Авторизація

HomeНовиниВ Районі"Око" Володимирця замулюється

"Око" Володимирця замулюється

( 1 Vote )

Уже з назви тексту, напевне, всі здогадалися що мова піде про водойму (басейн), яка розташована в селищі Володимирець, майже в самому центрі, у парковій зоні.

Жителі селища з року в рік спостерігають, як «око Володимирця» постійно забруднюється. Замулена вода, вкрита темно- зеленим нальотом, водорості, очерет та сміття надають водоймі жахливий вигляд, неприємний запах і повну антисанітарію.

Громада селища дуже стурбована екологічним становищем басейну, де активний відпочинок, купання та прогулянки з дітьми стають небезпечними для їх здоров’я.

Нещодавно на сторінках «Володимирецького вісника» були опубліковані висновки фахівців Кузнецовського міського відділу та Володимирецького районного лабораторного відділення санепідемстанції по проведених дослідженнях по мікробіологічних показниках води з басейну. За їх результатами рекомендовано утриматись від купання, оскільки вода в цій водоймі не відповідає вимогам по бакпоказниках.

Також в статті було зазначено звернути увагу селищному голові, забезпечити та створити умови для відпочинку населення, довести показники води до норм встановлених законодавством з метою попередження виникнення інфекційних захворювань, та не допустити екологічного лиха в селищі Володимирець.

Я як депутат селищної ради в липні 2016 року подала до Володимирецької селищної ради на ім’я селищного голови Олександра Осмоловича петицію за підписами жителів громади селища. Бюджет селища дозволяв зробити чистку води та благоустрій навколо нього, проведення очищення басейну від мулових відкладень, (адже саме мул є розповсюджувачем процесу забруднення. При надмірному появі мулу спливає безліч проблем – розмноження паразитів, сміття, бруду, водоростей), вичищення джерел з метою наповнення водойми, проведення благоустрою, а саме укріпити берегову зону, ремонт зелених насаджень, зробити піщаний пляж зі сторони парку, поточний ремонт дороги навколо басейну, встановлення лавочок, встановлення літньої сцени для проведення різних заходів, встановлення біотуалетів та урн для сміття. Адже кращого місця для відпочинку в нашому селищі не знайдеш.

При розгляді даного питання на сесіях селищної ради селищний голова неодноразово наводив різні причини, по яких благоустрій басейну лишався відкритим. Та все ж черговою сесією в жовтні 2016 року депутатами селищної ради було виділено кошти на розроблення проекту реконструкції штучної водойми з благоустроєм прилеглої території в парковій зоні.

Та не все так просто. Підготовка документів, виділення коштів – це ще не все. Вже позаду жовтень 2017 року, а почата справа закінчилась, так і не розпочавшись.

У червні 2017 року на пленарному засіданні з підтримкою більшості депутатів нарешті було виділено 1270,0 тис. грн. на два локальні кошториси на очистку водойми та частково на прогулянковий пірс. У липні місяці розміщено в системі Прозорро для проведення торгів. Участь на торгах прийняли два учасники. Але після закінчення торгів виявляється, що учасниками не було подано всіх документів. Таке буває!

 У серпні 2017 року проект повторно було розміщено в системі Прозорро. Участь у торгах прийняло 4 учасники, серед яких можна було б вибрати переможця. Але на пленарному засіданні у вересні голова довів до відома депутатів, що проводити чистку пізно в зв’язку з тим, що в проекті договору передбачено, що для виконавця робіт потрібно було підготувати майданчик для початку роботи. Тобто спустити воду, розподілити рибу по ставках, щоб не загинула, а цю роботу потрібно було розпочати ще в травні місяці, та ті, хто передбачив цей пункт, забули про нього. Хоча правильно складена документація дозволила б зробити заплановану роботу поетапно. Кошти були розподілені на інші потреби, левова частка пішла на ремонт доріг, де погодні умови не важливі, а сам процес роботи вже давно відпрацьований.

 Та, усе-таки, мені болить душа за «басейн». Я розумію, що ця робота дуже кропітка, з дуже великим обсягом робіт і з немаленькими коштами. Звичайно, діяти у напрацьованому і звичному режимі зручніше, ніж долати перепони і робити зміни в селищі.

Та хто ж, в кінці кінців, подумає про наше підростаюче покоління? Це ж для жителів селища! Для гостей! І насамперед – для діток, яким дійсно влітку не має куди подітись і які частенько ходять купатись в ті страшні ями, вириті шукачами бурштину за селищем. Всі ми знаємо, які можуть бути наслідки. Адже не кожен має можливість їздити по курортах. Та які там курорти! Навіть на Воронки вже неможливо попасти з нашим кримінальним районом.

Невже не можна за стільки років створити свій маленький куточок курорту? Це ж не для себе, а для людей! Я думаю, більшість жителів пам’ятає, де колись святкували чарівне літнє свято «Івана Купала», або «Проводи зими», де дітки проводили літні канікули, та й старше покоління залюбки пірнало в басейн. Ще є велике прохання до жителів, які живуть біля водойми: не випасати там худобу та птицю, адже все потребує догляду, а особливо водойма.

Селищний голова пообіцяв, що з нового 2018 року одним з перших буде вирішено питання по басейну. Але ж ціни ростуть, і ми маємо бути готові до того, що вартість нашого проекту по басейну теж збільшиться, і стане непосильним тягарем для бюджету селища. Та все ж довіримо цю справу професіоналам своєї справи і селищному голові. Будемо надіятись, що до кінця 2018 року роботи по водоймі будуть завершені (чистка та благоустрій), а жителі селища позитивно оцінять роботу місцевої влади.

Оксана Бульботка,

депутат Володимирецької селищної ради. 

 

На міжнародному Конгресі з охорони навколишнього природного середовища POL-ECO SYSTEM 2017 у Польщі (м. Познань, 15-19 жовтня 2017 р.) також велася мова й про очищення річок прикордоння та про спільну роботу у цьому напрямку обох держав. На панелі транскордонного співробітництва Польщі у галузі охорони навколишнього природного середовища з Україною відбулося громадське представлення підписання меморандуму з Львівською міськрадою та ОДА про співпрацю польських колег з Львівводоканалом і реконструкцію водоочисної станції, очисні води якої забруднюють річку Буг і Балтійські море.

Вперше починається транскордонна співпраця на рівні довготривалого проекту очистки європейських рік під девізом "зелень і вода" через модернізацію очистки комунальних стоків міст прикордоння. Співпраця львів’ян почалася рік назад з польським національним фондом охорони природи і водного господарства, що в Ольштині. Нині цей фонд реалізовує проекти не лише обласного, а й національного та навіть міжнародного рівня.

Екологія не знає кордонів, і приклад Польщі для нас особливий, бо успішний. А стосунки Львова і Польщі завжди були теж особливі. За 5 років Польща пішла далеко вперед, і саме якість води визначає якість життя.

Моніторинг стану річок прикордоння по всіх басейнах вже почався. Але інвестицій треба сотні мільйонів євро, лише по Львову треба 150-200 млн. євро на ремонт і модернізацію очисних споруд. Очисні споруди Львова збудовані ще в 60 роках минулого століття. 11 очисних споруд на Львівщині треба реконструювати і 9 збудувати нових. Адже їхні сукупні скиди – 39 млрд 90 млн. метрів кубічних вод.

Почнуть з найбільшого забруднювача – Львівводоканалу (входить до сотні найбільших забруднювачів Європи). Це буде найбільша інвестиція (Львівводоканал – на другому місці після очисних споруд Києва) грантових коштів безповоротної позики в Україні. Адже кошти на реконструкцію очисних споруд в Україні акумулюються виключно з екологічного податку і штрафів, чого явно недостатньо.

Тому меморандум, підписаний у Львові 5 жовтня і преезентований наприкінці жовтня у Познані, якраз є хорошою можливістю переламати ситуацію на краще за рахунок співучасті європейських інвестицій.

Це буде велика дотація Євросоюзу також і на окрему програму по користуванню водами в басейнах ріки Вісла. Це маленькі речі, з яких починається велика робота по очистці рік. Польща теж це починала робити 20 років тому, коли у Віслі нічого не жило. 4 клас забруднення вод Бугу, які потрапляють у Польщу з України.

Треба міняти суспільну думку разом із змінами в господарюванні, і це триває роками, безупинно, вважає Казімєж Куйда, голова правління Національного фонду охорони навколишннього середовища та водного господарства Польщі.

 

Казімєж Куйда:  «Ми рятували Віслу 25 років»

– У минулі роки до Вісли не можна було підійти ближче, ніж за 500 метрів, настільки стояв нестерпний сморід і гори сміття. Це літом, а весною, коли підіймався рівень води,картина ставала ще жахливішою. У Віслу було страшно занурити ноги, бо можна було витягнути їх без шкіри,настільки високою була концентрація важких металів. Нині люди у Варшаві купаються у річці, тому що ми маємо чисту воду. А все почалося з того, що ми почали фінансувати будівництво очисних споруд, водоканалізаційної системи насамперед за рахунок державних коштів. Вивчали передові технології і за останні 25 років маємо суттєвий прогрес в очищенні води. Дуже багато очисних споруд було збудовано, деякі модернізували, і сьогодні можна сказати, що річкові води у Польщі є чистими. Упродовж чверть століття збудовано або реконструйовано понад 1600 очисних споруд, 83 тисячі кілометрів каналізації, і це все було фінансовано за кошти нашого фонду.

 У першу чергу очисні споруди будували у великих містах, таких, як Варшава, Краків, Познань, Гданськ, Щецін, тобто, там, де проживає більше ста тисяч жителів. Тепер ми маємо багато й малих проектів, адже кожен населений пункт, де проживає більше, як 2,5 тисячі жителів, повинен мати свої очисні споруди. І на даний час 90 відсотків таких споживачів ними забезпечено.

 І разом з тим маю сказати, що в цих підприємствах вдалося досягти високих темпів господарювання. Ми цього навчалися і вони теж здобували знання та досвід. І сьогодні структури водно-каналізаційного господарства, які є власністю місцевих органів самоврядування, добре господарюють, мають кошти, працюють прибутково, що теж є важливим.

Але тут маю сказати одну річ, яка для вас є особливо важливою – ми вибудували таку законодавчу систему, яка повністю унеможливлює корупцію в цій галузі. У Польщі в системі фінансування водно-каналізаційного господарства корупції нема у принципі. Трапляються поодинокі випадки, але дуже рідко. Були випадки, коли хтось пробував фальшувати документи, але тепер всі знають, що за це обовязково треба буде нести відповідальність. За забезпечено високим рівнем законодавчого контролю за використанням державних коштів.

– З яких коштів акумулюються видатки фонду на щорічні потреби?

– На початку взагалі ми не мали коштів. І було створено законодавчу базу у сфері охорони природи, яка спричинила до того, що кожен, хто засмічує природу, має за це платити. Ця система покарань є досить розгалуженою, але найголовніше те, що плата за використання природних ресурсів стягується через органи місцевого самоврядування на рівні маршалка, тобто голови обласної ради, і розподіляється між воєводськими фондами, Національним фондом, а також гмінними і повітовими фондами. Воєводські фонди і Національний відповідно до закону мають лише рахунки у банках і це призвело до того, що, позичаючи ці кошти, нам повертали їх, причому з відсотками. І завдяки тому, що наша діяльність була ефективною, Я би сказав, що у 20 разів ефективнішою, ніж банків, вдалося збудувати міцний фінінсовий фундамент Національного і воєводських фондів. А пізніше, як почали надходити кошти Євросоюзу, які, як правило мали характер,як правило дотаційний, то це призвело до того, що з одного боку,бракує фахово підготовлених проектів, або ми не в змозі фізично обробити всі заявки на фінансування. Станом на сьогодні, наприклад, до нас надійшло 3 тисячі проектів.

– Чи розглядаєте можливість співпраці з Україною у плані охорони природи, очищення стоків і раціонального водокористування?

 – Починали ми практично з нуля, а нині маємо вибудувану чітку системі і готові поділитися надбаним досвідом. Навіть запропонували провести конференцію, під час якої б обговорили систему охорони навкоколишнього середовища в Польщі та Україні, законодавчу базу обох країн, і, по-третє, систему фінінсування охорони природи і пілотні проекти. Я брав участь у зустрічі профільних міністрів наших держав, ухвалили засади співпраці, і ми від квітня вже були готові, а з українського боку від квітня ніяк не можуть встановити час її проведення.

Що ж, висновок напрошується єдиний: селищній владі Володимирця вже сьогодні пора їхати до сусідів у Польщу, вивчати їх досвід і пробувати боротися за гранти Євросоюзу. Тоді й паркову зону коло басейну є шанс облагородити за рік-другий, а не похоронити все під бюрократичними килимами.

Записав Сергій СКІБЧИК.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 176 гостей на сайті