Авторизація

Політикум

Хай живе 24 серпня, перший день копання картоплі?

( 7 Votes )

Так уже створене людське суспільство, що гуртують, зміцнюють, цементують людську єдність речі, які дорогі його громадянам. В епоху кам’яних сокир це були тотемні знаки родів і племен, пізніше – ідоли їхніх богів-охоронців. На даний час це такі символи, як герб, гімн, прапор, пам’ятні історичні дати. Як приклад – любов англійців до своєї королеви чи день взяття Бастилії у Франції. Маючи Інтернет або телевізор, можемо спостерігати, з яким трепетом ставляться до Дня незалежності консервативна Англія, могутня Німеччина чи маленька Ямайка.

 

До уваги суб’єктів виборчого процесу!

( 0 Votes )

Комунальне підприємство «Редакція газети «Володимирецький вісник» Володимирецької районної ради доводить до відома всіх суб’єктів виборчого процесу, що під час місцевих виборів 25 жовтня 2015 року середньозважений показник вартості одиниці друкованої площі (1/8 сторінки, 123,5 см. кв., на чорно-білих і кольорових сторінках) для проведення передвиборчої агітації суб’єктів виборчого процесу в газеті «Володимирецький вісник» у розмірі 370 грн. 50 коп. (3 грн. за см. кв.);

 

Тиждень політичної спекоти

( 2 Votes )

Спека з печерських пагорбів проникала до зали Верховної Ради України. Температура у залі голосування інколи перевищувала на десятки градусів київську спекоту. З кожним винесеним впродовж тижня на голосування  законопроектом  градус температури у залі підвищувався. Але своєї  «точки кипіння» температура досягнула, коли до зали парламенту був внесений президентський проект Закону "Про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади" №2217а.

 

А чи була чорна кішка у темній кімнаті?

( 6 Votes )

У «Володимирецькому віснику» за 26 березня вміщено лист депутата районної ради Михайла Льоди «Напівправда гірша, ніж неправда» – відгук на мою публікацію «А за чорнобильські пільги варто поборотися!» («ВВ» за 19 березня). Шановного автора не влаштовує, що замість кількох наведених ним підстав не голосувати за розглянуте депутатами звернення по чорнобильських пільгах я обмежився лиш однією, яку вважав головною. «Чому не написав – здогадаєтесь самі?» запитує він і натякає, що журналіст замислив щось кепське.

 

Язик мій – ворог мій

( 2 Votes )

Давним-давно було одне село, в центрі якого стояв гарний дерев’яний храм, а біля нього стояла висока дзвіниця. Вже не один рік там служив батюшка, який за час своєї служби заслужив авторитет, любов і повагу своїх прихожан. Але одного разу одна із прихожанок вчинила наклеп на батюшку і, чи недочувши, чи недобачивши, пустила по селу неправду, яка швидко розповзлася.

 

Сторінка 5 з 25

На даний момент 117 гостей на сайті