Арт-медіа Полісся - Enter your slogan here

Той день і справді був, як золото. Туман, як дим, зрання окутав селище. Але повіяв вітерець, зійшло сонечко – і прорвалася сива завіса, яка від ночі покривала землю. Думалося про ліс, про гриби, про сходжені-переходжені лісові стежини – про все, що завгодно, тільки не про смерть.

 Та у Володимирець ця сувора дама прийшла. Навіть не прийшла – приїхала чи то грузовиком, чи то мотоциклом. Приїхала – й омила  автомобільну дорогу гарячою людською кров’ю, встелила уламками обірваних мотодеталей, все селище змусила здригнутися від жаху…

То була не просто аварія.

То було жахіття, яке звичним словом не передати.

…Грузовик виїжджав з АЗС на вулицю Повстанців – і якраз цією вулицею пролітав мотоцикл у напрямку Довговолі. Очевидці кажуть: той двоколісник витискав кілометрів сто п’ятдесят – не менше. І хто бачив наслідки його зустрічі з машиною, той не перечитиме. Швидше всього, так і було. І все ж, не говоритиму сам, а повторю почуте від людей.

Удар був настільки сильним, що пробило двері в кабіні й у пробоїні… лишився палець одного з мотоциклістів. Голову тому бідоласі рознесло на друзки. А бездиханні тіла разом з мотоциклом так і лишилися підім’ятими під грузовик…

Хто завинив у цій трагедії?

Водій грузовика, певне ж, мав пропустити мотоцикліста. Але ж і мотоцикліст, помітивши чужий огріх, мав би загальмувати, а не втримувати шалену швидкість у межах селища. А ще люди нарікали, що дерева біля АЗС заважають оглядати дорогу і вчасно помічати загрозу…

Усе це, безсумнівно, проаналізують і рятувальники, і фахівці ДАІ. Робитимуться якісь висновки. Вживатимуться якісь заходи. Але врешті-решт усе скінчиться тим, що жахіття людської біди через тиждень-два стане сухим рядком у кимось підписаному протоколі. Двоє хлопців – мужніх і відчайдушних – непробудно спатимуть в обіймах сирої землі. І лиш серця найдорожчих їм людей довіку болітимуть невиліковними душевними ранами:

-- Куди ж ти, синку, так поспішав?..

-- Куди ж ти, братику, племіннику, внучку, так і не встиг доїхати?..

-- Невже на світі є ще якась причина загинути, крім тієї, щоб покласти голову «за други своя»?

-- Невже щось іще дорожче є під небесами, щоб оплачувати його ціною життя?..

Олексій ГОРОДНИЙ