Перші інформаційні вкидання та нав’язування українській громаді думки про невідворотність дефолту та пов’язані з ним катаклізми з’явились в інформаційному просторі країни разом із першими виступами українських громадян восени 2013 року. Цю тему роздмухували як представники тодішніх владних структур, так і представники північної сусідньої країни. Головною ціллю цієї кампанії було й залишається нав’язування українцям думки про неспроможність нашої держави самостійно вирішувати свої економічні проблеми.
Він окреслить та висвітлить спроможність, а головне, рішучість влади слідувати тим гучним заявам, які вона так рясно роздавала. У ці останні дні дві тисячі чотирнадцятого року треба прийняти законопроекти та постанови, що продемонструють не тільки українцям, а й закордонним спостерігачам чіткі та прозорі орієнтири, за якими здійснюватимуться реформи та перебудова країни. Адже із анонсованих владою реформ жодна не введена в дію. А ті, що нібито вже готові до застосування, не діють з огляду на різні обставини.
Важливою складовою політичного та економічного життя держави є представлення Кабінетом Міністрів на розгляд парламенту (у демократичних країнах – і на розгляд громадськості) програми дій уряду та проект бюджету країни на наступний рік. Зазвичай така програма дій окреслює головні напрямки діяльності уряду, основні проблеми та задачі, а також ті засоби, завдяки яким вони будуть вирішуватися. Натомість у головному бюджетному документі означені у програмі цілі конкретизуються та деталізуються через фінансово-економічні показники.
Сподівання багатьох українських громадян на те, що новобраний парламент України буде оновленим, певною мірою виправдались. Але тільки на 50 відсотків. Точніше кажучи, на 56%. За результатами аналізу даних, розміщених на сайті Центральної виборчої комісії станом на 5 листопада, громадська організація Рух «Чесно» повідомила, що з 423 депутатів новообраного парламенту 187 вже працювали у ВР України у попередніх скликаннях.
Останніми тижнями українські громадяни зайнялись новою національною забавкою. Це як у англійців бокс або футбол, у японців малювання ієрогліфів або карате. Українці почали ловити та кидати у сміттєві баки не тільки політиків, а й тих держслужбовців, які, на їхню думку, цього заслуговують.