Авторизація

HomeНаше життяДолі людські

Долі людські

Коли чоловік - не опора... (+фото)

( 1 Vote )

Ревнощі, побої, пожежі, сльози і знову примирення…

Ця трагедія – ситуацію лише так і можна охарактеризувати – сталася в Берестівці. Не можна вказати точну дату і час, адже багато фактів накопичувалось і передувало тому, чим все НЕ завершилося 9 вересня. Спробуємо хоч трохи у її причинах розібратись.

 

Патріоти за контрактом (+фото)

( 1 Vote )

Минув рівно рік, відколи житель Володимирця Андрій Босик (сам родом з Новаків) підписав контракт та став військовослужбовцем ЗСУ.

Нині він перебуває у зоні АТО на Луганщині – на захисті суверенітету рідної країни та спокою своїх рідних тут, у райцентрі, куди віднедавна переїхали з Хиноч. За час служби вже має подяки від командира роти, командира батальйону та навіть від Міністра оборони – за відмінну службу та сумлінне виконання військового обов’язку.

 

Бабуся з Довговолі в 93 роки стала почесним волонтером України (+фото)

( 2 Votes )

Вона пережила німецьке рабство, війну і Союз, а тепер, будучи пенсіонеркою, дасть фору будь-кому з нас. При цьому служить вона наочним, яскравим прикладом для всіх. Адже вона не просто жвава та енергійна бабця.

У свої неповні 93 роки вона… активний волонтер! Уже скільки років допомагає солдатам в зоні АТО.

 

Хранителі "кукушки" (+фото)

( 5 Votes )

«Я захищаю історію свого роду. Принципово». Так говорить про своє фанатичне ставлення до вузькоколійки «Антонівка-Зарічне» Людмила Мельник.

Юрист за першою освітою, жінка не пошкодувала часу, аби витратити його ще й на фах провідниці. Разом з чоловіком Олександром Людмила є членом Асоціації збереження історії залізниць України – і точно не для формалізму.

 

Незагоєна рана Чорнобиля

( 0 Votes )

Полин-трава... Стародавнє містечко пригорнулося серед лісів і ланів до світловодої Прип'яті. А звідки, з яких глибин народних придбала ти назву — полин-трава?

Чорнобиль... Мертва зона... Сьогодні такі слова гірким болем відлунюються у наших серцях. Заростають деревами, кущами, травою опромінені села. Вони порожні, мертві. Поступово руйнуються хати. Разом із ними руйнуються, зникають неповторні цінності поліської давнини. Про жахливу подію важко згадувати, страх проймає душу при згадці про мільйони загиблих людей, особливо молодих.

 

Сторінка 1 з 6

На даний момент 252 гостей на сайті