Арт-медіа Полісся - Enter your slogan here

З черговим візитом на Полісся минулої середи приїздив відомий бізнесмен і меценат Віктор М’ялик. Він, як завжди, побував і у Вараші, і в Сопачеві, і у Володимирці. Звісно ж, приїхав не з порожніми руками.

Коштом бізнесмена було придбано для бійців Володимирецької 11-ої державної пожежно-рятувальної частини 6 комплектів захисного одягу пожежного англійської марки «Брістол» (куртки і штани) загальною вартістю 15 тисяч гривень.

Хоч спецодяг і був у використанні, проте має хороший стан, сучасний дизайн та виготовлений з якісного матеріалу. Його термостійкі характеристики не йдуть у жодне порівняння з українськими захисними костюмами. Температура використання сучасного бойового одягу англійського виробництва без шкоди для життя пожежника – 800 градусів за Цельсієм (горіти починає при 1200 градусів). А наші вітчизняні «бойовки» хоч і мають водовідштовхувальні властивості, та взагалі не витримують випробування вогнем (бо не призначені для експлуатації при високих температурах).

Що й казати, якщо з однієї пожежі у селі Каноничах один із вогнеборців приїхав з оплавленим шоломом (теж, до речі, англійським, придбаним власним коштом бійця, який теж витримує температуру до 800 градусів), інший – обпікся. В українській захисній амуніції рятувальники уже б самі потребували допомоги.

– Це далеко не перша допомога рятувальникам краю (наприклад, місцевій пожежній дружині у Більській Волі), хоча у володимирецьких пожежників я побував уперше, – каже Віктор Ничипорович. – Звісно, нехай би краще нічого не горіло у наших краях. Але щоб надавати допомогу при біді, рятувальники самі мають бути добре екіпіровані. Найближчим часом цим мужнім хлопцям ще передамо захисні обладунки з-за кордону.

– Щоб якісно виконати свою роботу, рятувальники дійсно мають бути належно споряджені, – ділиться думками начальник підрозділу Володимир Симонюк. – У нашій пожежній частині служить 24 рятувальники (ті, що чергують на випадок надзвичайних ситуацій). Вони самі собі купують захисне спорядження, щось передають благодійні спеціалізовані фонди та наша земляки з-за кордону (як от родина Вознюків із Швейцарії). Але все одно не вистачає черевиків, які б витримували високі температури, захисних шоломів, кисневих масок, рукавиць, спеціальних технічних засобів.

Тож подарунок Віктора Ничипоровича – це неабиякий вклад у боєздатність нашого підрозділу, що допоможе зберегти здоров’я і навіть життя пожежників. Щиро йому дякуємо за це!

Техніка в підрозділі теж, до речі, ще з радянських часів, з обмеженим функціоналом і запасом води лише на 5-10 хвилин гасіння. Останнім часом усі виїзди на тривожні виклики знімаються нашоломною відеокамерою (теж, до речі, придбаною за особисті кошти бійця). Ці кадри вражають і ще раз засвідчують, яка небезпечна робота рятувальників.

Нещодавно ці мужні хлопці відзначали день рятівника. Тож не лаймо даремно пожежників, вони й справді виконують свою роботу у міру своїх можливостей, і завжди приїздять на усі виклики.

«Нехай у вас таких викликів буде якомога менше, а надана форма щоб використовувалася лише на тренуваннях», – побажав Віктор М’ялик.

Краще теж подякуймо їм за небезпечну професію рятувальника – словом чи ділом за потреби.

Як це і робить Віктор М’ялик – справжній патріот своєї малої Батьківщини і доброї душі людина.

Фото Сергія Скібчика.