Перемігши у суботу, 29-го жовтня, на виїзді дубенський „Імпульс” з рахунком 2 : 0, ФК „Рафалівка” достроково, за тур до завершення перехідного турніру забезпечила собі перепустку до вищої ліги футболу Рівненщини.
Це великий і заслужений успіх не лише президента клубу Василя Дацького, начальника команди Володимира Штиня, граючого тренера Олега Мирончука та гравців колективу, але й усього персоналу та фанатів команди, вклад яких у перемоги ФК неоціненний.
Та про все по порядку. Перед останнім виїзним туром нашим хлопцям бракувало лише очка, щоб забезпечити собі дострокову путівку до еліт ліги Рівненщини. Проте у футболістів є така неписана аксіома: „Будеш грати на нічию – зазнаєш поразки”. Та й „Імпульс” – команда непроста; з тих, кого довелось бачити у другій лізі, мабуть, одна з кращих. Є у них, здається, трохи манії величі, бо свою поразку у першому турі перехідного турніру у Рафалівці вони виправдовували і далекою дорогою, і впливом шуму місцевих фанатів, і навіть загальною фразою типу „Не наш день сьогодні”.
А перед візитом у Дубно я заглянув на сайт команди господарів. Так от, там вони провели інтерактивне опитування на тему: «Хто переможе у поєдинку Дубно – Рафалівка?». З майже сотні опитаних більше 80% віддали перевагу місцевим футболістам, більше 14-ти проголосувало за гостей і десь 5,5% погодились на нічию. Я думаю, що ви, шановні читачі, тепер зрозуміли, яка атмосфера панувала на стадіоні „Спартак” у день матчу.
Утім, як завжди буває пізньої осені, свої корективи внесла погода. І якщо у попередньому поєдинку у Рівному дощ лив безперервно, то у звітній зустрічі злива брала паузи, часом переходячи у град, зате дув сильний поривчастий та односторонній вітер. Тож перший тайм наші хлопці грали за вітром.
З перших хвилин гості захопили ініціативу і притисли місцевих до їхнього штрафного майданчика, ведучи свою традиційну комбінаційну гру та чергуючи дрібні і далекі паси. Виходило це не завжди, особливо бракувало останньої точної передачі. Численні кутові не приносили якоїсь користі, бо у боротьбі на „другому” поверсі низькорослі Корзюк, Левков та Похила шансів не мали, мовчала і далекобійна артилерія рафалівчан. Господарі ж намагались грати максимально обережно, рідко навідуючись до воріт Бедика. Словом, таких аж супернебезпечних моментів біля воріт суперників у першому таймі не спостерігалося, і здавалося, що тактика домашньої команди візьме гору, адже по перерві вже імпульсівці гратимуть за вітром.
Так воно і вийшло. Втім, ролі помінялися лише у перші 10-12 хвилин другого тайму, коли дубенчани спробували переламати хід гри. А потім настала п’ятихвилинка Корзюка, упродовж якої і була вирішена доля матчу.
Спершу він вміло відкрився у вільну зону і, отримавши м’яч, без проблем прокинув його мимо голкіпера господарів – 0 : 1.
А за декілька хвилин Віталію вдався справжній шедевр, який не часто побачиш навіть у зустрічах світової еліти – перебуваючи під гострим кутом до воріт суперника, він зумів згрупуватися і у падінні через себе відправити шкіряну сферу у дальній кут – 0 : 2. Шоковані таким перебігом подій, синьо-білі так і не отямилися до завершення гри, і скоріше гості могли зробити рахунок розгромним (Роман Федіна), ніж господарі його скоротити.
Після фінального свистка здолбунівського рефері Сергія Миляна радощам рафалівських фанатів, які знову своїми шумо-димовими ефектами домінували місцевих уболівальників, не було меж. Це й зрозуміло: основне завдання на сезон виконано – Рафалівка наступного сезону гратиме серед грандів футболу Рівненщини. Команда набрала 12 очок і стала недосяжною для опонентів з південної групи, котрі в перехідному турнірі поки що не набрали жодних балів.
Нога в ногу з нашими земляками крокують і кричиляни, які того ж дня обіграли у Рівному „Водник” 3 : 2, проте мають трохи гіршу різницю забитих і пропущених м’ячів. Гості вигравали 1 : 0 по голу Олексія Брижа, потім поступалися 1 : 2, щоб врешті-решт вирвати перемогу за допомогою „дубля” Романа Левчуна… ”Колос” теж зарезервував за собою місце серед кращих команд області, як і рік тому. Тоді кричильські хлопці відмовилися підвищуватися у класі через відомі тільки їм причини. Як буде нині – скоро взнаємо.
Отож, 5 листопада – заключний тур, в якому водники мають приїхати до Рафалівки, а дубенчани – до Кричильська. Втім, скоріш за все вище анонсовані поєдинки перетворяться на формальність, оскільки поліпшити своє становище суперники з півдня Рівненщини (одне очко і 4 –відповідно в активі) вже не в змозі.
У змаганнях учасників АТО черговий бал до своєї скарбнички внесли футболісти військової частини по охороні Рівненської АЕС. У себе вдома у ту ж суботу наші військові розписали мирову – 0 : 0 з лідером групи – львівським „Легіоном”, що представляє Львівську академію сухопутних військ. Тепер у наших земляків вже 2 очки, і у наступному турі вони чекають на приїзд 6 листопада аутсайдера змагань, також львівської ВСП (військової служби правопорядку), яка, до речі, має вже одну неявку до Рівного.
І на завершення про чемпіонат району з міні-футболу, попередній етап якого пройшов у минулу неділю на штучних майданчиках Володимирця та Полиць. Районні колективи змагалися у шести зонах (4 у райцентрі і дві – у Полицях), і лише переможці виборювали для себе право грати у фіналі. Отож 6 листопада на „Янтарі” за звання кращої міні-футбольної команди Володимиреччини змагатимуться два райцентрівські колективи – МФК та Ветерани, а також Любахи, Цепцевичі, Полиці і Балаховичі.
Юрій Ковалець
| < Попередня | Наступна > |
|---|


ДСНС повідомляє