Чия ця Верховна Рада України?

( 0 Votes )

Сподівання багатьох українських громадян на те, що новобраний парламент України буде оновленим, певною мірою виправдались. Але тільки на 50 відсотків. Точніше кажучи, на 56%. За результатами аналізу даних, розміщених на сайті Центральної виборчої комісії станом на 5 листопада, громадська організація Рух «Чесно» повідомила, що з 423 депутатів новообраного парламенту 187 вже працювали у ВР України у попередніх скликаннях.

До того ж, додає «Чесно», серед «новоспечених» обранців народу 64, які голосували за «закони 16 січня» та ще 37 осіб, які були фігурантами антикорупційних журналістських розслідувань.

До цього слід додати, що одна з вад українських виборчих перегонів на усіх рівнях, від парламентських до місцевих, не була й скоріш за все не буде подолана найближчим часом. А саме вплив олігархів та фінансових груп на депутатський склад.

Ці проміжні парламентські вибори не стали винятком. На сайті «ОБКОМ» політолог Т. Березовець відзначає, що на цих виборах І. Коломойський (голова Дніпропетровської ОДА) підтримував «Народний фронт» та об’єднання «Самопоміч», а Д. Фірташ та С. Льовочкін – «Опозиційний блок» та «Радикальну партію». Обидві сили також робили ставку на мажоритарників та намагались завести своїх людей у партійні списки «Блоку Петра Порошенка». Таким чином, новообраний парламент вже має декілька вразливих позицій, аби нефункціонувати повноцінно. Серед таких наявність «неодноразово використаних депутатів», обранців, які будуть відстоювати інтереси великого капіталу та обранців, які ховаються за депутатською недоторканістю.

Однак слід відзначити, що 56% новообраних депутатів є вперше обраними до найвищого законодавчого органу країни (цей аспект заслуговує на окремий матеріал). Що вселяє певні надії щодо спроможності ВР України VIII скликання вирішити хоча б «найгарячіші» питання країни. Проте питання полягає в тому, чи вистачить у депутатів не тільки сил, а й витримки та культури – покаже час.

З огляду на наведені тези питання чий цей парламент – пропрезидентський, про олігархічний чи коаліційний – для громадян України не є риторичним.

Однією з відповідей на це питання буде результат формування більшості, або коаліції партій-переможців. Як бачимо, ще остаточно не завершено підрахунок голосів, а переможці перегонів вже намагаються окреслити рамки коаліції.

І все тому, що створення коаліції у Верховній Раді відкриває шлях для призначення нового складу Кабінету Міністрів України, подання кандидатури Прем’єр-міністра України, а у подальшому – проведення голосування за тими законопроектами, які будуть розроблені коаліцією або Кабінетом міністрів.

За різними експертними оцінками, ядро майбутньої коаліції буде складатись з трьох партій: «Народного фронту», «Блоку Петра Порошенка» та «Самопоміч». Як повідомив на брифінгу віце-прем'єр, кандидат у народні депутати В. Гройсман, «три сили вже створили тристоронню групу для консультацій… Пройшла зустріч, в якій взяв участь президент і на якій було погоджено, що наша політична сила, «Народний фронт» і «Самопоміч» сформують спільну тристоронню групу. І ми почнемо професійні консультації з приводу нашої спільної роботи, в тому числі по формуванню коаліційного угоди», цитує Інтерфакс-Україна. Про свою згоду взяти участь у коаліції заявляють також Радикальна партія та партія «Батьківщина».

Ось тут варто нагадати, що відповідно до української політичної традиції, коаліційна більшість (палиця з двома кінцями) завжди мала назву «пропрезидентська». І вся її (коаліції) діяльність була спрямована на підтримку (задоволення) пропозицій та наказів діючих на той час президентів України. Так повелось з часів президента Л. Кучми, а потім реаркарнувалось у часи президентства В. Януковича.

Також слід нагадати досвід парламенту, який мав коаліційну більшість під орудою соціаліста О. Мороза. Тоді саме спікер ВР України підписав закон про розпуск ВР України та дострокові вибори до парламенту у 2007 році. Тим самим відкривши для Партії Регіонів шлях до перемоги на тих виборах та першого прем’єрства В. Януковича.

 Традиції олігархічної коаліції в українському парламенті почали закладатись з другого терміну президентства Л. Кучми. Згодом вони продовжились за часи президентства В. Ющенка. Мабуть, немає в українському бізнесі олігарха, який хоч раз не «відбув» депутатський термін у парламенті країни. Заради об’єктивності зауважимо, що тільки І. Коломойський (група «Приват») ніколи не був депутатом жодного рівня.

 Таким чином, відповідь на питання, чия ця Верховна Рада України VIIІ скликання – президентська, коаліційної більшості, олігархічна або дійсно народна – може дати тільки сам парламент та результати його діяльності.

Ми ж беремо до уваги, що одним з перших законопроектів, який буде внесений на голосування у парламент стане Виборчий кодекс, що змінить морально застарілу виборчу систему на систему з відкритими партійними списками, яка діє у більшості демократичних країн Європи.

І якщо результати роботи цього парламенту не будуть відповідати вимогам виборців, ось тоді питання позачергової зміни складу ВР України VIII, стане на часі, як для парламенту, так і для українського суспільства.

Олександр Трухачов, політолог, м. Київ

 

У вас недостатньо прав для коментування.