Авторизація

HomeКультураОфіційноФестиваль "Бурштиновий Шлях-2017" "переїхав" на Зарічненщину(+фото)

Фестиваль "Бурштиновий Шлях-2017" "переїхав" на Зарічненщину(+фото)

( 3 Votes )

На Івана Купала у Володимирці стартував VI етно-тур-фест "Бурштиновий шлях". На другий день фестивальний майданчик розкинувся у селі Біле, в районі залізничної станції Біла вузькоколійки «Антонівка-Зарічне». Фестиваль є частиною програми «Поліський травмай», покликаної пропагувати на широкий загал туристичні принади Рівненського Полісся.

Вузькоколійка протяжністю 106 км є свого роду унікальним туристичним об’єктом, вона особливо подобається любителям зеленого та екстремального туризму. На третій фестивальний день гостям запропонували різні туристичні маршрути, що показують поліську красу та гостинність краян.

Цьгоріч масштабне фольклорно-туристичне свято знову зібрало найкращі художні колективи області та любителів зеленого туризму з України та закордону. Вітали гостей та учасників фестивалю народний депутат України Василь Яніцький, голова Рівненської ОДА Олексій Муляренко, заступник голови облради Олександр Корнійчук, заступник голови ОДА Світлана Богатирчук-Кривко, голова Володимирецької РДА Володимир Хоружий, голова райради Василь Ковенько, директор ВП "Рівненська АЕС" Павел Павлишин,  голови райдержадміністрацій сусідніх районів: Анатолій Смаглюк, Микола Петрушко, Микола Кушнір, Ярослав Яковчук. Поблагословили фестиваль архієпископ Рівненський та Острозький Іларіон та настоятель Каноницького Петро-Павлівського храму отець Андрій.

 

 
 


В рамках  фестивалю у Володимирці відкрили туристично-інформаційний офіс, у якому розмістився ще й музей бурштину та вузькоколійки.

З ініціативи обласної влади, на Рівненщині створюється мережа таких туристичних центрів, які популяризуватимуть усю туристичну Рівненщину, - сказав на церемонії відкриття Олексій Муляренко.   Тобто, у Володимирці можна буде отримати інформацію і про Дубно, Острог, Клевань,  замовити місця для проживання, дізнатися про групи й маршрути. Центр-музей у Володимирці має також амбітні плани – стати осередком ділової активності в регіоні.

На центральній площі Володимирця були розгорнуті виставки прикладного та вжиткового мистецтва. В імпровізованих куренях  сільських рад гостей фестивалю щиро пригощали поліськими смаколиками.

 

 
 
 
 
 

 

Пан Войтек, турист із Польщі, так прокоментував побачене й почуте:

У вас великі перспективи для розвитку туризму. Я дізнався про ваш край, фестиваль та вузькоколійку із Інтернету, вирішив побачити. Я просто в захваті від природи, чистого повітря, небаченої краси озер! А ще мене вразила щирість, простота, гостинність тутешніх жителів. Відпочинок дуже дешевий, якщо говорити про затрати, а от емоцій таких я давно не отримував. Я зупинився у Нобелі на Зарічненщині, але подорожую всюди. Зустрічав тут багато людей з Європи. Обов’язково порекомендую друзям їхати сюди. Тут все лише починається. Нехай поки-що мало комфорту, проте все компенсує спілкування з природою, натуральні продукти.

Більше третини фестивального бюджету цьогоріч забезпечив благодійний фонд «Наш край» народного депутата України Василя Яніцького.

Як на мене, то з першою частиною завдань фестивалю, тобто, етно, ми успішно справляємося, каже Василь Яніцький. – У наших селах безліч талановитих людей та колективів, які бережуть поліську пісню, традиції, наші місцеві народні ремесла. Тому фестиваль став своєрідною площадкою для популяризації нашої культури, обміну досвідом, своєрідної бази «підвищення» кваліфікації самодіяльних артистів, можливістю показати великій аудиторії свої творчі здобутки. І це дуже важлива й потрібна справа.

 

 
 
 

 

Щодо другого аспекту цього заходу, туристичного, тут є певні складнощі, які сам фестиваль не вирішить. Так, ми знову ж таки, популяризуємо Полісся, як туристичний край. Ми привертаємо увагу потенційного туриста до красот та щедрот нашого краю, образно кажучи, зазиваємо його до наших озер та лісів, де вони зможуть відпочити майже в лоні первозданної природи. Привертаємо також увагу потенційного інвестора в туристичну галузь. Але слід визнати, що поки-що безуспішно. Так, сучасний турист любить екзотику. Але він звик до комфорту. Поки-що ми не спромоглися побудувати готельного комплексу чи туристичних баз, де будуть усі блага цивілізації і турист після цікавого дня зможе відпочити. Але ми ж розуміємо, що навіть не з готелів слід починати, а з доріг. Тому перед нами лежить спільне завдання розвивати інфраструктуру краю за рахунок бюджетних інвестицій.

Фестиваль став яскравою феєрією автентичної культури древнього краю. Наступний фестиваль пройде влітку 2018 року на Зарічненщині. Володимир Хоружий урочисто передав символ фестивалю Анатолію Смаглюку.

Оксана СЛОБОДЗЯН

Фото Олени СТЕЛЬМАЩУК.

 

Олексій Муляренко проїхався «кукушкою»

У рамках візиту на фестиваль «Бурштиновий шлях» своїм шансом проїхатися поліським трамваєм по найдовшій вузькоколійці у Європі скористалися обласні високопосадовці та очільники сусідніх районів.

Після нетривалих оглядин робочого процесу легального видобутку бурштину на родовищі, яке розробляє ТОВ «Центр «Сонячне ремесло» і відкритого з нагоди фестивалю для обмеженого кола відвідувачів, делегація вирушила до станції «Володимирець», що знаходиться за 7 км від райцентру у напрямку Канонич.

Власне, зважаючи на насичену програму фестивалю та дещо зміщений графік, «кукушці» довелося трохи зачекати, аби своє місце у раритетних вагонах змогли зайняти перші особи Рівненщини. Чекали на особливих пасажирів і учасники фольклорного колективу «Берегиня», забавляючи журналістів та тих, хто став "заручником" кількахвилинного очікування у вагонах вузькоколійки, традиційними поліськими піснями та танцями. Врешті вервечка автомобілів прибула до станції, і Олексій Муляренко у супроводі заступників та голів РДА зайшов до вагончика. Купивши у провідниці на усіх цілий рулон білетів, голова ОДА та інші гості з азартом підспівували в унісон «Берегині», а заразом і споглядали контрастні краєвиди з вікна неквапливої «кукушки» – поліські густі ліси впереміш зі старательськими копанками поряд з колією.

 
 

Певно, саме про такі моменти говорять: «з журбою радість обнялась» – бачиш масштаби екологічної катастрофи, розумієш конфлікт питання, відчуваєш тиск суспільства, а один у полі не воїн.

Подорож тривала недовго – вже на залізничному переїзді на ділянці дороги Володимирець-Антонівка «кукушка» зупинилась, аби швиденько висадити особливих пасажирів і продовжити рух за графіком. «Поліський трамвай» поспішав у своїх щоденних клопотах…

Вікторія ЧЕРПАК.

Фото автора.


«Бурштиновий шлях»: ми не прощаємося…


8 липня 2017 року. Ранок. Ми прямуємо на стацію Володимирець вузькоколійної залізниці «кукушка». Попереду 106 кілометрів путі «поліським трамваєм»…

Другий день свята проходив у селі Біле. Тож ранок суботи розпочався із поїздки власне до самого фестивалю. Біля ТЦ «Рікос»  зібралися ті, хто зумів раніше встати і захотів проїхатися окрасою Полісся – «кукушкою».

Поки чекали автобус, весело згадували, як фестивалили у перший день. Хтось ділився приємними враженнями від фаєр-шоу, а хтось був вражений кількістю людей, що надвечір відвідала перший день свята. Напевно, площа ввечері з висоти пташиного польоту нагадувала  мурашник в усьому розумінні цього слова.

Автобус, який мав би довезти нас до «кукушки», з невідомих причин  так і не приїхав. Можливо, водій теж гарно відпочивав напередодні… Тому той, хто хотів встигнути на поїздок, тіснився у «газельці». Хоча, судячи із скрипів бідолахи, вона не дуже була задоволена везти таку кількість відпочиваючих.

За пару метрів до перону людей уже повно. Всі поспішають на фестиваль «Бурштиновий шлях-2017» у село на станцію Біла. Багато дітей. Всі хочуть проїхатися «кукушкою».

За кілька хвилин подає сигнал про своє наближення «поліський трамвайчик». Дітлахи захоплено спостерігають, хтось із дорослих фотографує, а хтось продумує, в який вагончик швидше вскочити, щоб ще й сісти. Бо ж дорога до центру подій займе добру годину, а то й більше. А були такі, яким було байдуже і до поїздка, і до людей.  Чи то похмеляючись, чи ще не протверезівши, вони, хитаючись, пили пиво, і час від часу трималися за голову. Словом, вчора хлопцям було весело, а сьогодні – не дуже.

Чотири вагони поїздка були повністю заповнені. З нами тіснилися аматорки жіночого ансамблю «Світанок» із Ромейок. У другому вагоні – артисти «Ексклюзивні кадри» села Новаки, представники районної бібліотеки та музею. По дорозі до поліської глибинки співали українських  пісень, насолоджувалися краєвидами: лісами –  красивими і не дуже (бо покопані нелегальними бурштинодобувачами), болотистою місцевістю, окраїнами населених пунктів.

Дві години поліських краєвидів, і нарешті всіх гостинно зустрічає «Станція Біле». 

 
 

У селі Біле тим часом оживав фестиваль. Різнокольорові курені, палатки, музика. Дим і запах шашликів будять округу. Хтось розпалював багаття, а хтось вже ставив перші шашлички, готував юшку, прикрашав курені. Прокидалося і  ярмаркове містечко. Чого там тільки не було: від плетених виробів з дерева, красивих прикрас, оберегів та інших сувенірів до парфумів, алкогольних напоїв, солодкої вати та попкорну! Було чимало розваг як для дітей, так і для дорослих – батути, гірки, лотереї – програшні й безпрограшні, спортивні змагання. Словом, будь-яка примха за ваші гроші.

З куренів пахло смачненькими стравами – вареничками, мациком, рибкою, юшкою та ще всілякою смакотою.

Першим журналістів стрічає пан Яцек із Польщі, наш польський колега фоторепортер, із своїм молодим земляком. Яцек – своя людина на етно-тур-фесті «Бурштиновий шлях». Він уп’яте на теренах сусідньої держави представить наш «Поліський трамвай» і його Фестиваль.

Торгові ряди. Завершальні роботи в уквітчаних куренях-палатках. Ось Хиночі. Всією родиною на чолі з сільським головою Миколою Шеліганом представляють своє село. Серед аматорів самодіяльних артистів шукаємо нашу зіроньку – бабцю Вірку Швед, найповажнішу солістку «Надвечір’я», з якого вийшла також і начальник відділу культури і туризму Людмилу Босик.

Зібрався люд із двох сторін, із двох районів. Зарічненці ведуть перед – найбільш впевнено вже співають і пританцьовують.


 
 
 
 
 

Через деякий час розпочалася і святкова програма. Звучать фанфари. Нові ведучі – Валентина Коцар із Новосілок та Андрій Мельник з Борової – оголошують про продовження фесту «Бурштиновий шлях-2017».

На велику, прикрашену живими квітами сцену запросили голову Володимирецької РДА Володимира Хоружого та першого заступника Анатолія Рижого, заступника голови Зарічненської районної ради  Михайла Лобана, голову Клесівської об’єднаної громади … Гринченка, голів сільських рад Степангорода – Віталія Наконечного, Хиноч – Миколу Шелігана, Великих Телкович – Віталія Репетуху, Воронок – Леоніда Хомича, господарів свята села Біле – Олександра Блищика, депутата районної ради, лісничого Біленського лісництва Володимира Ткачука та інших представників Зарічненського району.

Наші чиновники передали вітання всім присутнім на останній зупинці «Бурштинового шляху-2017» на території Володимиреччини. Наступного року фест перекочує у Млинок та Борову Зарічненського району. А сьогодні сільські голови Воронок та Хиноч передали символічного бурштинового знака господарям YI-го фесту станції Біле – сільському голові Олександру Блищику. Саме цей день співпав у нього з Днем народження. Іменинника від імені усіх присутніх привітав голова РДА Володимир Хоружий і вручив букет троянд.

Гостей фестивалю вітала також і начальник відділу культури і туризму РДА Людмила Босик. Вона наголосила, що з «Поліським трамваєм» та «Бурштиновим шляхом» Володимиреччина не прощається. Зустрінемось з ними в наступному році у сусідів. Можливо, якась локація і в нас залишиться, але в абсолютно новому форматі.

Зарічненські аматори сцени із села Борова та Зарічненського будинку культури, народні аматорські вокальні ансамблі «Батьківська хата», чоловічий квартет «Криниця», жіночий «Журавка», солісти Василь Смаглюк, заслужений працівник культури України Наталія Гриненко, Михайло Лобан і Катерина Март показали клас!

Щирими оплесками присутні нагородили аматорів сцени із Дубровицького району: чоловіче тріо «Мелодія» та народний фольклорний ансамбль «Серпанок» із села Берестя.

Не відставали від гостей і господарі свята, їх сусіди та районні аматори сцени з Новаків, Острівець, Великих Цепцевич, Кідрів, Воронок, Хиноч, Степангорода, Великих і Малих Телкович.

Допоки йшов концерт, чотири підводи повезли туристів на екскурсію до Хрестів у село Луко. А екологічна варта місцевої школи на чолі з організатором Наталією Кулаковою прибирали обочини біля поїздка довкіль переїзду.

Дітей найбільша радість чекала на суміжному майданчику, де з полудня і до вечора малеча могла скористатися надувними спортивними гірками, батутами та іншими дитячими розвагами, тощо.

О сьомій вечора відправлявся останній рейс «кукушки» і на нього поспішали всі, кому потрібно було попасти у рідні села, у Володимирець та Антонівку.

Як би добре не було – та час повертатися додому. Якщо по дорозі на фестиваль співали пісні, то дорогою додому відчувалася добряча втома. Практично кожен дрімав, навіть стоячи. До речі, місць не було і назад. Той, хто хотів сісти, йшов і сідав у поїздок за півгодини до відправлення. А хто не встиг, їхав або навприсядки, або власноруч створюючи сидіння із сумок та рюкзаків.


 
 
 
 

По дорозі додому познайомилися із трьома сім'ями із Сарненського району. Кажуть, приїхали на фестиваль вперше. Приємно вражені і підготовкою, і місцем проведення. Дуже сподобалося озеро, концерт, розваги для дітей.

Заговорилися так, що й не помітили як приїхали. І знову виникла проблема із доїздом. До Володимирця кожен добирався хто як міг. Хтось зупиняв попутний транспорт (хоча практично ніхто не зупинявся), а хтось викликав таксі. Проїзд від станції Володимирець до самого селища на таксі коштував 55 гривень. Дехто відверто нарікав на те, що організатори доїзд до «Кукушки» і назад не забезпечили.

Тим часом Володимирець відпочивав від першого дня фестивалю. Так тихо і пусто тут давно не було увечері на вихідні. Певно, молодь подалася «фестивалити» у Біле, адже там свято продовжувалося. Приємною розрядкою для молоді був фестиваль фарб «Holli Show». На сцені запалювала Вірка Сердючка (Богдан Ковалюк), Тетяна Хоменюк. А насамкінець учасників нашого фесту порадувала ще й клубна вечірка від DS DJS.

Галина ТЄТЄНЄВА, Ольга ПЕШКО.

На фото співавторів: фрагменти свята.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 158 гостей на сайті