Арт-медіа Полісся - Enter your slogan here

4 жовтня 2015 року о 22 годині вечора автостанцію «Володимирець» заполонили десятки людей з букетами живих квітів та національними прапорами. То прихожани райцентрівської Свято-Миколаївського храму УПЦ КП зустрічали свого священика, отця Михайла Льоду, нині військового капелана, який повернувся із зони АТО. 

Отець Михайло служив між Маріуполем і Волновахою у селі Гранітне, надавав духовну допомогу бійцям 72-ої бригади, що захищають нашу землю від подальшої агресії російських загарбників на Сході.

Михайло Михайлович десятий рік очолює парафіяльну громаду Свято-Миколаївського храму смт Володимирець. При його наставництві та завдяки організаторській роботі збудовано собор, в якому на першому поверсі ведеться служба. Росте чисельно й релігійна громада. Своїм прикладом священик Михайло Льода служить пастві і веде її шляхами Божих заповідей. Церква стала центром духовного росту дітей – тут діє недільна школа. Ось чому із батьками та дідусями й бабусями до автостанції прийшли підлітки та діти щоб зустріти свого батюшку.

Не встиг він вийти із автобуса, як його оточили до сотні зустрічаючих. Дівчата, розмахуючи великим національним прапором, пробивалися вперед. Від імені громади хліб-сіль на вишитому рушнику (на фото) піднесла хористка храму Любов Затірка. Всі раділи, що батюшка Михайло повернувся живим, хоча й дуже схудлим.

Його приїхали зустріти й хрещеники та священики з Рафалівки і Канонич. А ще батюшку вітав голова районної організації від Української народної партії Олександр Бобрик, бо вже два скликання підряд від УНП Михайло Льода є депутатом Володимирецької районної ради. Він також є прес-секретарем Володимирецького благочиння.

Воїн АТО, капелан Михайло Льода запевнив, що там, на східному фронті, його побратими з почуттям патріотизму гідно стоять на захисті миру і незалежності Батьківщини. Не завжди на передовій вистачає необхідного. Ось нещодавно не було чим розпалити вогонь. Вояки придумували все, але жоден із них не підняв руку на паперовий дитячий малюнок – для них це святе. Малюнками дітей і листами від них обвішані всі бліндажі. Дитячі листівочки вояки носять біля серця. «Хочу сказати, – зазначив отець Михайло, – що фронт і рубежі нашої Держави у надійних руках…

Присутні заспівали батюшці «Многії літа» та Гімн України.

Люди розходилися. А ми йшли і говорили: треба ввести традицію, щоб кожного воїна АТО, який повертається чи приїжджає у відпустку, зустрічати ось так, громадою. Бо чого гріха таїти, є ще непоодинокі випадки, коли наших земляків-солдатів без грошей водії з Києва везти у Володимрець відмовляються, мовляв, дзвоніть власнику маршрутки, чи дозволить. А воїн Олександр П. повертався у свою частину під Луганськ за повну вартість квитка, біля 360 гривень на дорогу взяв у своєї мами з мізерної пенсії…

Такі питання треба через військкомат вирішити раз і назавжди, як у Луцьку та всій Волинській області, де за честь мають привезти воїна АТО додому.

Галина Штерн

На фото Лариси Радчук: хлібом-сіллю зустріли військового капелана Михайла Льоду