола.
Спілкуючись зі мною, серйозний чоловік час від часу поглядає у бінокль. Цікавість взяла своє, і я спробувала теж подивитися на Біле озеро очима рятувальника. Справді, дивлячись через опуклі лінзи – все водне плесо як на долоні.
Цікавлюся, а як чергують уночі, адже чимало відпочиваючих під чарами оковитої лізуть у воду саме в нічний час.
«Узагалі-то працюємо з 8 год. ранку до 21 год., а у таку гарячу літню пору, коли чимало відпочиваючих, ми чергуємо до 22, а то й до 23 години. Вночі з цим складніше, бо щоб чергувати у нічну пору, потрібно мати належне освітлення і дозвіл, щоб виїжджати «моторкою» вночі на воду. Бо без освітлення технікою можна просто наїхати на плавця», – додає рятувальник.
Утім, як таких проблеми за останніх кілька років на озері не виникало. Микола Кізім запевняє: забезпечують службу усім необхідним. У Рівному начальник нашої служби Анатолій Пилипович Якимчук постійно піклується про те, щоб усе спорядження було нове – балони, маски, костюми, словом – усе необхідне. Приміром, ось сьогодні нам привезли нового ехолота на пошуки. За нами, окрім Білого озера, закріплено ще п’ять районів – Рокитнівський, Сарненський, Зарічненський, Дубровицький і Володимирецький. Якщо, наприклад, трапилася біда, десь потонула людина, то нам телефонує черговий з Рівного, подають заявку на службу у Рівненську обласну комунальну аварійно-рятувальну службу України (РОКАСУ). Вже звідти нам телефонують – і 4 водолазів виїжджають на пошуки. Так, наприклад, є страхуючий водолаз, працюючий і забезпечуючий. Тобто, кожен має певні обов’язки.
Щороку у Рівному ми здаємо іспити на підвищення кваліфікації. Якось приїжджали спеціалісти з Києва і зауважили, що у нас на Рівненщині є три непередбачувані та небезпечні річки – Горинь, Случ і Стир. Вони не широкі, але дуже глибокі і мають сильну течію. Тому, якщо доводиться, то працювати на цих трьох ріках досить складно.
Начальник рятувальної станції порівнює ситуацію на водоймах з початком свої роботи і нині. Каже, зараз набагато складніше працювати, раніше було спокійніше. Адже раніше відпочиваючі більше дотримувались правил поводження на воді, були більш уважні. Сучасні відпочивальники (особливо молодь) часто нехтують тими ж правилами безпеки, ігнорують зауваження рятувальників, обурюються, мовляв, хто ти такий, яке маєш право робити мені зауваження. Тому часто сьогодні можна почути невтішні новини про втогулих, пов'язані з відпочинком на водоймах у нашій області (та й в Україні в цілому).
Поки говоримо про правила безпеки, пан Микола наводить мені живий приклад, як з правої сторони берегу відпочиваючі на матраці заплили за буйки, хоча цього робити не можна. До слова, обмежувачі ставляться на глибині 1,70-1,80 метрів – це така відстань, на якій людина може втриматися на воді у разі, якщо стало зле. У випадку погіршення самопочуття спеціалісти радять опуститися на дно, відштовхнутися ногами, вдихнути. По інструкції через кожних 300 метрів берегової (пляжної) зони повинен чергувати рятувальник.
Ті люди, які шукають усамітнення – облаштовуючи свій відпочинок зовсім з протилежної сторони озера або далеко у лісі – наражують тим самим себе на небезпеку. Адже від стань від рятувальників до них чималенька, площа озера досить велика – більше 4 км, а тому вони мають менший шанс на порятунок у випадку біди.
Бувають випадки, коли любителі катамаранів дістаються до середини озера. В такому випадку рятувальники завжди за ними слідкують і дають попередження, супроводжуючи порушників до берега. Часто буває, що здіймається вітер, матрац відносить теж далеко від берега. Тож хлопці у формі, помітивши небезпеку, забирають людей з матрацу у човен і доправляють на берег, розповідаючи правила відпочинку на водоймах. Чомусь, за словами, рятувальників, завжди у таких випадках люди нарікають на те, що вони не знали правил, думали, що все минеться і нічого страшного у тому немає.
Утім, інколи подібні витівки коштують людського життя. З початку цього сезону, як і кожного року, працівники рятувальної станції розповідають про численну статистику ситуацій з порушниками. Приміром, цього літа два молоді хлопці у стані алкогольного сп'яніння перекинули човна. Добре, що все добре. А хто знає, чим би це могло закінчитися, якби хтось із того човна не вмів би плавати…
За порушення тут карають лише попередженням, хоча годилося б ввести і штрафи. Можливо, тоді люди більше б усвідомлювали цінність свого життя і оточуючих.
Лише з початку цього року на водоймах країни вже загинуло 553 людини, з яких 52 дитини. При цьому врятовано 327 громадян, у тому числі 40 дітей. Страшні цифри, які практично з року у рік зростають, мали би насторожити людей. Однак ситуація не покращується – батьки так само часто відпускають дітей без нагляду у воду, хтось у стані алкогольного сп’яніння йде у воду, уявивши себе відмінним плавцем, а хтось, не бачивши і не чувши про правила поведінки на воді, сидить у тій же воді до посиніння. І тільки один небезпечний момент, одна секунда може стати останньою у житті…
Пам'ятка для тих, хто збирається на відпочинок. Основні правила поведінки на воді.
Купатися слід у спеціально відведених для цього місцях в сонячну, безвітряну погоду при температурі повітря 18-22С і води +18 С.
Не вміючи плавати, не заходьте у воду глибше пояса, щоб не оступитися і не потрапити на глибоке місце, в яму, чи не опинитися на сильній течії.
Не стрибайте, не пірнайте у воду в незнайомих місцях. Не купайтеся поодинці біля крутих і зарослих густою рослинністю берегів.
Під час купання не подавайте оманливих сигналів про допомогу. Не купайтесь у негоду, при сильному вітрі та великій хвилі.
Не організовуйте у воді ігри, пов'язані із пірнанням та захватом тих, хто купається.
Не використовуйте для плавання автомобільні камери, надувні матраци, лежаки, дошки та ін.
Не розпивайте спиртні напої перед купанням, не купайтесь у нетверезому стані і не допускайте до водойми людей у стані алкогольного сп’яніння.
Не запливайте за буї, які визначають зону купання.
Не забруднюйте і не засмічуйте водойми на території пляжів.
ШАНОВНІ БАТЬКИ!
Ви повинні знати, що основними причинами загибелі дітей на воді є невміння плавати та купатися без нагляду дорослих.
Навчити добре плавати своїх дітей – ваше завдання.
Поясніть дітям, що без супроводу дорослих не можна ходити до будь-якої водойми.
Ольга ПЕШКО.
Фото автора.
< Попередня | Наступна > |
---|