Як заробити на смітті (+фото)

( 0 Votes )

 

Поки вирішується питання із переробкою сміття у нас в районі, у Володимирці потроху процвітає бізнес на сортуванні сміття.

Чи важко заробити на смітті, ділиться 60-річна володимирчанка Катерина.

– З макулатурою працюю вже більше 15-ти років. За освітою я технолог, працювала на заводі «Ситал» нормувальником. Проте потрапила під скорочення. Мусила шукати якийсь заробіток. Влаштувалась прибиральницею в ресторан, пізніше паралельно почала прибирати п’ятничний базар.

Саме звідти і почалася картонна її робота.

– Ще покійний Чашка (не пам’ятаю його імені) нам організував на базарі пункт прийому макулатури. Поставив прес, ми збирали сміття і пресували його. Коли назбирувалась певна солідна кількість тих картонних тюків, Чашка віз їх здавати на Луцьк, де є сміттєпереробний завод.

Власника пункту прийому макулатури вже нема в живих. Так само, як і його бізнесу. А Катерина Володимирівна як може, так і продовжує ту справу.

– Я мушу цим займатись. Пощастило, що сама встигла піти на пенсію по старому закону в 48,5 років. Маю доньку і онука в Києві, вона там відпрацьовує за договором останні роки на заводі «Арсенал», а згідно договору раніше строку закінчення контракту звільнитись не може. Зарплата мізерна, плата за оренду квартири велика. В середньому їй на проживання залишається близько півтори тисячі на місяць. Це копійки для столиці. Важко їй дуже. Мушу якось допомагати.

Жінка розповідає, що у Володимирець приїжджають закупівельники по сортоване сміття аж із Костополя. На них посилаються абсолютно всі, з ким я змогла поспілкуватись – і деякі аптеки і магазини, і ті, хто по селищу збирає сміття на продаж.

– Побутові відходи я не перебираю. Працюю лише з магазинами та аптеками. Назбирую певну кількість картону (орієнтуюсь переважно на нього) і вже потім телефоную, щоб приїжджали. Отож забирають у мене сміття вони раз в 1-2 місяці. За цей час намагаюсь зібрати близько 2 тонн макулатури. Спеціального пресу я не маю. Тому підбираю такий-сякий вантаж, який хоч трохи пресуватиме картон.

У сарайчику Катерини Володимирівни педантичний порядок. Картонки акуратно складені по розміру, стовпчиками. На задньому дворі у великих мішках посортовані пластикові пляшки, а по двору перед будинком ще не прибрано – нову порцію підприємлива жінка, яка вже навчилася заробляти на смітті, зібрала, але не встигла посортувати і привести до ладу.

– Якось треба виживати. Але я не жаліюсь. Певна копійка є – і на тому дякую Богу. Це дуже важка робота. Часто встаю о сьомій ранку і навіть раніше, щоб встигнути перебрати сміття, вибрати картон, пляшки – поки не приїхали комунальники та без перебору те сміття не повезли на смітник. Найважче в сиру зимову і осінню погоду, коли мряка. Мороз ще можна перетерпіти. А от в мряку – це жахіття. Руки мерзнуть, рукавиці постійно мокрі. Літо пройшло, вже скоро нові морози почнуться, а я ще від попередніх не відійшла. Руки пухнуть, терпнуть, шкіра тріскає.

Катерину Володимирівну в центрі знають всі продавці і аптекарі. Вона працює певним «санітаром» вулиць – здебільшого магазини і аптеки мають саме картонні відходи. І їх оперативно забирає ця жінка, не дає сміттю захламляти вулицю.

– Зараз працювати стало важче. Інколи самі продавці вже потроху починають собі картон складати. Або ж зявляються інші конкуренти. На збір двох тонн паперу тепер у мене йде більше часу. На здоровя не жаліюсь, от тільки лише руки страждають.

Жінка розповідає, що людей, які займаються збиранням макулатури по селищу, мало. Але все одно територія умовно поділена на зони, і кордони солідарно не порушуються.

– Хлопці, що приймають у мене папір, мають певні розцінки: за папір беруть по 2,3 грн за кг, скло біле – 0,6 грн за кг, кольорове скло – 0,3 грн за кг, жерстяні пляшки – 12 грн за кг, поліетилен – 6 грн за кг, пластикові пляшки – 3,5 грн за кг.

Ціни привабливі, поки не знаєш, яка це пекельна робота, то можна подумати, що за рік можна чи не розбагатіти. Проте ті самі кульки дуже легенькі, треба добре походити, щоб кілограм назбирати. Люди інколи з осудом на мене дивляться. Я вже звикла. Але це моє життя і я маю якось виживати.

При цьому жінка не втрачає добродушності, в її рисах обличчя промальовується навіть якась граціозність.

Катерина Володимирівна має рідного брата, той досі працює на «Ситалі».

– Він свариться на мене, мовляв, засмітила весь двір собі. А я кажу – брате, то все – гроші. За них я зможу прожити місяць і трохи допомогти дочці…

В іншому кінці селища живе ще один чоловік, який займається збором пластикових пляшок. Часом на огородженому сіткою городі можна побачити справжнє море пластику. Це дійсно море, адже висота заповненого пляшками городу може сягати й метра. Проте власника такого багатства застати вдома майже неможливо.

Сусіди розповідають, що до мужчини приїжджають з Костополя заготівельники і забирають ті пляшки. А ще жаліються на безлад. Кажуть, що пляшки чоловік збирає здебільшого по сміттєзвалищах, тому від його будинку постійно тхне смородом. Пластик інколи «тріскає»: пожмаканий, він намагається вирівнятись і видає характерний звук. Будинок знаходиться на окраїні селища, там безлюдно. Тому трохи холодає серце, почувши ті тріскаючі пляшки.

Начальник КП «Аква» Олександр Пігаль розповів, що цього чоловіка вже вигнав зі сміттєзвалища

– Я йому дозволив збирати пляшки по смітнику лише в тому разі, якщо він там підтримуватиме порядок. Але він його не підтримував. Перекидав сміття, розворушував його, розкидав частково за межі сміттєзвалища. Через це йому вже не дозволяємо там вештатись.

У Володимирці працює також і пункт прийому макулатури. Власник пункту Юрій розповідає:

– Працюємо десь більше півроку. Клієнтів маємо небагато. За півроку і п’яти тонн не назбирали. Приймаємо лише макулатуру. Люди приносять папір, книжки, газети. Здавати плануємо на переробку під Рівним. Приймаю по 2 грн за кг. Я б не сказав, що це надто прибутковий бізнес, проте побачимо, що з цього вийде з часом, адже переробка сміття скоро стане обов’язковою умовою після його сортування.

Дізнавалась

Олена СТЕЛЬМАЩУК.

Фото автора

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 96 гостей на сайті