Лезгинка з проривом

( 0 Votes )

Мало знайдеться в світі держав, які можуть регулярно дивувати світову спільноту витівками у своїй національній політичній сфері. Нашій країні, слава Богу, поки це вдається.  Тиждень тому перелік таких «сюрпризів» продовжився лезгинкою на польсько-українському кордоні у виконанні М. Саакашвілі в купі з групою підтанцьовки з відомих та підзабутих українських політиків. Реакція українського суспільства та світових політичних лідерів (як це не дивно) виявилась солідарною: суцільний подив.

Сьогодні мало хто міг собі уявити саме такий розвиток подій. Відставка з поста губернатора Одеської області та виїзд за кордон М. Саакашвілі не стали гучними політичними подіями. Самого Міхо почали потрошку забувати та списали у ранг «збитих льотчиків». Утворена ним чи то політична партія, чи то політичний «Рух Нових сил» ледве набирав 2% підтримки. Що прямо вказувало на широку дорогу до політичного забуття.

Й тут, як «Яків з конопель», вигулькує рішення Гаранта позбавити М. Саакашвілі українського громадянства. Причиною називаються недостовірні дані, надані ним для отримання громадянства України. Закономірне питання від суспільства «а куди дивились спеціальні служби в купі з міністерством юстиції», як завжди, зависає у повітрі. І ось тут почались справжні дикі танці.

Знаходячись за кордоном, Саакашвілі заявляє, що він був та залишається громадянином України. І має твердий намір повернутись до своєї неньки. Натомість, з точки зору української влади, він – людина без громадянства, тож не має права перетинати кордон держави у статусі громадянина України. Сам Міхо наразі притримується іншої думки, й за підтримки ряду діючих народних обранців таки проривається через польсько-український кордон. Однак, на диво, правоохоронні  структури не тільки не заважають Міхо перетнути кордон, а й спокійно спостерігають за його пересуванням країною. Спочатку до Львова, а згодом й до Києва.  

Отже, за українськими юридичними нормами М. Саакашвілі сьогодні порушив українське законодавство, перетнувши кордон і не маючи на це права. Чи могла діюча влада цивілізовано, згідно європейських стандартів, не заводити ситуацію у глухий кут? Безумовно, так. Достатньо було зв’язатись з певними польськими службами та надати інформацію про те, що такий-то, надавши на кордоні український паспорт, насправді вже не є громадянином України. Все. Такого громадянина затримують й діють згідно інструкцій для таких випадків. Але ж ні. Ситуація чи то навмисно, чи то свідомо доводиться до абсурду.

На думку А. Свейна, професора Нотінгемського університету, «якщо ситуація із Саакашвілі і каже нам про щось, то хіба про те, що в українській політиці сьогодні більше не панує закон, а політики більше не керуються принципами, якщо таке взагалі було. Звертатись до ідеалізованої ліберальної української політичної ідентичності марно. Два головних персонажі цього трагічного фарсу, Порошенко і Саакашвілі, краще за всіх втілюють отруєне політичне життя. Більш того, спосіб надання та позбавлення останнього українського громадянства показує, що Саакашвілі – архетип вибіркового правосуддя, яке вже довго використовує українська влада. Тому витівка з «проривом» Саакашвілі минулих вихідних дійсно має значення, і тому він зараз блукає кафе і барами Львова, плануючи тур країною, і залишається безкарним». 

Адекватної реакції президента Порошенка на цю ситуацію поки що немає.  За нього генеральний прокурор України Ю. Луценко (від якого, до речі, ані пари з вуст щодо дій Саакашвілі) порадив Міхо, щоб той звернувся до суду із заявою на незаконне позбавлення українського громадянства. Свою позицію наразі висловив і прем’єр-міністр України В. Гройсман: «Я не знаю, що потрібно робити в таких випадках. Я знаю, як будувати дороги, як інвестувати в розвиток національної економіки, як створювати умови для нашої енергетичної незалежності, як готувати країну до суворих зим, я це розумію. Як робити реформу пенсійну, освіти чи охорони здоров'я. А що робити з популістами – нехай це робить українське суспільство», цитує прем’єра видання «Новое время».

Цей прецедент має й свою політичну складову. Кажучи мовою сучасної політології, сценарій. Кожна зі сторін розігрує свій, який, на її думку, повинен дати їй якщо не повну перемогу, то принаймні викликати підтримку певної частини суспільства.

Наявно проглядається три можливі сценарії.

Політолог та директор Центру політичних досліджень «Пента» В. Фесенко вбачає наступні: «Варто говорити про формування антипорошенківської коаліції з частини парламентської і непарламентської опозиції… Їх сценарій полягає в тому, щоб акцію, що відбулася на кордоні, спробувати перенести до Києва. Тобто організувати осередок опору і протидії Порошенку в Києві. Умовно кажучи, організувати новий Майдан. Вийде це у них чи ні, залежить від ступеня масової підтримки дій Саакашвілі, Тимошенко та інших учасників цієї коаліції. Сценарій влади – прямо протилежний: спробувати нейтралізувати ці ризики і локальними, точковими, і досить гнучкими діями спробувати роздрібнити цю коаліцію. А за сприятливих умов ще й покарати окремих активних учасників подій на переході «Шегині». Тому що, як мінімум, формально порушення закону відбулося і, на мій погляд, досить грубе».

Третій сценарій розігрується силами, які сьогодні перебувають за бортом влади. Їм, які втратили та продовжують втрачати надприбутки, видається дуже симпатичним використати Міхо як локомотив для проведення або повернення української держави до стандартів, що діяли 4-6 років тому. А потім об’явити його політичним аферистом та хуліганом з усіма наслідками.  Здогадається про це Саакашвілі чи ні, питання відкрите. Проявить він політичну мудрість не піддатись на такий сценарій – теж покаже час.

Вийти з цієї ситуації українській владі буде доволі складно. Можливо, доведеться йти на певні компроміси та домовленості. Однак з проривами на кордоні потрібно закінчити раз і назавжди. Не дивлячись ані на імена, ані на бувші звання та регалії. Бо це не тільки дивує, а й принижує українську державу. Як сказав в інтерв’ю виданню «Українська правда» мер Львова А. Садовий, «Припинити посміховище, яке сьогодні є в очах зовнішнього світу стосовно України. Мені дуже боляче спілкуватися з західними дипломатами, політиками. Вони не розуміють, що відбувається. Це принижує мене як громадянина, принижує статус президента, це принижує нас всіх...».   

Олександр Трухачов , політолог, м. Київ,

cпеціально для «Володимирецького вісника».

Карикатура Олександра Дубовського.

 

У вас недостатньо прав для коментування.