HomeНовиниУ ВарашіКузнецовська міськрада: війна триває

Кузнецовська міськрада: війна триває

( 0 Votes )

23 січня 2013 року частиною депутатів Кузнецовської міської ради та народними депутатами Верховної ради України (Олегом Осуховським (ВО "Свобода"), Миколою Кучеруком (ВО "Батьківщина") та Віталієм Чугунніковим (ПП "УДАР")) було опечатано кабінет міського голови Кузнецовська.

А 25 січня 2013 року Сергій Іванович Анощенко увійшов до кабінету міського голови, знявши листи паперу, якими було опечатано двері.

У ситуації, коли депутати міської ради чи то три, чи то чотири рази відправляють у відставку міського голову, а він щоразу поновлюється на посаді, здається, годі шукати компромісу. Проте народна мудрість каже, що поганий мир – кращий хорошої війни.

Не хочеться аналізувати юридичні аспекти конфлікту – для цього є судова система. Не хочеться й вдаватись у пошуки винних. Коли спір доходить до такої точки кипіння, як у кузнецовському випадку, висновок може бути один: винні обидві сторони.

Не хочеться й говорити про той бруд, який вилито на учасників конфлікту. Я достатньо добре знаю і Сергія Анощенка, і більшість депутатів міської ради, а з числа тих, чиї прізвища згадуються найчастіше, – практично всіх. Вірніше, мені здавалось, що знав. Бо якщо судити по деяких коментарях, то всі вони корупціонери, наркомани і взагалі аморальні типи. Багато хто в цій ситуації діє по принципу – «…я Пастернака не читав, але…». «Я Анощенка не знаю, але…»,  «Я депутата N ніколи не бачив, але…». Звідси всі «геть» і «на нари».

А тепер по суті. Спробуймо дати відповідь на кілька питань:  з чого все розпочалось? Кому це потрібно? Чи є вихід з ситуації? 

З чого все почалося?

Що було раніше – курка чи яйце – зараз не згадають навіть безпосередні учасники. Вірніше, вони згадають. Але кожен про своє. Один про порушення домовленостей при висуненні, інший – про відсутність пропозиції щодо обумовленої посади, третій – не було враховано його побажання, четвертий – ще про щось…

Насправді жодного ПОЛІТИЧНОГО конфлікту ні в Кузнецовській міській раді, ні в місті немає. Є конфлікт певних осіб. Ну скажіть: скільки було справді політичних рішень міської ради за останні роки? Три, чотири. П’ять – максимум. Хай ще було відсотків п’ять рішень, де йшлось про лобіювання... Було різне бачення. Причому тут можна  говорити як про різне бачення міського голови і депутатського корпусу, різне бачення між депутатськими фракціями, так і про різні погляди серед соратників з однієї політичної сили. Це могло б слугувати темою окремої розмови. Тим не менше, дев’яносто п’ять відсотків питань – це вирішення суто міських проблем або проблем окремо взятих жителів міста. І спекулювати ними – гріх. 

Так само спекулятивним є і питання про те, хто скільки голосів набрав. Встановлення результатів виборів міського голови та депутатів Кузнецовської міської ради відбулось у відповідності з ВИМОГАМИ ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА, а тому і міський голова, і міська рада є ЛЕГІТИМНИМИ.

Як висновок, жодної політики в МІСЬКОМУ конфлікті нема. Є конфлікт особистостей.

Кому це потрібно?

Відповідати на це питання краще по принципу КОМУ це не потрібно.

Чи потрібна ситуація, яка склалась у місті Сергію Анощенку?  Ні. Він достатньо впевнено переміг на останніх виборах міського голови. Має низку нереалізованих (в силу всім відомих обставин) задумів. Має ситуативну перевагу, користуючись шаховою термінологією, на дошці (у всякому разі на момент написання цих рядків). А конфлікт і можливі перевибори зовсім не гарантують йому перемоги. Як його перемога не гарантує йому й іншого – у плані співпраці – складу міської ради.

Не потрібні перевибори і депутатам міської ради. Ця теза була актуальна десь півтора роки тому, коли одночасні перевибори міського голови і депутатів міської ради запропонував депутат Віктор Москалик, коли це справді був вихід із ситуації. Зараз же багато хто з нинішніх депутатів ризикує просто не потрапити у списки своєї партії. Ті ж, хто потрапить, – далеко не впевнені, що партійний бренд допоможе на виборах цього разу і дозволить досягнути нинішнього результату. Особливо в мажоритарних округах. Бо, як ніколи, в Кузнецовську має шанс здобути непогані результати нейтральна політична сила (або кілька), яка зможе запропонувати список авторитетних та порядних кандидатів. Та найголовніше те, що в складі міської ради є низка депутатів, які хочуть, вміють і можуть бути корисними місту, які ще не реалізували свій потенціал.

Як не дивно буде звучати, але, на мій погляд, перевибори не потрібні Партії регіонів та опозиційним партіям. Ситуація, коли є мер, який прагне налагодити співпрацю з існуючою виконавчою владою (а це робив би мер будь-якої політичної сили при будь-якій політичній системі), – ідеальна для збереження «іскри чварів» та використання її в разі необхідності в своїх інтересах.

Та, найголовніше, ПЕРЕВИБОРИ АБСОЛЮТНО НЕ ПОРТІБНІ місту і його мешканцям. Спробую пояснити чому. Далекі від знання функціонування владних механізмів ті, хто вважає, що конфлікт його не зачіпає, мовляв, «моя хата скраю». Це всього лише говорить про те, що вам пощастило не потрапити в число тисяч людей, вирішення особистих питань яких залежить від рішень, прийнятих міською радою. Ще гірше те, що вирішення низки елементарних побутових та серйозних загальноміських питань знаходиться в прямій залежності від прийняття/не прийняття рішень щодо фінансування/не фінансування/недофінансування/невчасного фінансування. І «ціна питання» вимірюється часто навіть не в десятках чи сотнях тисяч гривень….

Насправді, хай ми цього й не помічаємо в повсякденному житті, повноцінно місто не функціонує не останні вісім-десять місяців, а вже більше двох років. Що принесуть можливі перевибори? Мінімально у часі це кілька місяців на прийняття відповідної постанови Верховною Радою України, три місяці виборчої кампанії, стільки ж – формування нових міських структур влади. Це в кращому випадку. Але в будь якому випадку за рік-півтора – підготовка до чергових виборів. Невже справді Кузнецовськ і кузнецовці заслуговують на таке знущання? До слова, жаль працівників міськвиконкому, коли в окремі дні вони не можуть, а в окремі не знають, у кого слід підписувати елементарні листи, інформації, довідки… Абсурд.

І одним абзацом. Кому ж це все-таки вигідно? Відповідь коротка. Її зрозумів той, хто уважно читав вище. Тим, кому що гірше – то краще. Тим, кому насправді Кузнецовськ і кузнецовці абсолютно байдужі. А ще тим, кому при нагоді Кузнецовськ та інтереси кузнецовців стануть розмінною монетою у великій грі. Невже нашим «політикам» це не зрозуміло? 

Чи є вихід з ситуації? 

Життя часто переконує в тому, що ніколи не кажи ніколи. Та й точка неповернення буває лише тоді, коли повертати нічого. Можна спробувати запропонувати конфліктуючим сторонам меморандум (від лат. Memorandum — буквально те, про що слід пам'ятати) такого змісту:

«Ми, міський голова Сергій Анощенко та депутати Кузнецовської міської ради, що нижче підписалися, стверджуємо про необхідність та готовність:

1.       Відкликати в 10-денний термін зі всіх судових, законодавчих, правоохоронних, контролюючих та інших органів будь-які документи, які підписані Кузнецовським міським головою, секретарем та депутатами міської рад та які можна трактувати як такі, що направлені на створення конфліктної ситуації між гілками влади в місті.

2.       Шляхом переговорів в 10-денний термін погодити склад виконавчого комітету Кузнецовської міської ради, заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів, керуючого справами виконавчого комітету, директора Кузнецовського міського комунального підприємства та затвердити їх на сесії Кузнецовської міської ради у вказаний термін з числа кандидатур, які є взаємоприйнятними для подання їх міським головою та затвердження міськрадою.

3.       Безумовно дотримуватись норм чинного законодавства та регламенту  Кузнецовської міської ради під час проведення пленарних засідань Кузнецовської міської ради, засідань постійних комісій, інших органів, створюваних радою.

4.       У разі відсутності міського голови або більш, ніж двох третин депутатського складу Кузнецовської міської ради на сесії міської ради розміщувати на офіційному сайті Кузнецовської міської ради офіційне пояснення причин відсутності разом з підтверджуючими документами.

5.       Утриматись, до закінчення встановлених чинним законодавством терміну повноважень Кузнецовського міського голови та Кузнецовської міської ради від ініціювання питання дострокового припинення повноважень Кузнецовського міського голови,  Кузнецовської міської ради, окремих депутатів  Кузнецовської міської ради, крім випадків: набрання законної сили обвинувальним вироком щодо конкретної особи; порушення вимог щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою роботою; визнання судом особи недієздатною, безвісно відсутньою або оголошеною, такою, що померла».

Складно переступити через своє «его»? Складно. Але можна спробувати. Бо є кілька сценаріїв подальшого розвитку подій.

Оптимістичний – такий чи подібний документ буде укладено.

Реалістичний – справу буде доведено до перевиборів,  результатом чого буде взаємознищення себе і нанесення непоправної шкоду місту, яке в останні двадцять років майже незмінно було в числі кращих у своїй категорії міст.

Можливий варіант взаємоузгодження кандидатур до складу міськвиконкому, заступників міського голови, керуючого справами, директора КМКП та затвердження їх на сесії. Невже так важко знайти три чотири людини в місті, з якими ви ВЗАЄМНО можете співпрацювати щоденно, і ще з десяток – де співпраця потрібна раз у місяць?

Додержання регламенту при  проведенні «робочих» сесій. Щоб не страждали інтереси пересічних людей.

Для чого це потрібно? Щоб у період війни був хоч один легітимний орган – міськвиконком – створений легітимними депутатами і легітимним міським головою. Щоб люди не переживали, чи є дійсним рішення, видане їм на руки в міській раді. Щоб життя йшло своєю чергою, а розбірки в міській раді – припинилися.

Є ще один варіант. Називається «ЯКОСЬ ВОНО БУДЕ». Іншими словами: після нас – хоч потоп. Впевнений: ніхто не хоче зажити в місті Геростратової слави…

І ще: багатьом варто згадати Пірра і його перемогу…

P.S. До речі. В депутатському скликанні, яке я мав честь очолювати, успішно працювала створена шляхом переговорів депутатська група «Депутати від РАЕС», до складу якої входили політичні антагоністи – депутати від Української народної партії та Комуністичної партії України. Бо політика – не лише навички війни, а й вміння домовлятись. НА БЛАГО МІСТА.

 

 

У вас недостатньо прав для коментування.