HomeКультураВідомі особиТой, що шукає скарби

Той, що шукає скарби

( 0 Votes )

         Мій співрозмовник – молода і цікава людина. Працює в державній структурі, де освоїв найновішу науково-експедиційну техніку, яка шукає скарби. Сьогодні він – оператор геологічних установок, розвідник, геолог. Народився у 1988 році в місті Кузнецовську. Навчався у місцевій гімназії. Після закінчення її, поступив в РДГУ на фізико-технологічний факультет, де здобув фах вчителя фізики, астрономії, інформатики та основ безпеки життєдіяльності.

                Оскільки у місті відповідних вільних вакансій не було, через знайомих влаштувався в польову експедицію від «Концерну Надра».

Робота така. Виїжджає найновіша комп’ютеризована геологорозвідувальна техніка в зазначений квадрат. Пошуковці на місцевості розбивають його на менші сектори і приступають до досліджень. Виходять на супутник, звіряють координати, і в кожному квадраті пласт землі «прощупується» сейсмічним променем, який від кожної породи корисних копалин відбивається сигналом різної частоти і коливань.

На комп’ютері вимальовується не тільки об’ємна картинка покладів корисних копалин, але й вказується глибина їх залягання. Радянські геологи могли про таку техніку і можливості тільки мріяти. Сьогодні ж послугами такої розвідувальної техніки може скористатися будь-хто, лишень заплати 110 тисяч доларів за 1 зміну роботи.

Треба сказати, що наших українських спеціалістів запрошують не тільки вітчизняні фірми і бізнесмени, але й закордонні латифундисти та зацікавлені в старожитностях і старовині. Ця техніка шукає «мореного» дуба та інші породи дерев, затоплені в непрохідних болотах Західної частини колишнього Союзу, Сибіру, південно-американської Амазонки і канадських боліт.

До надр нині особливе ставлення. Незалежність кожної держави вимірюється не вмістом золота у держказні, а концентрацією корисних копалин на одному гектарі.

Працював Андрій Володимирович спочатку «чорноробочим». Переносив «фішки», уточняв координати, власними ногами по снігу (бо взимку найлегше працювати) намотував 12-15 км за робочий день.

Трудився наш земляк добросовісно. На перших порах, звичайно  перевіряли на порядність. Посилали, скажімо, води принести. Йшов на базу, хоча в кожного була при собі вода, як і медичний пакет. При ньому розповідали про серйозні речі і вигадані: чи не розповість, бува, кому? На роботах, де йдеться про приватний бізнес – давав підписку про нерозголошення комерційної таємниці.

 І його «помітили». На другу експедицію йому довірили найновішу апаратуру. Знадобилися шоферські права і знання, здобуте у школі – вміння ходити по азимуту, мисливствознавство і рибалка, кулінарні «хитрощі» і здібності… Завдячуючи знанням, одержаним у Рівненському ДГУ, і досконалому володінню комп’ютерною технікою, він став повноцінним членом колективу, державною людиною, яка стоїть на перших рубежах енергетичної незалежності України: він шукає скарби. Погляньте на ці фото. Американські спецавтомобілі з Детройту склали організацію, яка на державному рівні заново обслідує підземні коридори запасів нафти і газу, титанових руд, міді, золота, алмазів…

Завдяки комплексу досліджень наша українська бригада вже завоювала авторитет і повагу серед своїх колег у світі. Їх знають. По потребі і можливостях у них «купують» рекомендації і поради. Все інше – власність держави.

Допомагають розвідникам надр бачити всі скарби, всі корисні копалини під землею, не тільки показана техніка. Наш земляк освоїв сейсмічну, електрофізичну, магнітну і гравітаційну розвідки пошуку покладів потрібних корисних копалин. Є багато технологій, де значення приладів мале, а найцінніша там –  методика пошуку. Вона дає змогу бачити все-все, що під землею, на великій глибині (включаючи старовинні скарби, бурштин, титанові руди, мідні та золотоносні жили, тощо). Для одного замовника бурштин є метою пошуку, для іншого важливіші алмазоносні кімберлітові трубки, а бурштин – сміття, супутня порода.

– Працювали ми в одному квадраті, – розповідає Андрій Володимирович. – Раптом на моніторі «пішла» якась велика порода. Мій напарник аж крикнув: «Смотрі, янтарь ідьот!!! Ваш, полесский! Цени єму нєт! Вот кому-то когда-то повєзьот, еслі нам заплатіт!» – засміявся. І пояснив, що поліський бурштин найдорожчий у світі через те, що його кристалічна основа молекулярно відрізняється від бурштину Балтійського моря і бурштину Південно-Африканської Республіки своєю чистотою і якістю.

Дуже цікаві були і розвідані коридори сланцевого газу, підземні родовища нафти. Наче хтось розумний сотворив резервуари із темною маслянистою рідиною і закрив «газовим корком».

Сьогодні ще в моді серед людей золото і платина. На рівні держав – нафта і газ, уранові, мідні, титанові руди, алмазоносні трубки. Кар’єри у Полицях та Іванчах містять усю хімічну систему Менделєєва. У Володимирецькому районі є значні поклади і мідних руд. А ви зі школи знаєте, що мідні руди – передвісники золотоносних та інших покладів, тобто сполук важких металів цієї групи.

…Зимового ранку колона із цих незвичних, потужних автомашин «Ураган», начинених електронікою і сучасними приладами (серед них є і славнозвісний всюдихід ГАЗ-66) прямувала на Київ. Ми зустрілися на трасі. «Специ» вже без приладів показували місця, де близько біля поверхні землі бурштинові поклади.

– Не поспішайте руйнувати угіддя, не поспішайте рити землю, краще вивчайте історію другої світової війни. На ній більш можна сьогодні заробити. Всі знаємо, що Гітлер перевозив «Янтарну кімнату» у «Вовче лігво» під Вінницею. Але не довіз. В колі істориків ходить інформація, що «Янтарна кімната» закопана … на Поліссі. Її досі шукають… – прокоментував товариш Андрія Володимировича.

Техніка шукачів скарбів
Техніка шукачів скарбів

 

Записала Галина Тєтєнєва.

Фото автора

 

У вас недостатньо прав для коментування.