HomeНовиниВісник без цензуриУ пошуках скарбів

У пошуках скарбів

( 0 Votes )

Вони не дають жити. Вони не дають спати. Вони …Вони постійно, як вічні супутники,  крокують поряд із шукачами пригод. Ім”я  цим повелителям – старовинні скарби. Лежать десь вони  глибоко під землею і чекають свого  строку та часу аби показатися людям і .. розсипатися дрібно. Та ще й газети та Інтернет… Так і сиплють інформацію про численні багатомільйонні знахідки. Приміром, в індуїстському храмі Падманамбхасвами, що в Індії,  металошукачем у потайних місцях було  знайдено скарб, що оцінюється в 1 трилліон рупій або 20 мільярдів доларів. 

 В підземеллі храму з незапам”ятних часів  зберігалися одна тонна золота в сплавах і стільки ж по вазі золотих монет.  Кількість брилліантів, сапфірів, рубінів та іншого  дорогоцінного каміння вимірюється мішками. Дуже багато ювелірних виробів. Та найбільшу цінність має золота статуя бога Вишну висотою 1,2 метра.

Всі ці скарби, зазначають  експерти, є дарами віруючих і цінностями, які належать правителям князівства Траванкор, яке  існувало колись на території штату Керали. Підвали храму продовжують оглядати за допомогою глибинних металошукачів в надії знайти нові  дорогоцінності. Хоча уже знайдений і обнародуваний скарб по вартості переважає  загальний обсяг щорічних асигнувань уряду Індії на освіту.  Цей скарб  з точки зору історичного і  художнього значення просто немає ціни.

Неменш  захоплюючі історії про скарби Полісся побутують у нашому районі. Як приміром, досі не вивчені татаро-монгольські кургани в бік Красносілля і Довговолі. На останньому дощ вибив монету …702 року із розами і зодіакальним зображенням сузір”я Овна. Це – ще до хрещення  Русі !

Або , чого вартує той факт, що в обідню перерву в колишній соцзабез зайшов чоловік і попросив дозволу піднятися на горище, мотивуючи, що він в цьому домі жив. Чергова дозволила. Він спустився, попросив  газету і в неї загорнув … зелену в сажі цеглину. Коли криміналісти  піднялися  до димоходу, там дійсно не було однієї цеглини, а  проби показали, що там знаходився метал жовтого кольору.

І ось “свіжий” приклад. Пішли наші володимирецькі мисливці в бік Макового болота, де  стояло колись  польське поселення. Йдуть узліссям. А вже така пізня осінь, що приморозок інеєм грає. Дивляться, щось розкопано. Підходять ближче. А там, у землі, “тайничок” --  чотири цеглини, як на колодязь  вимощені.  А середина – вся вичищена. І  повіддаль – сліди від автомашини.

У Великі Цепцевичі  приїхали на двох авто поляки. Розпитували, де Копачівка. Заїжджали вони і в Дубівку та ходили по німецьких могилках. Зі старою картою. Теж шукали свої родові скарби.  Один тракторист “погрузчиком” допомагав їм “ЩОСЬ” викопувати. Потім пастухи ходили і дивилися на ту яму. З одними черепками…

Треба сказати, що за даними ООН пошуки скарбів і пов'язана з цим торгівля предметами старовини входять до десятка найприбутковіших видів діяльності. Щороку у світі знаходять  скарбів на 1-1,5 мільярда доларів.  Займаються цим переважно молоді люди, які дослідницьки вивчають історію, всебічно поінформовані, мають відповідні навики роботи із  металошукачами, орієнтуються на місцевості.

Розвиток галузі пошуку старовини та скарбів  уже дійшов до того, що за кордоном пошуками скарбів офіційно займаються спеціально створені фірми. В Україні цей бізнес також існує, але не на офіційному рівні. Українські скарбошукачі свою діяльність тримають у глибокій тіні.

       Історики твердять, що Україна,  внаслідок багатих історичних подій на її території, просто таки засипана золотом та коштовностями, які оцінюються у десятки мільярдів доларів. Ці дані знаходять своє під­твердження і на практиці, зокрема, в Криму було знайдено найбільший скарб в історії України -10 168 монет часів Кримського ханства.

Крім того, велику кількість скарбів у межах нашої держави пов'язують з історичними особисто­стями, які жили та здійснювали свою діяльність на території сучасної України. Зокрема, з Іаном Мазепою, Павлом Полуботком, Олексою Довбушем та іншими визначними історичними особами. Поряд із великими та відомими покладами дорого­цінностей, про які вже ходять легенди, існує також безліч дрібних та нікому невідомих схованок. Адже наші предки не користувалися послу­гами банків, а для зберігання наявних у них грошей та коштов­ностей використовували все те, що їх оточувало. Серед таких «сейфів» найпопулярнішими були стіни будинків, підвіконня, горища, земельна ділянка довкола житла тощо.

Отож, склалася ситуація, коли досить імовірним є сценарій, за якого будь-яка особа може щодня бути поруч зі скарбом і навіть не здогадуватись про його існування. Але інколи люди натрапляють на цінні схованки. Такі прецеденти, як правило, стаються, коли прово­дяться ремонтні роботи, будівниц­тво, внаслідок примх природи, різних земельних робіт тощо.

 То ж сьогодні варто поговорити про правові норми, коли можете знайти клад. Ми попросили прокоментувавти такі ситуації юриста Вікторію Годунок.

--- Усі відносини з приводу знайденого скарбу регулюються нормами Цивільного кодексу України, який визначає скарб як інші цінні речі, власник яких невідомий або за законом втратив на них право власності. Кожна особа, яка виявила скарб, який підпадає під це визначення, набуває право власності на нього, тобто, стає його законним власником.

У випадках, якщо скарб був прихований у майні, що належить на праві власності іншій особі, та особа, яка його виявила, та власник майна, у якому скарб був прихований, набувають у рівних частках право спільної часткової власності на нього. Тобто, кожен з них отримає 50 відсотків від знайденого скарбу. Однак, якщо скарб виявлено особою, яка здійснювала розкопки чи пошук цінностей без згоди на це власника майна, в якому він був прихований, право власності на скарб набуває лише власник цього майна.

Особи, які виявили скарб під час розкопок, пошуків, що проводилися відповідно до їхніх трудових або договірних обов'язків чи угод, не набувають права власності на скарб. Знайдене майно у такому випадку належатиме  роботодавцю такої особи. Якщо ж буде встановлено, що виявлений скарб має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність, то людина, яка його знайшла, зможе обрати один з двох можливих варіантів подальших дій. Ці варіанти формуються на основі норм законодавства, які регулюють відносини, пов'язані із виявленим скарбом.

Перший варіант дій - дотри­муватись норм Цивільного кодексу України, згідно з яким, у разі виявлення скарбу, що становить культурну цінність, право власності на нього набуває держава. А особа, яка виявила такий скарб, має право на одержання від держави винагороди у розмірі до 20% від його вартості на момент виявлення, якщо вона негайно повідомила міліцію або орган місцевого самоврядування про скарб і передала його відповідному державному органу або органу міс­цевого самоврядування.

       Якщо скарб, що становить цінність, був виявлений у майні, що належить іншій особі, ця  особа, яка виявила  скарб, має  право на винагороду у розмірі до 10% від  вартості скарбу ..

         Другий варіант дій  -- це, коли найдене,  привлас­нене. Про них не повідомлено міліцію та  органи місцевого самоврядування, тобто цінності  приховані. …Відповідно до статті 193 Кримінального кодексу України, ця дія є злочином, і  несе кримінальну відповідальність, а саме штраф від ста до ста п”ятдесяти неоподатковуваних доходів громадян (це від  1700 до 2550 гривень) або громадські роботи на строк  до шести місяців.

     Якщо вам пощастило і ви натрапили  на скарб, то перш за все необхідно дізнатися, чи має він історичну, наукову, художню чи культкрну цінність. У кожному випадку така цінність знайдених предметів визначається на підставі експертного  висновку з урахуванням не лише їх вартості у грошовому  вимірі, а й значення для історії, науки, культури. Перелік установ, в яких можна отримати такий висновок, визначений Наказом, Міністерства культури і мистецтв

України від 15.11.2002 р. № 647 «Про затвердження Переліку державних установ, закладів культури, інших організацій, яким надається право проведення державної експертизи культурних цінностей». У вказаному наказі перелічені всі установи, в яких, залежно від виду знайденого майна (коштовності, твори образотворчого мистецтва тощо) та територіального розміщення (в більшості областей України є такі установи, а якщо у вашій немає, тоді потрібно звернутись до сусідньої), можна отримати вказаний висновок. Формальною ознакою особливої історичної, наукової, художньої чи культурної цінності майна може бути, зокрема, визнання його національним надбанням України.

Після того як вам стане відомо, має знайдене майно має якусь цінність, окрім грошової, чи ні, ви зможете вирішити, як діяти далі.

            Якщо скарб матиме лише грошову цінність, він весь ваш або ваш на 50% за умови, що ви знайшли його у чужому майні. А у випадку, коли буде встановлено, що, окрім майнової цінності, є ще й історична, культурна, наукова чи художня - все залежатиме від того, чому ви віддаєте перевагу: більшій кількості майна, але з постійною загрозою бути покараним і як наслідок постійній психологічній напруженості чи меншій кількості грошей, але без будь-яких переслідувань, загроз, душевних переживань і тривог.


  Записали Роман Луценко, Галина Тєтєнєва.

 

У вас недостатньо прав для коментування.