Авторизація

Часниковий бізнес

( 10 Votes )


Вас скоротили. Ви залишилися без роботи. Це – стрес. Це – біль. Це – розпач. Але погляньте на себе. Ви маєте руки, голову, ноги. Ви розумні і мудрі. Ви маєте ще силу й здоров’я. Можете виконувати чимало інших робіт. А якщо ваше серце лежить до землі і рослин ЧАСНИКОВИЙ БІЗНЕС саме для вас. Ось послухайте. 

 Часник мене врятував…

 Сталося так, що я занедужала. Думки. Переживання. Ліки. Лікарня. А потім я подумала: треба жити, допомогти дітям, ще порадіти внукам. І почала, хоч боліло серце, їсти по зубочку часнику. І так десь місяців три.

Ходила у сусіднє село, матір доглядала. Весна прийшла, треба робити. Незчулася, де мої хвороби й ділися. А в матері, в клуні, я знайшла зв’язані головочки насіння часнику. Ой, думаю, щоб не пропадало, посію край розори. І що ви думаєте? З того дріб’язку такі славні головочки наросли (правда, на один великий зубок)!

З тих пір я із часником дружу і займаю під ним сьогодні, як колись під капустою, величезну грядку. Капусти зараз вистачає, і її ціна по 2 гривні кілограм. А позаторік я свій часник продала по 27 грн. за кіло. Озолотилася. Таких грошей я не тримала в руках давно… От тобі й часник!

А вирощую цей диво-овоч так.

Для часнику обираю місцину, яка не затоплюється талими водами. Висаджую його, коли зійде сніг, і пересаджую навесні, як із головок зелень повитикається.

Найчастіше саджаю часник на зиму, але так буває, що торішнього посходить багато, то щоб не пропадав, пересаджую туди, де росла картопля, кабачки та огірки.

 Грядку готую так: вношу 5-6 кг перегною на 1 кв. метр. Перед посадкою зубки часнику замочую на 2-3 години в одно­процентному розчині марганцево­кислого калію. Відстань між рядками роблю 20-25 см (бо землі під домом мало). В рядку зубки часнику висаджую на відстані 6 см один від одного, глибина по­садки – 3-5 сантиметрів. Зверху накриваю гіллям, щоб сусідські кури не розгрібали. Як є гній, то накидаю на грядку цю поживу, а потім, як часник добре підніметься, – згрібаю. Це дасть додатково до 10-15% врожаю.

Вранці встану, і як пройдуть на пашу корови чи проїдуть коні, то назбираю відро органічних добрив, заливаю їх водою і мені підживи вистачає на 5 соток.

Перед утворенням цибулин ще раз підживлюю, але цього разу чистим попе­лом 100 г на 1 кв. метр.

Не шкодую собі і молоденького часнику з’їсти. Картоплю на товканицю варю – лавровий лист і зубок часнику вкину. І з салом на м’ясорубці часник перекручую. Ще й кріп і петрушку добавляю. «Корейська морква» теж без часнику не буває.

 А викопую часник, як верхи посохнуть. До Спаса викопую всі зимові сорти: і озимий, і ярий. А пізній ярий, із закордонних сортів, то збираю десь як діти в школу підуть, до 21 вересня. Але раджу: не тратьте грошей на оті закордонні сорти. Дорогі і ніякого смаку. Чимось таким віддає, наче то й не часник. Краще насінням із сусіднього села з овочівниками обмінятися, або знайти колишній наш, ще прадідівський. Бажаю вам успіху!

Марія ДУЛЯНИЦЬКА

Незамінний овоч

Увесь вирощуваний в Україні часник поділяють на два підвиди: стрілкуючий, що викидає квіткову стрілку, і нестрілкуючий, який стрілок і суцвіть не утворює. Стрілкуючий часник добре зимує у відкритому ґрунті, його висаджують восени під зиму й називають озимим.

Основна частина нестрілкуючого часнику (75-85%) доволі чутлива до понижених температур і погано зимує за осіннього садіння. Такий часник висаджують тільки навесні і називають ярим.

Озимі сорти часнику більш скоростиглі та врожайні, але відзначаються поганою лежкістю при зберіганні. Сорти осіннього і ранньозимового використання найбільш придатні для консервування.

 Ярі часни­ки менш урожайні, найчастіше формують дрібнішу цибулину, але відзначаються високою лежкістю (часто зберігаються аж до нового врожаю).

Ярий часник висаджують відразу після танення снігу в підготовлену з осені грядку. Запізнення з посад­кою на 7 днів призводить до зни­ження урожайності на 30%, а якщо ви зволікатимете 15 днів, то можете втратити 60% врожаю.

Отож у люто­му саме час задуматися і спланувати часникову грядку. Перед посадкою зубки часнику рекомендується проростити. Для цього садивний матеріал потрібно накрити вологою тканиною до появи відростків розміром 2-2,5 санти­метри.

Глибина посадки 2-3 см, відстань між рядками 40-45 см, між зубками в рядку 6-9 сантиметрів. Не варто висаджувати зубки, які зрослися. Як тільки з'являться перші сходи, часник потрібно підживити азотними добривами (аміачна селітра, пташи­ний послід). Мінеральні азотні добрива вносять посередині міжряддя в сухому вигляді (20-30 г на 1 кв. м) або ж розчином (1 ст. ложка на 10 л води).


Хвороби і шкідники

Найбільш поширена і небезпечна хвороба часнику фузаріоз. Її при­чиною, як правило, є підвищена вологість і температура вище 28-30°С під час дозрівання часнику. Перші ознаки хвороби можна побачити ще в період вирощування: листя перед­часно жовтіє і відмирає, починаючи з кінчиків. Сам часник стає м'яким і водянистим, коріння загниває, ура­жену рослину дуже легко витягнути з ґрунту. Хвороба прогресує і під час зберігання.

Для боротьби з фузаріозом найдієвіший захід вибраковка і знищення хворих рослин, викори­стання тільки здорового посадкового матеріалу, повернення посадки час­нику на заражену місцину лише через 4-5 років.

У період зберігання на зубках час­нику можуть проявлятися також бактеріальні захворювання. Якщо на часнику немає коріння, а головка стала жовтою і трухлявою, то можна з упевненістю сказати, що вро­жай пошкоджений нематодою. Це найдрібніший ниткоподібний хробак, занесений з посадковим матеріалом. У висохлій, ураженій цибулині час­нику нематода може жити 4-5 років. Тож уражений нематодою часник у жодному разі не можна лишати на насіння.

Дуже важливо правильно вибрати попередника часнику. При цьому слід передусім звернути увагу на можливість ураження поперед­ника шкідниками й хворобами, які можуть передаватися часнику. Майте на увазі, що цибулева не­матода пошкоджує всі цибулинні, а також низку інших культур: пе­трушку, пастернак, селеру, редьку. Не можна часник розміщувати після столових моркви і буряків, цукрових буряків, родини капустяних, бобів. Найкращими попередниками вважають зернові культури, особливо озиму пшеницю, але виключають овес і ячмінь.

 Добрі попередники озимі на зелений корм, трави, зокрема конюшина та люцерна. Допустимими попередни­ками можна вважати огірки, кабачки, патисони.

 

Збираємо та зберігаємо

Збирають ярий часник у вересні чи на початку жовтня. Коріння та стебла обрізають після сушіння під навісом. Зберігати потрібно часник у кімнатних умовах у відкритих картонних коробках у прохолодному місці.

При зберіганні посадкового матеріалу ярого часнику при температурі 18-20°С його вегетаційний період подовжується, часник крупнішає, але не завжди дозріває. При низьких тем­пературах зберігання ріст і розвиток прискорюється, але при цьому самі цибулини залишаються дрібними. Тому рекомендується комбінований спосіб зберігання: восени зберігати при температурі 18-20°С, а за місяць до посадки перенести в приміщення з температурою 3-5°С.

 

На часник і попит є, і ціна тримається

У нашому районі північні села вирощують часник багатьох сортів. З Ніжина Чернігівської області, з дослідного господарства завезли сорт «Французький» рожевуваті на вигляд, крупні головки з фіолетовим відливом. Кочує по грядках наших господинь й іспанський часник. Він не дуже пекучий, солодкуватий і вимерзає. Найкращий сорт – «Москаль». Він має декілька великих зубків і його можна садити як на зиму, так і весною.

Ще одна порада. Треба зберігати часник свого села, випробувані і районовані сорти, які десятиліттями не вироджуються.

 Наші овочівники навчилися передавати часник із хати в хату, щоб насіння повернулося до них через 3-4 роки.

Часник морозостійка рослина, витримує морози до -30°С, але дуже вимогливий до вологості ґрунту.

Високі врожаї часнику можна одержати лише на багатих органічними речовинами ґрунтах. Якщо ґрунти кислі, їх обов'язково слід вапнувати.

Якщо часник швидко жовтіє це свідчить про високу кислотність і брак фосфору в ґрунті. Врахуйте це. І будьте з врожаєм і грошима!   

                                                                                                                                                                                                                           Ганна Тарасюк, агроном 

 

Добірку підготувала Галина ТЄТЄНЄВА,

голова Асоціації фермерів і приватних землевласників

м. Кузнецовськ і Володимирецького району

 

 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 54 гостей на сайті