Арт-медіа Полісся - Enter your slogan here

Суботні матчі через матч „Вереса” знову були перенесені, тож грали лише у неділю. А ще напередодні пішов досить рясний дощ, і гареве поле учкомбінату перетворилось у справжнісіньке болото.

Першими його місили „Моноліт” та Зелене. 

Енергоремонтники впевнено почали зустріч, відкрили рахунок після того, як Сергій Тарасюк добив у сітку м’яч після штрафного Сергія Голодюка. Та зеленів ці ще до перерви фору відіграли зусиллями Андрія Пасічника, а в другому таймі в одній з контратак він же приніс сільським футболістам сенсаційну перемогу – 2 : 1.

По тому мучилися ветерани, яких зібралось лише 10, тож були змушені одного гравця позичати у суперника з МФК. Ті віддали Василя Гузоватого, що й забив єдиний „ветеранський” гол, на який опоненти відповіли аж сімома! Чотири з них авторства володимирецького „Шеви” Сергія Жданюка, два – на рахунку Василя Новицького, ще один забив Андрій Поліщук.

 Найцікавішим видався третій матч між Новаками та Сопачевим. Останні досить швидко добились комфортної переваги у два м’ячі зусиллями Бориса Данилка та Леоніда Федіни, але новаківці зуміли (Олексій Тимощук,Олег Кладько, Олександр Базака) не лише відігратись, але й вийти вперед – 3 : 2. А коли Роман Сильчук знову встановив паритет – 3 : 3, суперник „вистрелив” голами Олександра Проневича і Максима Ярчені – 5 : 3.

У заключному поєдинку дня дублери Рафалівки, хоча й повели – 1 : 0 по голу Антона Закревського, все ж поступились більш досвідченим Каноничам – 1 : 2. Як бачите, з початку змагань це найрезультативніший тур – забито аж 22 голи, жаль, що глядачів при цьому було обмаль. Тож перед двома останніми турами 25-26 березня одноособовий лідер – МФК. Володимирчани згромадили 12 балів, на три менше у „Моноліта”, по 7 мають Зелене та Новаки.

ОБЛАСНИЙ МЕМОРАЛ ВОЛОДИМИРА ШМОРГУНА: ФК „РАФАЛІВКА” – УЧНІВ ЗДОЛАЛИ, НА СТУДЕНТАХ СПІТКНУЛИСЯ

 Тієї ж суботи у Рівному ФК „Рафалівка” завершував груповий етап обласного Меморіалу Володимира Шморгуна матчем з аутсайдером, місцевим ДЮСШ „Вересом”.

Наставник наших земляків Іван Ярута спершу дав пограти усім, хто не мав достатньої змагальної практики. Але в резервістів щось не клеїлося в першому таймі: вони навіть пропустили від школярів гола, щоправда до перерви Олег Якубський встиг поновити рівновагу.

У другому таймі на поле вийшли одразу 7 гравців „основи” і голи посипались як з рогу достатку: відзначились Блищик, Чудля, а ще гол юнаки забили самі собі – 4: 1 на користь Рафалівки.

Отож наші хлопці посіли перше місце в групі і в чвертьфіналі вийшли на 4-ту команду з іншої групи – рівненський „Водник”. Студенти, до речі, потрапили на цю стадію змагань за досить щасливого для них збігу обставин. У суботу вони „пролетіли” 0 : 4 березнівському „Случу” і, маючи лише 3 очки, чекали останнього матчу в групі, де зійшлись „Коливань” та ФК „Млинів”, які мали по очку. Там трапилась результативна нічия – 3 : 3, яка влаштувала… водників.

 Таким чином, у неділю рафалівчанам протистояв колектив, який вони знали, мабуть, найкраще, оскільки двічі мірялися силами з ним на самому фініші минулого сезону, у перехідному турнірі за право грати у першій лізі обласного футболу.

Обидва тих матчі вони, до речі, виграли. Скоріш за все, у головах Ярутиних гравців засіла думка, що й втретє вони це зроблять. Студенти ж першими відкрили рахунок, потім Дмитро Серховець відновив статус-кво, а Віктор Чудля вивів рафалівчан наперед – 2 : 1. Залишалось грати буквально декілька хвилин, коли при подачі кутового помилився і кіпер гостей Олександр Черевач, і захисники – 2 : 2.

Додатковий час за регламентом не передбачений, тому одразу били пенальті. У нас забили Мирончук та Стас Гребень, а не використали штрафні удари Блищик та Гордійчук. Тож 4 : 2 на користь водників, і в наступну суботу вони у півфіналі зійдуться з Березно. Інший, можна сказати, суперпівфінал – ОДЕК – Малинськ.

ДРУГЕ КОЛО ПОЧАЛИ З ПОРАЗКИ.

„ВЕРЕС” РІВНЕ – „КОЛОС” КОВАЛІВКА 2 : 3 (1 : 1)

Суперник рівнян у стартовому матчі другого кола чемпіонату України першої ліги – ковалівський „Колос” з Київщини – команда молода (заснована у 2004 році). До цього часу зіграла з рівнянами 5 ігор і ні разу не було нічиїх. Тож, як бачимо, опонент доволі принциповий.

 Сам поєдинок у Вараші в присутності 1950 глядачів почався майже за сценарієм минулої зустрічі з охтирським „Нафтовиком” – гості більше володіли м’ячем, та рахунок першими відкрили номінальні господарі десь опісля чверті години гри. Герасимець пройшов по своєму правому флангу атаки і викотив шкіряну сферу під удар Ростиславу Волошиновичу, який не помилився – 1 : 0.

Доволі швидко гості відігралися, бо Олександр Шандор, головний арбітр зі Львова, призначив доволі неоднозначний пенальті за небезпечну гру Василя Білого проти гостьового нападника. Я сидів на трибуні якраз навпроти того місця, де був фол, і мені здалося, ніби усе в порядку. Тільки після двобою при перегляді повтору стало ясно, що захисник таки зачепив форварда. Олександр Поздєєв розвів Богдана Когута по різних кутах воріт – 1 : 1.

Уже в доданий суддею до першого тайму час після подачі штрафного вересівці забивають другий гол, але Шандор його скасовує (асистент показав офсайд) теж в доволі неоднозначному епізоді.

 Ледве почався другий тайм, як Ковалівка вийшла вперед: Олександр Бондаренко практично повторив момент Волошиновича, хіба що забивав під гострішим кутом і з ближчої відстані – 1 : 2.

Ще коли Шандор призначив „крапку” у ворота рівнян, я сказав сам собі: ”Якщо він поставив такий „пеналь” в одні ворота, то поставить і в інші”. Моє пророцтво таки незабаром збулось: м’яч знайшов руку стопера гостей Віталія Лисицького і Сергій Герасимець „пробив” руки Василя Литвиненка, хоча кіпер ледве не парирував удар – 2 : 2.

Єдине, що я не зміг передбачити, що рефері дасть і третій „пеналь”, та ще й у ворота „Вереса”. А сталося це так.

Наставник рівнян Володимир Мазяр через дискваліфікацію не міг напряму керувати діями свого колективу (це робив його помічник Богдан Єсип), тому він спочатку хотів підсилити напад, випустивши нападника Сікорського. Та в цей час травмувався Олексій Зозуля, і Мазяр замінив його Петьком, колишнім захисником „Чорноморця”. А той за хвилину „привіз” собі одинадцятиметровий, причому теж у дуже спірній ситуації.

На повторі видно, що під час боротьби у карній зоні спочатку форвард тримав оборонця, потім вони помінялися ролями, а рефері зреагував тільки на падіння нападника. Поздєєв використав і свій другий шанс, хоча Когут з усіх сил намагався дістати м’яч – 2 : 3.

Закінчення двобою пройшло під безперервний акомпанемент прокльонів та матюків на адресу судді з боку уболівальників, серед яких найбільш літературним було слово „козел”.

 Багато чого цікавого трапилось одразу після фінального свистка Шандора. Як тільки він пролунав, на поле висипали усі запасні гравці „Колоса”, і обнімалися вони так, ніби команда виграла Лігу Чемпіонів.

Стало зрозуміло, що приїжджих хтось про стимулював; залишається лише здогадуватись, хто це був… Скоріш за все – або лідер турнірки „Іллічівець”, що відірвався від рівнян уже на 3 очки, або головний переслідувач – „Десна” (Чернігів), яка на виїзді у Харкові обіграла „Геліос” і тепер на відстані однієї перемоги від рівнян.

На післяматчевій конференції Мазяр, між іншим, сказав, що сьогоднішнім суддівством рефері заробив собі відпочинок у Таїланді, а потім процитував німецького філософа Фрідріха Ніцше: ”Все, що нас не вбиває, робить нас сильнішими”. Що ж, побачимо, як воно буде. Наступна гра рівнян на виїзді у Краматорську 25-го березня.