HomeНовиниВ РайоніМолоко лейкозних корів пити небезпечно

Молоко лейкозних корів пити небезпечно

( 2 Votes )

Ситуація з лейкозом ВРХ в індивідуальних підсобних господарствах громадян Володимиреччини залишається складною. Про причини виникнення цього захворювання та його профілактику розповідає начальник управління ветеринарної медицини в Володимирецькому районі Олександр ПЕТРУК.

     Лейкоз великої рогатої худоби — інфекційна, хронічна хвороба пухлинної природи, яка характеризується злоякісним розмноженням клітин кровотворних органів з порушенням їх дозрівання, що зумовлює дифузну інфільтрацію різних органів і тканин та утворення в них злоякісних пухлин, — пояснює Олександр Миколайович. — Ця хвороба подібна до раку людини, тому що її вірус з родини ретровірусів, який має близьку генетичну й антигенну спорідненість з вірусом лейкозу людини типів 1 і 2 та лейкозу мавп. Отож, можна зробити висновок, що збудник лейкозу, потрапляючи в організм людини, буде сприяти захворюванню на рак крові. Однак конкретно не доведено, що причиною раку крові в людини стає збудник лейкозу ВРХ, але його спорідненість з вірусом лейкозу людини нас насторожує.

 

— Чи безпечно вживати молоко від хворої тварини?

     Таке молоко заборонено здавати на підприємства, продавати на ринку. Ми рекомендуємо і самій людині не вживати його у свіжому вигляді, а тільки після кип’ятіння. Однак і після термічної обробки бажано його віддавати, наприклад, свиням для корму. Збудник вірусу лейкозу не стійкий у зовнішньому середовищі. При температурі 80 градусів він гине впродовж однієї хвилини. На окремих великих заводах приймають молоко від лейкозних корів, але тільки по окремій лінії, де стоять пастеризатори. Це молоко пропускають через труби, де температура 80 градусів, і потім воно йде на годівлю тварин, а не людей. М’ясо лейкозних тварин, відповідно до ветеринарно-санітарної експертизи, після термічної обробки можна споживати.

     Хвора тварина у хліві несе загрозу для господаря?

     Її тримати не тільки небезпечно, а й невигідно. Однак якщо господар не хоче здавати корову на забій, ми не можемо примусити його це зробити. Бо згідно з інструкцією профілактики та оздоровлення ВРХ від лейкозу можна тримати хвору тварину не довше двох років в окремому приміщенні і окремому стаді. Хоча, до прикладу, у наших сусідів білорусів це питання стоїть жорстко — там вимагають здавати хвору худобу відразу. Але у них діє державна програма, відповідно до якої селянину доплачують різницю, коли він здає хвору, а купує здорову корову. Обов’язково після того, як здали тварину, треба провести механічну очистку приміщення та дезінфекцію, бо вірус виділяється з організму заражених тварин з кров’ю, молоком, слиною, сечею, іншими секретами, що містять лімфоцити, які є активними факторами його передачі. Однак до ветеринарів люди рідко звертаються щодо проведення дезінфекції приміщення, хоча у нас є всі засоби для цього. Дуже сумніваюся, що людина може заразитися, просто доглядаючи тварину. Ймовірніше, що це може статися після споживання молока.

     Як часто ветеринари виявляють лейкоз у ВРХ?

     Станом на 1.09.2012 р. в районі було досліджено майже 10833 голів ВРХ, з них виявлено 153 хворих тварини. Загалом лейкоз має три стадії розвитку. Перша — інкубаційна, коли збудник в організмі є, але антитіла ще виявити не можна. Друга — продромальна. Саме на цій стадії при серологічному дослідженні крові тварини можна виявити антитіла, що свідчить про захворювання. І третя — клінічна: збільшення лімфовузлів, випуклість очей, збільшення селезінки та інше. Однак ми спостерігаємо її рідко, бо, як правило, тварину вже до того моменту здають на забій. Сьогодні в приватному секторі утримується 121 корови, хворі на лейкоз, що складає 2,2 відсотки до наявного тут поголів'я. У розрізі сільрад це виглядає так: Кідрівська 3,7%, Половлівська 10,6, Жовкинівська 3,7, Степангородська 7,4, В.Телковицька 17,3, Біленська 15,2. Разом з тим, на території Н.Рафалівської, Балаховицької, Каноницької, Красносільської, Собіщицької, Б.Вільської, Озірецької, Довговільської, Берестівської, Антонівської та Ромейківської сільських рад немає жодної хворої на лейкоз корови.

     Чому громадяни не поспішають збувати хвору худобу?

     Скоріш за все, вони просто не усвідомлюють загрози власному здоров'ю. Ймовірність враження людей (особливо ж дітей, імунна система яких нестійка), можлива, наприклад, через молоко і молочні продукти. Небезпечними є також продукти життєдіяльності вірусів та їх розпаду після термічної обробки харчових продуктів (це викликає алергічні реакції і не тільки).

Хочу нагадати власникам худоби, що зараження можливе при контакті з хворими тваринами на пасовищі через їх слину та інші виділення. Перенощиками можуть бути кровососні комахи.

На даний час у світі не розроблено засобів лікування та профілактики лейкозу ВРХ. Хвора худоба, врешті-решт, підлягає забою.

Розмовляла Галина ТЄТЄНЄВА.

 

У вас недостатньо прав для коментування.