Авторизація

HomeНаше життяДолі людськіКоли чоловік - не опора... (+фото)

Коли чоловік - не опора... (+фото)

( 1 Vote )

Ревнощі, побої, пожежі, сльози і знову примирення…

Ця трагедія – ситуацію лише так і можна охарактеризувати – сталася в Берестівці. Не можна вказати точну дату і час, адже багато фактів накопичувалось і передувало тому, чим все НЕ завершилося 9 вересня. Спробуємо хоч трохи у її причинах розібратись.

Чужа сім’я – темний ліс

40-річна Тетяна вдруге заміжня. Проте щасливого сімейного життя не склалось.

– Одружилися ми в 2005 році, на той момент я не знала, що він мав судимість, – розповідає Тетяна. – Ще до одруження, у 2000 році, я купила хату. Після реєстрації шлюбу чоловіка прописала у себе. Працює він завідувачем сільського будинку культури у нас в Берестівці. Але посаді своїй не відповідає. Постійно пиячить навіть в свій робочий час. Часто приходив додому пізно і починав мене бити.

Кілька років тому дуже сильно побив мене, вибив ногою диски в спині. Я тоді довго лежала в лікарні. А він з переляку втік в Росію на заробітки. Після того випадку мені час від часу віднімає ноги. Працювати я вже не можу. Раніше була продавцем у приватного підприємця у Вараші. Останні роки через свого чоловіка я не можу працювати, болять ноги. По селу мене обмовляє, а люди йому вірять. Навкруги його всі знають, як господаря. Та де там! Клали дах на будинку, він боявся висоти, то я з вагітною донькою лазили прибивати ту металочерепицю. Ось такий він господар, – гірко плаче Тетяна.

На питання, чому не розлучилась, Таня каже:

Кілька разів вже намагалась це зробити, проте кожного разу він перешкоджав. Як зберусь їхати до райцентру писати заяву, так наздоганяв, бив і погрожував, казав – тільки спробуй, то уб’ю і спалю хату. Мати у мене віруюча, п'ятидесятниця, казала мені: я вас шістьох виростила-вигодувала, не дивлячись, що мене ваш батько теж бив, але терпіла. І ти терпи, бо ти жінка, маєш коритись чоловіку. Мене так виховали, так і жила. Хоча дітей у нас не було.

 

Залишилась гола й боса

За день до трагедії чоловік із дружиною знову дуже посварились.

– Він щось там штукатурив біля будинку. Мені подзвонили по телефону, і я поїхала – треба було відвезти у Володимирець документи тітці. Він же, як завжди, подумав, що я поїхала йому зраджувати (постійно мене в тому звинувачував). Повернулась з райцентру, зробила собі чай, але і допити не встигла: він мене вдарив чашкою, потім почав з ноги бити в обличчя. Коли я впала, почав душити. Я не пам'ятаю, як видерлась з його рук і втекла. Прибігла до доньки. Зять одразу викликав поліцію, я не знаю, про що поліцейські там говорили з чоловіком, але мене вони відвезли в лікарню.

Жінку назад не відпустили. Із закритою черепно-мозковою травмою, струсом головного мозку, множинними саднами кінцівок і тулуба жінку поклали до травматологічного відділення Володимирецької ЦРЛ.

  Наступного дня він приїхав до мене у відділення. Я йому показала папірець з діагнозом і кажу: бачиш, що ти наробив, йди тепер і купуй ліки. Він навіть погодився, витратився на ще якісь фрукти і їжу. Приніс мені в палату, я вийшла на кілька хвилин. У цей момент задзвонив мій телефон. Сусідка по палаті розповідає, що Міша вмить озвірів, схватив ті пакети з їжею, потоптав їх, викинув у смітник і пішов геть. Вже у телефонній розмові знову почав матюкатись і погрожувати. А через якийсь час мені подзвонили і сказали, що у Берестівці горить мій будинок. Він давно говорив, що спалить будинок. Цього разу не збрехав.

 


 

Сполохана жінка, у якої після побиття ще крутилось у голові, пішки бігла з Володимирця до Берестівки. І ніхто, розумієте, ніхто не додумався зупинитись і її підібрати!

Так склалось, що в цей момент я їхала в напрямку Вараша і на початку Довговолі уздріла перелякану і стривожену жінку. Лише по одному її вигляду стало зрозуміло, що в неї сталась біда. Повезли нещасну аж у Берестівку.

Коли ми під'їхали до її будинку, все село було тут. Тут же були і пожежники, і поліція. Чоловіча половина активно допомагала гасити палаючий будинок. Небайдужий житель села В.О. Качинський тракторецем підвіз бочку з водою і вогонь заливався відрами. Проте будинок так справно горів, що відро води проти вогню – це те саме, що йти з пістолетом проти танка.


 

На жаль, всі старання селян були марні, будинок палав і димів, а пожежники саме поїхали за другою порцією води.

Винуватець подій, будучи п’яним, зі сторони байдуже спостерігав, як горить наполовину його будинок (він оформлений на Таню), як той будинок гасять всі, окрім нього. Коли ж побачив поліцейських, спробував тікати, проте правоохоронці оперативно його впіймали і доставили у відділ поліції.

Таня втратила свідомість. Згоріло все – від предметів ужитку до одягу. Жінка залишилась гола і боса.

 

Ледь не підпалив Будинок культури

Сільський голова Вікторія Ясинська розповідає:

Немирно вони жили. Поліція їздила на їхні виклики стабільно щотижня. Мені і Таня, і Міша постійно дзвонили, щоб я втрутилась. Та ніхто з них мене не слухав. Міші постійно казала – перестань пити, накличеш біду. Вже якось навіть оговорилась, що він не гідний своєї посади. На що він мені казав: не ти мене сюди призначила, не тобі мене і звільняти. Пити продовжував постійно, але і хазяїном був нівроку. Сам і їсти варив, кажуть люди, і консервував. Тані теж казала – не провокуй його на скандали. Проте все продовжувалось і продовжувалось.

9 вересня він подзвонив і сказав – забери у мене ключі від Будинку культури, поки не пізно. Це була субота, я вдома поралась в городі.

Кажу – не можу зараз, зайнята, раз в тиждень вихідний маю, і знов маю до тебе бігти? Я ще не знала на той момент, що він задумав. Якби я знала…

Подзвонила секретарю сільради, та пішла до нього і ключі забрала, а через кілька хвилин побачила дим в їхній хаті. Лише зараз ми розуміємо, що згоріти міг не один лише їхній будинок.

Але в понеділок він до мене пришов по ключі. Я не хотіла давати – невідомо, що ще він вчверить. Проте чи маю я право не дати йому ті ключі? Не маю. Дала. А мені переживай, чи вціліє наш БК. Тепер боюсь. Тані, звичайно, будемо допомагати. Організуємо збір коштів. Адже треба якось їй на ноги стати.

 

Пожежі можна було уникнути?

Як це не прикро, але... Якби попереднім днем чоловіка після побиття власної жінки затримали, пожежі б не сталося.

Однак правоохоронці доставили винуватця у відділ поліції, провели всі необхідні слідчі дії, враховуючи вимоги чинного законодавства, і змушені були відпустити за відсутністю підстав для затримання.

– На момент доставлення чоловіка достатніх підстав для його затримання не встановлено. Слідчі з метою забезпечення законності проведення досудового розслідування вимушені чітко дотримуватись встановлених законом правил доведення вини особи. Треба призначити та отримати необхідні висновки судових експертиз. Вони не отримуються в короткі строки, – розповідає начальник Володимирецького відділу Сарненської місцевої прокуратури Микола Кругліцький. – Цього вимагає закон, по інакшому вчинити ми не мали права.

Простіше кажучи, в даному випадку для затримання поліцейським, окрім інших доказів, треба мати судово-медичну експертизу потерпілої, де вказувався б ступінь тяжкості нанесених їй тілесних ушкоджень. Експертиза дає змогу кваліфікувати злочин. Після цього вже вирішується питання про повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ККУ, та про наявність можливості затримання у відповідності до вимог КПК України.

І знову на думку приходить анекдот: «помирайте, потім приходьте». У жінки сліди побоїв і удушення на тілі, але, йомвірніше, вони не кваліфікуватимуться як тяжкі тілесні ушкодження. І справа тут не в бездіяльності поліції, а в недосконалості законодавчої бази, яка регулює порядок затримання особи.

Ізолятор для тимчасового утримання підозрюваних у нашому відділі поліції не функціонує, як і в багатьох інших райвідділах поліції по області. Поки суд не обере міру запобіжного заходу, злочинець спокійно може перебувати вдома. Якщо ж через суд злочинцю обирають запобіжний захід, то до оголошення вироку суду він перебуватиме аж у Рівненському СІЗО. На даний час слідчими встановлюються підстави для ініціювання питання перед судом щодо обрання особі виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На жаль, обмежені законом, поліцейські не затримали чоловіка, що й дало поштовх для подальших «геройських» вчинків з його боку.

Тепер йому загрожує кримінальна відповідальність за ст. 194.ч2 ККУ, яка передбачає в тому числі й позбавлення волі.

 

Згоріти могло б не все

– Наш ЗіЛ-130 випущено в 1991 році. Водії зі стажем знають, що на початку експлуатації будь-яку машину треба прогріти. Пожежна машина, а тим більше наш старенький ЗіЛ, на це часу не має, бо ж треба спішити на виклик. Тому дуже швидко виходить з ладу. Кожен місяць ми її ремонтуємо власними силами і коштами. Запчастини шукаємо самі – по знайомих, по магазинах, через Інтернет. За останні 2 роки на нашу область виділено … аж 4 машини. Три з них залишились в Рівному, одна потрапила в Сарни. Ми ж не отримали нічого. Тому мусимо латати те, що маємо, – запевняє начальник Володимирецького РС ГУ ДСНС України у Рівненській області Андрій Муравинець.

Машина вміщує 2,2 тонни води. Звісно, цього не вистачає при такій масштабній пожежі (такий об'єм води витрачається всього за 7-10 хвилин гасіння). Тому пожежники шукають найближче джерело води, щоб набрати воду. Якщо це трапляється під час пожежі, вважайте, пів-хати нема. Що очевидці і могли побачити під час пожежі у Берестівці.

Новенькі пожежні МАЗи, (такі, як у Рівному) вміщують до 4 тонн води. Але МАЗи ми можемо бачити лише на картинці. Лише на картинці можемо побачити на вулицях європейських міст чи не через кожні 100 метрів гідранти. Вони забезпечують миттєвий доступ пожежників до води. Наші ж рятувальники їздять зі своїм гідрантом, приєднують рукав до водонапірної вежі, щоб заправити цистерну... А в пожежі кожна секунда на вагу золота. Старались і помагали всі. Проте й згоріло також все…

 

Актори погорілого театру

Ніхто з односельчан не захотів дати поліцейським хоч якісь свідчення стосовно того, що сталося в селі 9 вересня – «не чули, не бачили, спали», не дивлячись на те, що пожежа почалася близько 11 дня.

Уже в понеділок 11 вересня чоловік, як побитий пес, прийшов до жінки вибачатись. Пообіцяв дати розлучення, виписатись з її будинку, допомогти у відбудовуванні хати і більше ніколи в житті не мати до неї будь-яких претензій, якщо та забере заяву з поліції про її побиття, бо надто він боїться, що його посадять. Про це чомусь не думалось перед тим, як взяв у коморі бензин і підпалив хату. Та судитимуть вже його незалежно від того, які свідчення даватиме жінка. Її свідчення впливатимуть лише на міру покарання.

Я не маю права перед Господом брати на душу гріх, я його прощаю, головне, щоб у спокої мене залишив, сказала Таня. В цей же момент попросила її передати слухавку Міші. Проте, з її слів, спілкуватись він відмовився.

Ця розмова відбувалася у присутності Міші.

Окрім лікування, їй тепер ще треба буде відпрацювати 60 годин виправних робіт у сільській раді. Виявилось, що колись обоє один на одного написали заяви, мовляв, то обзивав (обзивала), то бив (била). По селу ходять розмови, що Таня колись Мішу рибою по обличчю била. От він і поскаржився на неї в поліцію. Він свій штраф оплатив, а у неї грошей нема, буде відпрацьовувати.

Кажуть, вона його била не лише рибою. Щоправда, з синцями і забоями чомусь не той, хто побитий, а той, хто бив…

Олена СТЕЛЬМАЩУК.

 

Коментарі   

 
+2 # Doni_Brasko 15.09.2017, 14:44
Так як пожарніки часто беруть запчастини до своїх калік, ніхто в районі не бере.
Відповісти
 
 
+1 # Гість 16.09.2017, 20:40
А інтервю лише в Тані брали? Щось тільки про її, її слова, а чи з мішою говорив хто? Я спілкувався з ним 8 вересня о 10 вечора. Він говорив що Таня в лікарні і не мав жодних злих намірів. Загалом, знаючи Мішин характер, упевнений що хтось "той вогник розпалив". Міша чоловік хазяйновитий, на нього заява написана, а він на полі. Запитайте в Людмили Василівни як змінивчя клуб за рік Мішиної роботи. Та й я не один раз бачив як Таня перша кидалась битися бо ж "дитячий час скінчився" а він не дома. А про те що він просто чекав на авто, щоб відправити музикантів до дому, то про це вона й не слухала.

Останні кілька місяців багато співпрацював з мішою і можу багато сказати. А в даній статті лише думка жінки, якій чоловік дошкулив, заважав жити своїм життям. Жаль толкового мужика, з такою жінкою звязався...
Відповісти
 
 
+3 # Гість 18.09.2017, 14:49
шо ж той путящий толковий чоловік постійно пив та жінку бив?
не чоловік,а золото, справді. то жінці диски ногою повибивав, то душив. але дійсно вона винна, хто ж ще. такого святого довели. самі в руки дали бензин і змусили підпалити. який же нещасний.
він сам стверджував , що сам підпалив будинок - на тверезу голову це казав сільській голові наступного ранку. і на фейсбуці друг Міші те саме підтвердив.
чи це Міша пише із Сізо?
Відповісти
 
 
+1 # lara24 20.09.2017, 15:39
Сильно великий захист в сторону Міши.
Відповісти
 
 
+1 # Гість 18.09.2017, 20:17
Маленька брехня породжує велику недовіру.
Міша в Тані третій чоловік. з другим, правда, вона жила в громадянському шлюбі.
В селі Берестівка нема п'ятидесятників , є ХВЄ.
В Тані не лише мати та дочка, в неї є ще брати в селі.
Кореспонденту "прибігла" (в прямому і переносному значенні) гаряча тема, тема, яка дозволила зробити велику статтю, і в поспіху забуто про другу сторону. В Міши ніхто не питав, як було насправді. Автор нашвидкоруч навішала ярликів, забувши про презумпцію невинуватості. З статті перед нами постає тиран-деспот, п'яничка, який опустився на саме дно. Це далеко не так. В останній час він справді став випивати. Багато випивати. Це створило проблеми і на роботі. Автор попереднього допису правий: з руїни Міша перетворив будинок культури в приміщення, куди можна зайти.
Я не хочу, як автор, вирішувати, хто правий. В будь-якому конфлікті є дві сторони. І обидві несуть свою частку вини. Проте село переважно на стороні Міши, а не Тані.
Відповісти
 
 
+1 # lilu 20.09.2017, 11:56
Якщо ви уважно читали статтю, то побачите, що все записано зі слів жінки. Також були свідчення доньки, сільської голови і самих жителів села. Чому ви їх виводите в нуль? Сама головиха казала, що Міша останні місяці не робив нічого. Лише пиячив. А з усього, що взагалі зроблено ним – це кілька разів запас дрова на зиму для БК.
Він сам їй сказав , що підпалив будинок. Навіть описав, як це зробив. На підтвердження цьому – чийсь коментар вище. Де навіть на фейсбуці це чоловікові друзі підтверджують.
Інформація про п»ятидесятників – це слова жінки, тому це лише характеризує, на скільки вона обізнана в тому, у що вірить її мати.
На відміну від вас я не бачу тут, щоб категорично визнавалась правота самої жінки.та й ваша позиція не менш однобока, ніж у автора. Звинувачуєте автора у суб»єктивності, а самі не кращі.в статті багато моментів для роздуму читачу. І вони подаються як факти:
Чому ніхто не захотів свідчити проти чоловіка?
Чому жінка, яка каже що постійно від чоловіка страждала, мала відпрацювати ще 60 годин виправних робіт? Безневинні їх не відпрацьовують
Чому люди і головиха кажуть, що і Таня не без гріха, по життю надто не перетрудилась.
Що значить фраза головихи «Таня, не провокуй його». Чому на сторінці у соцмережі під постом доньки "поможть моїй мамі" навіть ніхто не відписався?
Відповіді на ці питання йдуть не на користь самої жінки. і вони всі питання піднімаються в статті. Ви ж в силу неприязні до автора власне кажучи, самі ярлики і навішали, автору приписали чужі думки, які є думками тих, з ким автор спілкувався. ви побачили лише те, що захотіли побачити. Журналіст в першу чергу має подавати інформацію для роздуму, а відповіді шукає сам читач. Девіз газети – ми не даємо готових відповідей, ми допомагаємо їх знайти.
Ніде не було навішано ярликів по типу «бідулічка» чи «алкаш». Відрізняйте пряму мову персонажів і власні роздуми автора.
Адекватна добродушна людина, якою ви зобразили в своєму коментарі Мішу, не буде душити іншу людину чи бити взагалі. Цього у Міші не відняти. А ви це нівелюєте.
Відповісти
 
 
+1 # Василь 24.09.2017, 00:55
Знаєте, мені ця історія нагадує конфлікт Зідан - Матераці. Болільники зі стажем пам'ятають. Зінетдін Зідан під час гри ударив головою в груди свого суперника, той падає. Суддя дістає червону картку і стадіон стоячи оплесками проводжають винуватця.Зідан у за підсумками чемпіонату вручають Золотий м'яч. Так і тут, пожежа - видима частина конфлікту. Іскра цієї пожежі тліла, певно, не один рік, а люди інтуїтивно відчувають фальш.
Відповісти
 
 
0 # Гість 09.10.2017, 11:12
Якщо він нічого не робив, то хто ж організовував вечір відпочинку на день прапора? Хто накривав столи гостям на день села? Хто готував територію до дня села? Прибирав, прикрашав?
Відповісти
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 135 гостей на сайті