Перший політичний крок у напрямку до ЄС

( 0 Votes )

              Підписання Україною 21 березня 2014 року в Брюсселі, у рамках саміту ЄС, політичної частини Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом варто розглядати як перший крок нашої держави, зроблений у напрямку цивілізаційного вибору. Згідно протоколу, цей документ з боку ЄС підписали Голова Європейської Ради Г. ван Ромпей, Голова Європейської комісії Ж. М. Баррозу та представники 28 країн ЄС. З української сторони свій підпис поставив Прем'єр-міністр України А. Яценюк.

Тут слід прояснити наступне. По-перше, підписання угоди про асоціацію не є актом вступу України до ЄС, а тільки підтвердженням готовності держави та українського суспільства до реформування існуючих норм та стандартів в   основних сферах життя (соціальній, політичній, правовій) та приведення їх до європейських стандартів. По-друге, остаточне рішення про вступ держави до ЄС приймається тільки на загальнонародному референдумі, а сама заявка на вступ має бути схвалена усіма країнами-членами ЄС.

В умовах сьогодення підписання саме політичної частини асоціації, що складається з преамбули, першої статті, а також першого, другого та сьомого розділів Угоди про асоціацію, на думку експертів, є більш нагальним, ніж витрачання часу на узгодження низки економічних складових угоди. Оскільки фактор підтримки України з боку ЄС та фактор часу відіграють важливу  роль у ситуації, яка зараз склалась, як у зовнішній, так і у внутрішній політиці України.

По-друге, у такий спосіб українська держава чітко вказала на цивілізаційний вектор свого розвитку та визначила головні політичні і економічні напрямки на цьому шляху. Як вказується у преамбулі підписаної угоди, «Україна, як європейська держава, поділяє спільну історію й спільні цінності з державами-членами Європейського Союзу (ЄС) і налаштована підтримувати ці цінності; … спільні цінності, на яких побудований Європейський Союз, а саме демократія, повага до прав людини і основоположних свобод та верховенство права, також є ключовими елементами цієї Угоди».

І далі, у статті першій, визначаються взаємні цілі сторін-підписантів згідно принципів, викладених у першому розділі. Вони базуються на основних демократичних засадах, дотриманні основних прав та свобод людини. Важливою тезою є наступна: «…Забезпечення поваги до принципів суверенітету й територіальній цілісності, непорушності кордонів і незалежності…», що у контексті взаємовідносин з сусідніми країнами набуває неабиякого значення.

Підписання політичної частини угоди, таким чином, зумовлене тим, що подальше реформування та розвиток української держави напряму залежить від побудови якісно нових взаємовідносин між владою та суспільством. Саме нові підходи у внутрішній політиці мають забезпечити європейські стандарти у діяльності влади усіх рівнів. Так, у другому розділі, який цілком присвячений організації політичного діалогу, конвергенції, співробітництву у зовнішній, оборонній сфері та політичний асоціації, вказується: «… внутрішня політика ґрунтується на Спільних для сторін принципах, зокрема таких, як стабільність та дієвість демократичних інституцій, верховенство права та повага до прав людини і основоположних свобод…». Таким чином, вибудова нового політичного фундаменту українського суспільства, зведеного на демократичних європейських засадах, дасть можливість перейти до реформування іншої важливої сфери, економічної.

Спеціально для «Володимирецького вісника» 

Олександр Трухачов , політолог, м. Київ.

 
 

У вас недостатньо прав для коментування.