Авторизація

HomeСпортМотоболМотобол: відродження традиції

Мотобол: відродження традиції

( 2 Votes )

 …Закінчився міжнародний турнір з мотоболу пам’яті Василя Коростеля. В повітрі все ще витала напруга недавньої запеклої баталії і ароматний запах диму та мастила із розпашілих мотоциклетних двигунів. 26 серпня у Володимирці на гаревому полі було все: і повітряне шоу парашутистів, і азартна боротьба між мотобольними клубами, і шалені емоції вболівальників та не менш шалені швидкості спортсменів, і прикрі поломки техніки. Це все – мотоциклетний спорт, фундатором і натхненником якого на Рівненщині по праву називають нашого земляка з Дубровиччини, Василя Йосиповича Коростеля, уродженця села Орв’яниця. Це він заклав підвалини інтенсивного розвитку мотоспорту в Дубровиці, Володимирці, Рівному і в сусідній Білорусії, і саме на кубок його пам’яті змагалися відомі українські та білоруські клуби в Дубровиці та Володимирці. Про те, як виникла ідея проведення такого турніру і наскільки її вдалося реалізувати до задуманого, ми розмовляємо із представником організаторів турніру, головним редактором газети «Володимирецький вісник» С.Є. Скібчиком.

 

– Сергію Євгеновичу, як виникла ідея такого турніру?

– Все почалося з випадкової розмови у 2009 році із старим мотоболістом нашої команди «Ситал» Василем Ростиславовичем Блищиком. Він завітав до нас у редакцію і попросив написати історію володимирецького мотоболу. Я сам прихильник швидкої їзди, кілька разів бував і на мотоболі, тож, зрозуміло, зацікавився. У травні 2009 року вийшла стаття «Радянські байк-клуби, або Фенікс володимирецького мотоболу», яку паралельно розмістили і в мережі Інтернет. Несподівано для нас на публікацію пішли відгуки, а білоруські колеги навіть допомогли дописати історію цього виду спорту у нас. З’явилися продовження публікацій.

А згодом ветеран володимирецького мотоболу Василь Блищик запропонував організувати у Володимирці показовий виступ збірної Білорусі, яка поверталася з Чемпіонату Європи через наш край. 24 серпня 2009 року мототрек у Володимирці був вщерть заповнений людьми (за приблизними підрахунками, було не менше 4 тисяч глядачів). Це було свідчення того, що на Володимиреччині пам’ятають і люблять мотобол.

Потім були навчально-тренувальні збори збірної України на володимирецькому гаревому полі і товариський матч пам’яті Василя Коростеля (2010 рік) та показові виступи СТК «Восход» (м. Вознесенськ Миколаївської області, 2011 р.). Увага глядачів була незмінно вдячною. Але через проблеми з фінансуванням (організація показових матчів вимагає чималих коштів) ми з Василем Ростиславовичем постали перед проблемою: відмовлятися від товариських матчів або переводити їх на професійний рівень, скажімо, клубних змагань. Отак і зародилася ідея організувати турнір.

Як його назвати, майже не сумнівалися. Василь Йосипович помер 1 листопада 2009 року, але його ім’я вже було для нас свідченням того, що традиції мотоболу на Володимиреччині живі. Коростель започаткував мотоспорт на Рівненщині, а ми сподіваємося його відродити.

– А як сталося, що в команді «Поділля» грали ветерани із Володимирця?

– Коли організаційні питання проведення турніру нарешті було вирішено, ми з Василем Блищиком вирішили побувати в Дубровиці на показовій грі «Поділля» з «Лунінцем». Аж раптом у п’ятницю увечері Василь Ростиславович телефонує і каже, що за «Поділля» гратимуть двоє наших гравців з легендарної команди «Ситал»: Леонід Гарбар і Андрій Стеба. Виявляється, напередодні двоє мотоболістів «Поділля» отримали серйозні травми, тож подоляни їхали на турнір неповним складом і треба було шукати гравців на заміну. Володимирецькі мотоболісти без вагань погодилися виступити за славетний клуб, яким керує найстаріший мотоболіст України Володимир Даниляк. Звичайно, були деякі побоювання, що зможуть без підготовки показати результативну гру (все-таки 12-річна перерва у спорті – критична грань). Але очі у ветеранів горіли азартом і непереборним бажанням знову вийти на поле. Для них це була не просто нагода ще раз вдихнути солодкий запах високооктанового диму, а друге повернення в молодість…

– Чому технічне оснащення української команди у порівнянні з білорусами залишало бажати кращого?

– Мотобол – недешеве задоволення, адже хороший мотоцикл нині вартує 5-8 тисяч євро. А команда «Поділля» сьогодні переживає нелегкі часи становлення (власник попереднього клубу «Механік» відмовився далі фінансувати команду, і два роки тому беззмінний капітан і ентузіаст мотоболу Володимир Даниляк заснував СТК «Поділля»), коли і запчастини, і мотоцикли доводиться купувати за власні гроші спортсменів. Звичайно, прикро, що техніка постійно виходила з ладу і на стадіоні у Дубровиці, і на гаревому полі у Володимирці. Але у спорті залізо на другому місці; на першому – воля до перемоги, віра у себе та бажання змагатися до останнього. Історія свідчить, що часто перемагає не той, хто краще оснащений, а той, хто хоче перемогти. Скажімо, у шістдесятих роках московські мотоболісти насміхалися з Дубровиці: мовляв, що це за село, якого й на карті нема. Але після переконливої поразки їх гонор кудись пропав. Так само поважали і володимирецьких мотоболістів, які у 1992-1993 роках на мотоциклах, що теж часто ламалися, вигравали першу і навіть вищу лігу України по мотоболу. Навіть у часи Радянського Союзу мотобол був одним із найдорожчих видів спорту. А сьогодні утримання мотобольного клубу, скажімо, у Білорусії, обходиться у 80-100 тисяч євро. Але там 40 відсотків видатків на мотобол фінансує держава.

– І незважаючи на це, ви вірите у відродження мотоболу на Поліссі?

– Так, бо для такої впевненості є найголовніша передумова: бажання перемогти себе, бажання щось змінити у цьому житті. А той, хто зробить у мотоболі перший крок, той вже не зможе спинитися чи працювати у півсили. Це заняття для справжніх чоловіків, відданих спорту. І в Дубровиці, і у Володимирці дітвора та підлітки допитувалися у нас: де можна записатися на мотобол? Як стати мотогонщиком? Коли відродиться наша команда? На жаль, ми поки що не маємо чітких відповідей на ці питання. Але гріх буде втратити оцей потужний інтерес дітей і молоді до технічних видів спорту. Гріх і сором нам, коли діти оберуть вулицю лише тому, що ми, дорослі, не змогли домовитися між собою. Сьогодні треба вирвати дітей із вулиці, виховувати з них спортсменів, переможців і чемпіонів, а не пропащу силу.

Отже, підводимо підсумки: на досягнутому ви не збираєтеся спинятися, і своя мотобольна команда у нас таки відродиться?

– Не будемо так далеко заглядати вперед, але треба завжди бути оптимістом і вірити у свої сили. В Дубровиці ми бачили, як жінки поважного віку поспішали на мотобол – «згадати молодість»; яким захопленням світилися оченята дітей і як вони навипередки просили «дядів мотоболістів» покатати їх на мотоциклах. А ветерани дубровицького мотоболу Анатолій Луницький, Петро Мосійчук Степан Паламарчук, Василь Ольховик та Дмитро Шварц із сльозами на очах розповідали, що коли вдихнули такий рідний запах диму із потужних спортивних мотоциклів – неначе знову повернулися в молодість, і просили щиро подякувати організаторам – насамперед Миколі Адамовичу Голяці.

Користуючись нагодою, теж хочу подякувати всім організаторам, байкерам кузнецовського клубу "STROLLERS ENERGY", які допомогли організувати мотопробіг вулицями седища, та всім небайдужим людям, які підтримали нашу ідею і допомогли на високому рівні провести турнір. До речі, турніром у Володимирці вже зацікавилася атомна електростанція; є й потенційні інвестори, які згодні вкладати гроші у мотоспорт.

А Рівненська організація ТСОУ взяла на себе зобов’язання внести турнір пам’яті Василя Коростеля у календарний план змагань по мотоболу Федерації мотоболу України та посприяти виділенню коштів на проведення турніру по лінії ТСОУ.

Якщо це станеться, можна й справді думати про створення свого мотобольного клубу. І це не абстрактна мрія, а реальна нагода відродити наші традиції і славу, адже кістяк команди – два гравці та воротар володимирецького «Ситалу» – у нас є. Так само є молодь, яка тягнеться до мотоциклетних видів спорту і прагне до своїх переможних олімпів. Треба лише трохи цьому допомогти і на рівні інвестицій, і на рівні державної підтримки.

– Дякую за розмову і вірю, що невдовзі таки зможемо разом повболівати за нашу поліську мотобольну команду!

Розмовляла Наталка Позняк-Хоменко.

 Схожі матеріали можете переглянути за такими посиланнями:

http://sfera-tv.com.ua/index.php?m=news&d=view&nid=7914

http://34400.net/news/u_volodimirci_projshov_turnir_z_motobolu/2012-08-26-1140

http://petrushko.rv.ua/Motobol-v-Dubrovici-Yaskrave-vidovishche-za-nashih-prikro

 




 

 

 

 


 


 

Коментарі   

 
0 # Guest 02.05.2013, 19:13
Нинішній стан одного з кращих у свій час мототреків у Полтаві - http://today.pl.ua/sport.html?new_id=183.
Відповісти
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 144 гостей на сайті