Авторизація

Скарби

( 1 Vote )

У ПОШУКАХ СКАРБІВ

Багатства поліського Дракули

Вони не дають жити. Вони не дають спати. Вони постійно, як вічні супутники, крокують поряд із шукачами пригод. Ім’я цим повелителям – старовинні скарби. Лежать десь вони глибоко під землею і чекають свого строку та часу, аби показатися людям. А газети та Інтернет так і сиплють інформацію про численні багатомільйонні знахідки. Приміром, в індуїстському храмі Падманамбхасвами, що в Індії, металошукачем у потайних місцях було знайдено скарб, що оцінюється в 1 трильйон рупій (або 20 мільярдів доларів). У підземеллі храму з незапам’ятних часів зберігалися тонна золота у злитках і стільки ж по вазі золотих монет. Кількість діамантів, сапфірів, рубінів та іншого дорогоцінного каміння вимірюється мішками. Та найбільшу цінність має золота статуя бога Вишну висотою 1,2 метра.

Усі ці скарби, зазначають експерти, були дарами віруючих і цінностями, які належать правителям князівства Траванкор, що існувало колись на території штату Керали. Підвали храму продовжують оглядати за допомогою глибинних металошукачів в надії знайти нові дорогоцінності. Хоча уже знайдений і обнародуваний скарб по вартості переважає загальний обсяг щорічних асигнувань уряду Індії на освіту. Цей скарб з точки зору історичного і художнього значення просто немає ціни.

 

Не менш захоплюючі історії про скарби Полісся побутують і в нашому районі. Скажімо, досі не вивчені татаро-монгольські кургани, що в бік Красносілля і Довговолі. На останньому дощ вибив монету … 702 року, з трояндами і зодіакальним зображенням сузір’я Овна. Це період – ще до хрещення Русі!

Або чого вартує той факт, що в обідню перерву в колишній соцзабез зайшов чоловік і попросив дозволу піднятися на горище, мотивуючи, що він в цьому домі колись жив. Чергова дозволила. Він спустився, попросив газету і в неї загорнув … зелену цеглину в сажі. Коли криміналісти піднялися на горище, там дійсно не було однієї цеглини, а проби показали, що була вона з металу жовтого кольору.

А ось і свіжий приклад. Пішли володимирецькі мисливці на Макове болото, де стояло колись польське поселення. Йдуть узліссям. А вже така пізня осінь, що приморозок інеєм грає. Дивляться: щось розкопано. Підходять ближче. А там, у землі, тайничок: чотири цеглини, вимощені як на колодязь. Всередині – порожньо. І віддалік сліди від автомашини.

У Великі Цепцевичі приїхали на двох автівках поляки. Розпитували, де Копачівка. Заїжджали вони і в Дубівку, ходили по німецьких могилках. Зі старою картою. Теж шукали свої родові скарби. Один тракторист екскаватором допомагав їм щось викопувати. Потім пастухи ходили і дивилися на ту яму. Одні черепки…

Треба сказати, що, за даними ООН, пошуки скарбів і пов'язана з цим торгівля предметами старовини входять до десятка найприбутковіших видів діяльності. Щороку у світі знаходять скарбів на 1-1,5 мільярда доларів. Займаються цим переважно молоді люди, які професійно і глибоко вивчають регіональну історію, всебічно поінформовані, мають відповідні навики роботи із металошукачами, орієнтуються на місцевості.

Розвиток галузі пошуку старовини та скарбів дійшов до того, що за кордоном пошуками скарбів офіційно займаються спеціально створені фірми. В Україні цей бізнес також існує, але здебільшого в тіні чи напівлегально.

Історики твердять, що Україна внаслідок багатих історичних подій на її території просто-таки засипана золотом та коштовностями, які оцінюються у десятки мільярдів доларів. Ці дані знаходять своє під­твердження і на практиці. Зокрема, два роки тому в Криму було знайдено найбільший скарб в історії України – 10 тисяч 168 монет часів Кримського ханства.

Велику кількість скарбів у межах нашої держави пов'язують з історичними особисто­стями, які жили та здійснювали свою діяльність на території сучасної України. Зокрема, з Іваном Мазепою, Павлом Полуботком, Олексою Довбушем та іншими визначними історичними особами. Поряд із великими та відомими схованками дорого­цінностей поліських панів і феодалів, про які вже ходять легенди, існує також безліч дрібних та нікому невідомих схованок. Адже наші предки не користувалися послу­гами банків, а для зберігання грошей та коштов­ностей використовували все те, що їх оточувало. Серед таких «сейфів» найпопулярнішими були стіни будинків, підвіконня, горища, земельна ділянка довкола житла тощо.

Може, й ви ходите щодня поруч зі скарбом і навіть не здогадуєтесь про його існування. Але інколи люди натрапляють на цінні схованки. Як правило, це буває під час ремонтних робіт, будівниц­тва, внаслідок примх природи, різних земельних робіт тощо. Сьогодні також часто можна зустріти на полі чи в лісі людину з металошукачем.

 Тож нині варто поговорити про правові норми розпорядження і власності знайденим скарбом. Ми попросили прокоментувати дії скарбошукачів юриста Вікторію Годунок.

Усі відносини з приводу знайденого скарбу регулюються нормами Цивільного кодексу України, який визначає скарб як цінні речі, власник яких невідомий або за законом втратив на них право власності. Кожна особа, яка виявила скарб, що підпадає під це визначення, набуває право власності на нього. Тобто, стає його законним власником.

У випадках, якщо скарб був схований у майні, що належить на праві власності іншій особі, особа, яка його виявила, та власник майна набувають у рівних частках право спільної часткової власності на скарб. Тобто, кожен із них отримає 50 відсотків вартості від знайденого скарбу. Однак, якщо скарб виявлено особою, яка здійснювала розкопки чи пошук цінностей без згоди на це власника майна, в якому він був схований, право власності на скарб набуває лише власник цього майна.

Особи, які виявили скарб під час розкопок, пошуків, що проводилися відповідно до їхніх трудових або договірних обов'язків чи угод, не набувають права власності на скарб. Знайдене майно у такому випадку належатиме роботодавцю такої особи. Якщо ж буде встановлено, що виявлений скарб має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність, то людина, яка його знайшла, може обрати один з двох можливих варіантів подальших дій.

Перший варіант дій – дотри­муватись норм Цивільного кодексу України, згідно з яким у разі виявлення скарбу, що становить культурну цінність, право власності на нього набуває держава. А особа, яка виявила такий скарб, має право на одержання від держави винагороди у розмірі до 20% від його вартості, якщо вона негайно повідомила міліцію або орган місцевого самоврядування про скарб і передала його відповідному державному органу або органу міс­цевого самоврядування.

 Якщо скарб, що становить цінність, був виявлений у майні, що належить іншій особі, ця особа, яка виявила скарб, має право на винагороду у розмірі до 10% від вартості скарбу.

 Другий варіант дій – коли знайдене щасливчик привлас­нює. Про це не повідомлено міліцію та органи місцевого самоврядування (цінності приховані). Відповідно до статті 193 Кримінального кодексу України, ця дія є злочином, і несе кримінальну відповідальність, штраф від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних доходів громадян (від 1700 до 2550 гривень) або громадські роботи на строк до шести місяців.

 Отже, якщо вам пощастило і ви натрапили на скарб, насамперед слід дізнатися, чи має він історичну, наукову, художню або культурну цінність. У кожному випадку така цінність знайдених предметів визначається на підставі експертного висновку з урахуванням не лише їх вартості у грошовому вимірі, а й значення для історії, науки, культури. Перелік установ, в яких можна отримати такий висновок, визначений Наказом Міністерства культури і мистецтв України від 15.11.2002 р. № 647 «Про затвердження Переліку державних установ, закладів культури, інших організацій, яким надається право проведення державної експертизи культурних цінностей». Там перелічені всі установи, в яких можна отримати вказаний висновок. Формальною ознакою особливої історичної, наукової, художньої чи культурної цінності майна може бути, зокрема, визнання його національним надбанням України.

Після того, як стане відомо, чи знайдене майно має якусь цінність, окрім грошової, ви зможете вирішити, як діяти далі.

 Якщо скарб матиме лише грошову цінність, він ваш повністю або ваш наполовину (якщо ви знайшли його в чужому майні). Коли ж, окрім майнової цінності, є ще й історична, культурна, наукова чи художня, – все залежатиме від вас. Ризикнете збагатитися одноосібно і приховати скарб – не зможете його легалізувати і безперешкодно реалізувати, житимете під постійною загрозою бути покараним. Поступите по закону – отримаєте менше грошей, але житимете чесно, без будь-яких переслідувань, загроз, душевних переживань і тривог.

Записали Роман Луценко та Галина Тєтєнєва.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 154 гостей на сайті