Авторизація

HomeНаше життяЗустрічі для васВолодимир ХОРУЖИЙ: "За три з половиною роки на посаді переконався, що можна працювати чесно та ефективно, незважаючи на шалений супротив системи"

Володимир ХОРУЖИЙ: "За три з половиною роки на посаді переконався, що можна працювати чесно та ефективно, незважаючи на шалений супротив системи"

( 4 Votes )

 

На запитання «Володимирецького вісника» відповідає екс-голова Володимирецької РДА В. І. ХОРУЖИЙ

– Володимире Івановичу! Що, власне, сталося? Ви стомилися боротись і написали заяву на звільнення чи спрацював якийсь бюрократичний механізм – і нічого кращого відтак уже не залишалося? На сайті «Полісся.нет» думки читачів розійшлися. Одні з приводу вашого звільнення вважають, що «почався політичний дерибан перед виборами» і голови летять «там, де немає впливу майбутнього президента». А інші констатують, що рано чи пізно це «мало статись», і натякають на «кілька спірних моментів», «кілька особистих помилок», «брак досвіду», що ви стали «більмом в оці у вищестоящого партійного керівництва та й ще перед виборами». Поясніть особисто ситуацію з вашим звільненням…

– Вітаю читачів газети «ВВ» та сайту «polissya.net».

Перш ніж відповісти на ваше запитання, наголошу на тому, що практично все в нашому мінливому світі має тимчасовий характер, тим більше – посада очільника району. Я це розумів, як ніхто, коли в непростий час погоджувався очолити райдержадміністрацію. А ще розумів наступне: у нашій  «прогнилій» корумпованій та бюрократичній системі можна стати частиною цього механізму, або ж… система тебе не сприйме і виштовхне. Ще на початку дав собі слово працювати чесно й ефективно, а далі – будь, що буде. І за ці роки переконався: це можливо!

А по суті запитання відповідаю запитаннями: скажіть, хіба втомилися наші хлопці захищати нашу Батьківщину на Сході? Чи, може, втомилися ми очікувати, коли Україна, як і більшість країн Європи, стане успішною та не корумпованою? А чи стомилися ми чекати, коли влада буде служити народу, а не обкрадати його? Очевидно, ні! От і я не втомився, тому і заяву за власним бажанням писати відмовився, бо не мав такого бажання. Але керівництво наполягло на звільненні, тому, ніколи не тримаючись і не збираючись триматися за крісло, погодився написати заяву за згодою сторін і тим самим не робити район заручником ситуації.

  Наша газета не раз висловлювала занепокоєння через натягнуті стосунки між двома районними владами – виконавчою і представницькою. Тепер їхнє протистояння увінчалося вашою відставкою. «Місцеві політичні еліти цього прагнули не один рік, а тепер думають, навіщо», – висловився один із читачів. Може, й справді хтось усвідомлено затягував вузол, щоб потім його розрубати? Адже мусується і така думка, що рокову роль зіграла ваша особиста позиція в духовному житті – ваша належність до канонічної православної церкви. Чи підтверджуєте це і чи можна було (і як саме) внормувати стосунки між РДА і райрадою?

– Баланс повноважень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування на сьогодні є одним із основних принципів управління, що успадкований ще від радянської системи, але за 27 років розвитку молодої української держави набув інших, часто абсурдних моментів. Як-от: орган місцевого самоврядування на підставі ст. 44 закону «Про місцеве самоврядування в Україні» одним із рішень делегує (передає) повноваження управління тією чи іншою галуззю, а іншими – самостійно приймає рішення щодо затвердження статуту, призначення керівника, розподіл коштів та інше без узгодження із органом виконавчої влади, тим самим позбавляючи раніше делегованих повноважень всупереч закону та своєму ж рішенню. А згодом, приймаючи рішення про недовіру голові РДА через неналежне виконання ним делегованих повноважень, критикує (!) за рішення, які самі ж і приймали. Для прикладу назву хоча б рішення про «децентралізацію бухгалтерії закладів освіти», яке повною мірою не виконане керівниками комунальних закладів освіти, зокрема і тих, що є депутатами райради і голосували за це рішення. Як вам такий спосіб балансування? Як на мене, це абсурд, і всі депутати це розуміють. А якщо ні, то їхні ватажки – напевно.

Що ж стосується мого духовного життя (як і кожної людини в країні), то має діяти принцип свободи совісті та віросповідання, який гарантується ст. 35 Конституції України. На жаль, положення Основного Закону сьогодні можуть нехтуватися на підставі наказу вищестоящого керівника, і не важливо, якого він рангу. В Україні десятки релігійних організацій та конфесій проводять різного роду релігійні заходи та обряди, й участь чи не участь у них – особиста справа кожного.

Як на мене, багато хто з політиків намагається використовувати релігійні організації для досягнення поставленої мети: отримання чи утримування влади. Хотілося б дожити до тих часів, коли релігія буде реально відокремлена від держави і дбатиме про спасіння людських душ. Як каже мудрий народ, не треба плутати дар Божий із яєчнею.

  «Уважно вчитайтеся в рішення сесії, – обурюється хтось із читачів. – Депутати району не дали грошенят для адміністрації, але виділили для себе коханих кругленьку суму…» Яке враження винесли ви з особистих ділових стосунків із райрадою? Вона сприяла вам чи, навпаки, постійно зв’язувала вашу ініціативу?

Що тут коментувати? Дописувачі вашого сайту – люди, які цікавляться і володіють певною інформацією, про що й пишуть в коментарях. Рішення райради не є ідеальними, а часто й суперечили чинному законодавству. Але, за повідомленням правоохоронних органів, у них забрали повноваження аналізувати правомірність прийняття рішення органом місцевого самоврядування (якщо там немає криміналу), а тому єдиним виходом було оскарження в суді.  Але… поки в суді розглядалося попереднє рішення, на наступній сесії приймалися до нього зміни й оскаржуване втрачало чинність. Як наслідок, втрачений час та кошти, сплачені як судовий збір. Тому в певний час перестав звертати на це увагу і всі рішення приймалися мною до виконання, незважаючи на їх негативні наслідки. Для прикладу можна згадати рішення про ліквідацію КП «Володимирецький МНВК», КП «ТРК «Бурштиновий шлях», КП «Архітектурно-планувальне бюро». Ці рішення приймалися одноосібно райрадою, внаслідок чого десятки людей втратили робочі місця. Справджується принцип: ламати не будувати…

  Ви очолили район у непростий для країни час. «Нічого корисного для людей не робиться: ні дороги, ні школи, – нарікає наш читач, – медицину розвалюють, новою українською школою діти ще більше отупляться, адже від того, що стане більше яскравих кольорів у школі і зменшаться вимоги, знань у дітей не побільшає…» Як ви самі нині оцінюєте свій пройдений у владі шлях? Що вважаєте успіхом, а за чим шкодуєте?

– Для відповіді на поставлене запитання необхідно чітко розуміти, що райдержадміністрація є органом виконавчої влади і, з однієї сторони, забезпечує виконання законодавчих актів у межах своєї компетенції, а з іншої – звертається до представництв територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які безпосередньо не підпорядковуються голові РДА. По-простому: адміністрація не будує доріг, тому що на балансі не має жодної, але в свою чергу сприяє, розробляє та затверджує план соціально-економічного розвитку району, де передбачено ремонт доріг державного та місцевого значення. До речі, скажу: практично всі дороги району включені у цей перелік і вже найближчим часом розпочнеться капітальний ремонт чотирьох відрізків доріг району загальною протяжністю близько 15 кілометрів. Це небагато, але це початок, якого очікували десятки років.

Щодо об’єктів соціальної інфраструктури, то без зайвої скромності скажу (нехай не ображаються попередники), що за 3,5 року моєї роботи залучено на порядок більше коштів та виконано більше робіт. Загалом це більше 175 (!) млн грн., а завдяки ефективному використанню системи «ProZorro» вдалося зекономити більше 21 (!) млн грн бюджетних коштів! Головне ж, основні і зекономлені кошти використано за призначенням. А це і завершення ремонту приміщення ЦРЛ, яке відкривав президент, і будівництво двох нових шкіл (наразі виготовляється документація ще на дві школи), і десятки перекритих дахів, сотні замінених вікон, облаштування внутрішніх санвузлів, капітальні ремонти амбулаторій, десятки комплектів комп’ютерного, музичного, медичного та холодильного обладнання,  здійснення численних поточних ремонтів клубів, котелень, систем опалення, будівництво котельні, ігрового спортивного майданчика, дитячих майданчиків. Усього і не згадаєш…

На деяких об’єктах наразі тривають ремонтні роботи. Деякі з них заплановано до кінця року, але ще більше залишилося зробити. Дякую Богові, що наш район перспективний в економічному та демографічному сенсі і наші села не вимирають, як в інших районах, а потреба у закладах соціальної сфери зростатиме.

Можна як завгодно оцінювати свою роботу. Найважливіше –  як її оцінюють люди. Але це можна буде побачити лише на наступних виборах. Інший критерій оцінки – обласний рейтинг районів, у якому Володимиреччина з аутсайдерів уперше (!) увійшла до п’ятірки кращих за результатами першого півріччя (два останніх роки входила до першої десятки). На своїй сторінці у «FaceBook» та сайті «volodrda.gov.ua», де можна детальніше ознайомитися з виконаною роботою, я подякував народному депутату Василю Яніцькому, голові ОДА Олексію Муляренку та багатьом іншим за співпрацю, адже все зроблене вважаю результатом спільних зусиль.

  «У нас в районі є розвалений асфальтний завод, в якого залишилась уся необхідна інфрастуктура (електрика, залізнична колія, зручний автомобільний під'їзд). Щоб відновити виробництво асфальту, потрібні не дуже вже й астрономічні суми (завод з виробництва асфальтобетону в інтернеті коштує від 100 000 до 200 000 доларів. Це три джипи, які їздять по Володимирцю. Техніка в райавтодорі є, люди є, асфальтоукладчик береться в лізинг…» Чи багато подібних ідей вам пропонували і чи траплялися серед них цілком прийнятні? Назвіть їх як своєрідне побажання своєму наступнику.

Почну з відповіді на запитання, а тоді повернуся до коментаря. Ідей за три роки було багато, але від ідеї до її реалізації чималий шлях. На жаль, в країні не створені умови для розвитку бізнесу. В основному рішення, дозволи, ліцензії щодо будівництва об’єктів, розпорядження земельними ділянками за межами населених пунктів, різні комунікації, інфраструктура тощо поза повноваженням РДА, але деякі рішення все ж приймаються в районі. Своєму наступнику побажав би всебічно сприяти розвитку промисловості в районі (скажімо видобутку каменю, бурштину, піску, торфу та інших корисних копалин, переробці деревини і дикоросів, розвитку відновлювальної енергетики) та розвитку аграрного комплексу і туризму. Це основні джерела майбутнього наповнення бюджету і створення додаткових робочих місць.

Що ж стосується коментаря, то в мене теж є чимало запитань до власників не тільки асфальтного, а й деяких інших заводів та підприємств районного рівня. Як можна було таку величезну матеріальну базу знищити? Я цього не розумію, бо, будучи підприємцем, знаю, як важко з нуля створювати бізнес, будувати приміщення, навчати працівників, вчитися правильно розпоряджатися фінансами і т.д. Як можна мати це все і  знищити? Не дивуюся, що керівники цих заводів успішно відкривають особистий бізнес, приватизувавши та розпродавши колишнє колективне майно. Ще й обираються депутатами різних рівнів і управляють майном комунальної власності. 

  «Чому перевізники не дотримуються графіків руху і звернення на гарячу лінію нічого не дають? Як робили тендер, до невигідних маршрутів причепили вигідні. Виходить, по вигідних їздять згідно з графіком, а по невигідних через день, хоча на вокзал згідно з умовами тендеру повинні їздити щодня…» Що можна сказати з приводу цього людського невдоволення?

Для того, щоб відповідь була конкретною, потрібні деякі уточнення: назва маршруту, час відправлення, конкретна дата і т.д. Для чого це? Щоб вияснити, чий це маршрут і вжити відповідних заходів для дотримання перевізником умов договору. А важелі впливу, повірте, є, аж до розірвання угоди й оголошення нового конкурсу. І приклади в моїй практиці вже були, коли перевізника попереджали про дострокове припинення угоди і в короткий термін перевезення пасажирів відновлювалося. Є і міжміські (міжрайонні) маршрути. Угоду і контроль там здійснює відповідний підрозділ облдержадміністрації, тож і звернення скеровуються до них. У разі різного роду порушень рекомендую звертатися на особистий прийом до посадових осіб чи скористатися телефоном «гарячої лінії». 

  «Панове, нарешті Хоружого з'їли, читаю на сайті.   Тепер готуйтеся з'їсти нового. Бо це у нас в крові. І хочете якогось ладу? З таким підходом, коли ніхто при владі не затримується, марно чекати «доброго добра». Просто ніхто з порядних людей не буде йти у владу. А непорядним та популістам – роби що хочеш! Натовп люмпенів хоче керувати державою…» Ви теж згоджуєтеся, що «у владі» щось у нас не так? І якої, на ваш погляд, «терапії» потребує наша місцева влада?

– Багато в чому погоджуюся з автором цього коментаря. Ця людина мислить глобально. Роками система виховувала (і виховує) таких собі владних егоїстів чи люмпенів, як відзначає дописувач, які, крім власного збагачення, у владі не бачать нічого. Це не стосується більшості державних службовців чи бюджетників, які виживають (як і весь народ) на мізерних зарплатах. Це стосується ключових посад, на яких приймаються рішення. Порівняйте їхні доходи і витрати – і стане зрозуміло, ким вони є. Із заробітної плати шикарний дім не побудуєш і дороге авто не купиш.

Що ж стосується «терапії» місцевої влади, то в окремому районі систему не зміниш. Тим не менше, працювати чесно й ефективно чиновники зобов’язані. На мою думку, зміни розпочнуться, коли правоохоронні органи виконуватимуть свої функції: контроль за дотриманням чинного законодавства. Сподіваюся, це вже «не за горами».

  «Хоружий не пропаде, можна почути в народі. – Побуде місяць-другий на обліку в центрі зайнятості та й піде працювати начальником відділу культури і туризму, вакансія ж вільна…» А якщо без іронії і самоіронії? Чим займатиметься відтепер Володимир Хоружий?

– Хоружий не пропав би, якби і не йшов на посаду голови РДА. Та коли без жартів і відверто, то перед звільненням закон зобов’язує подати декларацію про майновий стан і доходи. Порівнявши попередні декларації, сам здивувався, що порівняно з 2014 роком доходи моєї сім’ї зменшились у декілька разів. І це при тому, що маю двох студентів на платній основі, три роки не можу добудувати будинок і потребую дороговартісної операції. Але дякую Богові, що маю голову і цілі руки та ноги і на кусок хліба зароблю.

Питаєте, чим буду займатись? Це і мені цікаво. Знаю одне: чим би не займався, все робитиму чесно й ефективно. А далі – Господь управить…

Дякую за запитання і – до зустрічі на шпальтах газети та сайту.

– Дякуємо і вам за розмову.

 

Записав Олексій ГОРОДНИЙ.

 

Коментарі   

 
-2 # Гість 21.09.2018, 11:52
Хоружий- робіть дороги!!!! По району проіхати неможливо... все в світі в т. ч. І економіка і добробут починаються з доріг
Відповісти
 
 
+1 # Гіcть 21.09.2018, 14:47
Ти хоча б абзац перший прочитай. Хоружий вже склав повноваження :D
Відповісти
 
 
0 # Гіcть 21.09.2018, 11:52
Сильно і влучно. Молодець!
Відповісти
 
 
-1 # Гість 23.09.2018, 02:45
Ех політическиє пядагоги .Між реальністю і вашим пустомельством прірва.
Відповісти
 
 
-1 # Гість 23.09.2018, 13:23
Будівництво шкіл в Степангороді та Озерцях-наслідо к активної позиції представників батьківської громадськості названих сіл, а не зусиль екс-голови РДА!
Відповісти
 
 
+1 # Гість 24.09.2018, 11:27
Це як у футболі: якщо виграла команда, то це заслуга гравців, а якщо програла - то винен тренер!
Відповісти
 
 
+2 # Гіcть 24.09.2018, 15:12
А чому громади не об'єднали?
Відповісти
 
 
0 # Володимир Хоружий 24.09.2018, 15:20
Щодо будівництва школи в с.Озерці, то нагадаю, що приміщення, де зараз навчаються діти, було визнано аварійним ще у далекому 2010 році, на наступний рік була виготовлена проектно-коштор исна документація, але чому тоді ні "активна позиція громади", ні керівництвом району за 5 (!) років не було розпочате будівництво?
Ще в 2015 році за моїм дорученням почалася підготовка (коригування ПКД) і вже в 2016 мною було прийняте рішення розпочати будувати даний об'єкт за кошти зони спостереження, про що було прийняте відповідне розпорядження і подане на затвердження в Мінрегіонбуд, аналогічно і у 2017 і 2018 році.

Щодо будівництва Степангородсько ї школи, то погоджуюся, що без активної позиції громади будівництво в 2016 році могло б і не розпочатися, але натомість було заплановано будівництво блоку початкових класів в с.Кідри, в якому є не менша потреба вже десятки (!) років, оскільки навчання там проводиться у 3 (!) зміни, що не допустимо в закладах освіти. Активна позиція громади с.Степангород лише змінила пріоритети і позбавила жителів с.Кідри першочергово отримати нове приміщення.

В районі є ще нагальна потреба у будівництві ще 2 шкіл, і це добре. І хто їх буде будувати немає принципового значення, головне, щоб будували, а не лише критикували та коментарі на polissya.net писали.

П.С. запитання до дописувача: чому ж активна позиція окремих громад не сприяла ремонту непридатних доріг району?
Відповісти
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 332 гостей на сайті