HomeНовиниВ РайоніВідвідини ветеранів та сюрприз від волонтерки (+фото, відео)

Відвідини ветеранів та сюрприз від волонтерки (+фото, відео)

( 0 Votes )

У День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, коли вже від’їхали учасники мотоестафети, за власним маршрутом трьома автомобілями з синьо-жовтими та червоно-чорними стягами виїхали й члени Ветеранської спілки учасників АТО і захисників Вітчизни Володимиреччини.

Готувались до такого виїзду заздалегідь: взяли списки учасників бойових дій Другої світової війни та інвалідів війни, приготували невеликі продуктові пакети та домовились  зустрітися у визначений час.

Так від одного населеного пункту до іншого заїздили за адресами стареньких, вітали з Днем перемоги, обіймали, пожимали руки, дякували за звитягу та бажали доброго здоров’я. Аби не блукати вуличками, просили допомоги в очільників сіл та селищ, тож ті чи розповідали, куди їхати, чи навіть відряджали провідника.

Не забули атовці і про свою незмінну помічницю, бабусю-волонтерку з Довговолі Наталію Гошту. А вона немов і чекала дорогих гостей: вийшла до хлопців із домашнім хлібом на рушнику, таким чином влаштувавши для атовців сюрприз.

Згодом усі разом обмінялися щирими вітаннями з нагоди Дня перемоги.

- Поздоровляю вас, із святом моїм і вашим! – з такими словами стріла Наталія Гошта хлопців. – Та кажу ше: дивітеса, уже й моє свято святкуймо, а дивімса там, де хлопци стоят на стражи!

- Дякуємо вам! – то вже Микола Юрах прийняв з рук бабці хлібину на рушнику та передав їй продуктовий набір. Хлопці розчулились таким жестом волонтерки та стояли, із вдячністю усміхаючись.

- І я вам дякую, шо не забуваєте! Та ж кажу, шо дивімса там… Бо пропаде наша країна, як собака в ямі… Як уратувати? Як уратувати? Скажіте…

- Отак, спільними зусиллями, Божими молитвами і, думаю, буде перемога, - втішають бабусю атовці.

-  Молімса всі, з колін не вставаймо! То поздоровляю вас усіх, - бабуся почала пожимати руку кожному, говорячи, що всі вони – сини України.

Далі ж поїхали за визначеним маршрутом, аби не оминути нікого з тих, чиїми силами здобута перемога над нацизмом. Вже літні ветерани дивувались несподіваним гостям, у декого на очах виступали скупі сльози, коли вони бачили так багато ще молодих, а вже теж ветеранів війни сучасної. Бабуся-ветеран у Рафалівці якраз поспішала на зустріч мотоестафети, тож хлопці перепинили її прямо на дорозі, привітали, подякували за звитягу, вона у свою чергу побажала, аби ніхто з них не бачив того, що у свій час бачила вона. Хлопці ж промовчали.

Інші ж ветерани Рафалівки розпитували хлопців у формі, звідки вони та якого роду, декого й упізнаючи з минулорічної зустрічі.

Особливим виявилось вітання ветерана й у Полицях. Атовці якраз потрапили на святковий захід, тож сільський голова з радістю запросив їх та ветерана на сцену. Жителі радісно вітали гостей та свого місцевого ветерана, дехто, розчулившись, тихо плакав. Проводили ж атовців під оплески та козацький марш.

Раділи зустрічі з молодими бійцями АТО та такій особливій увазі ветерани в Антонівці. Тішилися, що в таку дорогу вирушили заради того, щоби привітати зі святом. Так само стрічали гостей і у Володимирці та Каноничах, ще й дискутуючи з бійцями про ситуацію на сході країни та даючи настанови. Між собою ж атовці тихо говорили, що якби в усіх були такі настрої, то перемога б була швидкою…

Вже ввечері на зустріч мотоестафети спілчани принесли із собою отой подарований волонтеркою хліб-коровай на рушнику як символічний подарунок від усіх ветеранів, яких у цей день відвідали. Розділили його разом із іншими короваями. За словами атовців, такі моменти яскраво й чітко дають відповіді на часті питання багатьох  «за що там воювати?». Вони знають: за посмішки дітей, які зі щирістю виконують Гімн України та, дивлячись на кашкети, з наївною безпосередністю запитують: «а ви – генерал?», за стримані емоції тих, хто знає ціну перемоги, за сльози матерів та за перемогу над несправедливістю.

Вікторія Черпак.

 Фото та відео Володимира БОЛЄСТЄВА

 

У вас недостатньо прав для коментування.