Едуард Ошита: "Можливо, хоч після створення Полицької ОТГ і перевиборів на атовців звернуть увагу?"

( 0 Votes )

Полицьких атовців досі не забезпечили земельними ділянками, які їм гарантовані законом. Про це розповів колишній боєць 81-ї Окремої аеромобільної бригади Едуард Ошита, який проживає в селі Іванчі.

Едуард Ошита був мобілізований у військо під час 4-ї хвилі наприкінці 2015 року. З Житомирського полігону був направлений до Слов'янська. Тримав оборону селища Опитне поблизу Донецького аеропорту.

"Я більшість свого життя пропрацював у пенітенціарній службі у місцевій виправній колонії. Починав із звичайного майстра до офіцерської посади начальника відділу по контролю за виконанням судових рішень. У 2010 році – звільнився за вислугою років, бо розумів: до влади прийшов злодій, зек, який буде керувати країною, а бути частиною системи і бути під владою зека-Януковича – це не поважати самого себе. Євромайдан, Революція Гідності, криваві вбивства, втеча Януковича. Це все сколихнуло мене, в душі горіло. Та найбільше мене вдарила морально Волноваха у травні 2014 року, коли рознесло автобус з нашими хлопцями.  Тоді в мені щось перевернулось. Ждав мобілізації, бо боліло за те, що робиться в країні. Зрештою, мене таки мобілізували до війська", – пригадує події тих часів Едуард Ошита.

За словами колишнього військового, його 81-шу ОАМБр було сформовано на основі 25-ї та 95-ї аеромобільних бригад. Тож коли усіх звезли у Житомирський навчальний центр, довелось заново формувати усі взводи. Сталось так, що у взводі Едуарда Ошити не виявилось нікого з офіцерським званням. Зважаючи на те, що після проходження строкової служби він отримав звання старшини, саме на Едуарда поклали обов'язки командира.

"У моєму взводі було близько 30 людей, з якими ми пройшли усе від початку до самого кінця. Наша специфіка – станкові протитанкові гранатомети. Веселі у нас хлопці. Ми вміли і повоювати, і посміятися. Ніколи не було такого, що я старший, ти менший – я й сам часто ставав на кухню готувати їсти, і душ майстрував разом з усіма. Всі були, як одна сім'я. Так ми пробули у зоні бойових дій 1,5 роки. Повернувся у травні 2017 року", – розповідає Едуард Ошита.

Чоловік зізнається, що після демобілізації він довго приходив в себе, повертався у цивільне життя, адаптовувався. Каже, як і в більшості бійців часом з'являлась депресія, бо війна лишає печатку на кожному, хто там побував.

"Довгий час мене не цікавило, що тут робиться. Я повернувся сюди, як чужа людина, віддалився від буденного, цивільного життя. Але дякуючи Богу, дружині, дітям... я повернувся. Були депресії, бо й контузії далися взнаки. Але ми з цим впорались. Потім прийшло розуміння того, що за той час, поки мене тут не було, – нічого не змінилось. Коли йшов на схід – були вибори в сільську раду. Всі щось обіцяли, якесь покращення, якісь зміни... А по факту все лишилось на тому ж місці і нічого нікуди не рухнулось. Чесно кажучи, після повернення з війни я зрозумів, що насправді крім близьких і рідних ми нікому тут не потрібні. Тим паче місцевій владі. Раз у рік "на тобі пару гривень премії і йди та більше мене не чіпай", або грамоту чи подяку дадуть на день села", – каже боєць АТО.

Едуард розповідає, що на сьогодні у Полицькій сільській раді налічується 14 учасників бойових дій, які брали участь в українсько-російській війні на сході країни.

"Це був наш обов'язок. Але ми йшли туди не тому, що нас призвали на службу – ми йшли захищати свою країну. Були ті, хто забоявся, хтось ховав своїх дітей під спідницями, хтось за кордоном... Але ми пішли і пройшли це. Нас тут є 14 побратимів, які у різний період воювали в АТО. У кожного була своя війна. Але понині ці хлопці не можуть отримати і клаптика землі. Нам було обіцяно виділення окремої вулиці на території села Полиці, але землю так і не надали. Обіцяли і не дали. Я написав заяву згідно закону, та по сьогоднішній день результату немає. Це питання обговорювали у сільській раді, та місцева влада, певно, вирішила, що це не настільки важливо", – зауважує Едуард Ошита.

За його словами, в такому елементарному вже видно відношення влади до своїх людей, і зокрема до бійців. Тим не менше, чоловік сподівається, що об'єднання у нову ОТГ та перевибори місцевої влади все ж таки ОТГ матиме позитивний результат для місцевого населення.

"Наша громада є одна з найбагатших в районі, і вона перспективна. Дуже добре, що до Полиць приєднаються Балаховичі та Ромейки, бо ці села теж мають потенціал. Відповідно – ми можемо підтримувати один-одного і розвиватись разом. Треба починати з чогось малого. Але треба розуміти, що ніхто не прийде і не буде нам тут робити "царські села" – треба братися самим, своїми силами, гуртом. Якщо бути пасивним – то нічого не буде", – переконаний чоловік.

Як зауважив Едуард Ошита, чи не єдиний очевидний показник роботи нинішньої місцевої влади це те, що вони за каденцію вже двічі перебудували і відремонтували сільську раду та збудували сарайчик.

"А от клуб як стояв захаращений, так і стоїть. Доріг як не було, так і немає. Правда, світло де-не-де провели по вулицях, і на Іванчі постелили дорогу. Але, певно, прийшов час думати про всіх і робити щось постійно, а не лише перед виборами. Не давати порожніх обіцянок. Я вірю людям і не маю підстав не довіряти їм. Але, чесно кажучи, якось стає образливо, що за стільки часу ніхто не спромігся забезпечити атовців землею. І нехай не кажуть, що її немає. Є. Я звернувся раз за тою землею, мені відмовили, сказали чекати. Пообіцяли дати. Я, звісно, написав заяву. Дадуть – так дадуть, не дадуть – так не дадуть. Значить – не заслужив", – резюмує Едуард Ошита.

Марія Стадник,

жителька села Полиці.

 

Коментує сільський голова Полиць Микола Озеруга.

У зоні проведення АТО брало участь 29 жителів населених пунктів Полицької сільської ради. Троє з них померло, ще троє вибули на постійне місце проживання в інші регіони України і з заявами про надання земельних ділянок до сільської ради не звертались.

Станом на 20 листопада 2019 року земельні ділянки для особистого селянського господарства отримало 15 учасників АТО (усі, хто звертався) і вісім земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд. Решта або не зверталися до сільської ради, або хочуть отримати земельні ділянки суто в межах села Полиці. Можливості виділити їм ці ділянки в сільської ради немає, оскільки поки відсутня містобудівна документація.

Станом на сьогоднішній день Генеральні плани забудови населених пунктів сільської ради виготовлені і знаходяться на розгляді містобудівної ради у Володимирецькій РДА. Після затвердження Генерального плану села Полиці учасники АТО отримають земельні ділянки першочергово.

До цього додам, що їм пропонували отримати земельні ділянки у Сошниках, Іванчах, Веретено. Хоч вони відмовилися, проте при бажанні можуть їх отримати без перешкод,  подавши найближчим часом заяви до сільської ради.

Щодо звернення пана Ошити. Повідомляю, що сільська рада його розглянула 13 листопада 2019 року. Оскільки в заяві не було адресних посилань на розміщення земельної ділянки (як того вимагає законодавство), йому рекомендували повторно звернутись до сільської ради із заявою та вказати конкретний населений пункт і порядковий номер земельної ділянки.

Додатково повідомляю, що у власності сім’ї Едуарда Ошити уже є земельна ділянка під житлову забудову, надана його дружині; але вона не використовується за цільовим призначенням уже багато років.

Від редакції. Публікуємо цей лист та коментар до нього з метою обговорення тих змін, які назріли у громаді. Запрошуємо до дискусії й інших небайдужих громадян і з тих громад, де 22 грудня пройдуть вибори, і жителів інших сіл і селищ нашого краю.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 42 гостей на сайті