HomeНаше життяЗустрічі для васМайстриня з Канонич

Майстриня з Канонич

( 0 Votes )

Річка Горинь несе свої тихі води через мальовниче поліське село Вілюнь, що розкинулося між старовинними дубами і сивими вербами на Дубровиччині. У 1956 році в родині Василя та Катерини Федорових народилася донечка Галина. Часто босоногим дівчиськом, сидячи під широколистою старою грушею, яку посадив ще прапрадід Галини, вона мріяла про майбутнє. У школі Галина Федорова вчилася старанно. З великим захопленням слухала вчителів, адже з початкових класів мріяла стати вчителькою.

А не так сталося, як мріялося. Дуже рано залишившись без батька (він пішов із життя, коли їй виповнилося лише вісім років). І як старша із сестер, вона мала допомагати мамі кормити сім’ю. Окрім неї, сиротами залишилися дві сестри і два брати, найменшому тоді виповнився лише один рік.

Два роки Галина ходила до школи у сусіднє село. А по закінченню десятирічки перед дівчиною постав вибір професії. І вона, не задумуючись, пішла навчатись у Рівненське кооперативне училище. Там здобула професію кухаря, адже любила готувати різні страви ще з дитинства. Після закінчення училища Галина Федорова за направленням приїхала працювати у Володимирецький комбінат громадського харчування.

Під час роботи кухарем в ресторані «Біле озеро» енергійну і симпатичну дівчину примітив молодий каноницький юнак Володимир Кравець, який на той час працював в системі споживчої кооперації електриком. І зародилося у них велике кохання. Відгулявши гучне весілля, молоде подружжя залишилося жити у нашому селі.

І залунали в оселі батька Володимира Юрія Семеновича Кравця колискові. Тричі прилітав до цього обійстя лелека і приносив синів. Побудувавши власний дім, молоді Кравці збагатилися в новій хаті четвертим сином. А Галинині пісні зазвучали і на сцені сільського, і районного будинків культури, куди Василівну запросили «як сопрано».

Сьогодні двоє із синів уже знайшли своє кохання і відлетіли з батьківського гнізда, щоб будувати своє. Мають Галина Василівна і Володимир Юрійович уже четверо внуків.

 А скільки молодих пар за 37 років свого сімейного життя благословила Галина Василівна на щасливу сімейну дорогу, просивши у Бога для них щастя! Більш як 130 весільних столів були наготовлені та накриті смачними стравами золотими майстерними руками невтомної трудівниці нашого села Галини Кравець.

А скільки весільних короваїв спекла Галина Василівна для молодих пар і не злічити! Честь Канонич і району відстоювати якось довелося і на телебачення. Вона була учасницею телевізійної передачі «Азбука смаку» на демонстрації пісних страв, де готувала страви з грибів.

А у вільний від домашньої роботи час Галина Василівна вишиває. Рушники, серветки, доріжки. Найбільше любить вишивати ікони. Вишиті роботи Галини Кравець неодноразово радували очі присутніх на відомому фестивалі «Бурштиновий шлях» та на багатьох виставках, організованих Будинком культури.

За літо та осінь цього року Галина Василівна вишила шість чоловічих сорочок. І жодна вишивка на них не повторювалася. Адже п’ять її рідних чоловіків і шостий онучок мають різні вподобання та характери. Вишивки майстрині дома не затримуються, бо має велику родину по всій Україні, а рідна сестра Олександра проживає аж у Читі. І кожному хочеться подарувати на згадку своє, рідне, виготовлене власними руками. А ще…

Ще Галина Кравець – активна учасниця жіночого колективу народної пісні «Купава», який створений при Каноницькому будинку культури. За це їй окрема дяка від виконкому Каноницької сільської ради та ради і дирекції СБК.

Ось така скромна жіночка, любляча дружина, шанована мама і бабуся живе в нашому селі Каноничі, яке стало для неї другою домівкою.

7 листопада подружжя Кравців святкують 37 років подружнього життя. Хочемо побажати їм щасливого сімейного життя ще на багато-багато років.

 

Майстриня з Канонич Галина Василівна Кравець

 

Віра Рижа,

за дорученням учасниць жіночого колективу «Купава» с. Каноничі. 

 

У вас недостатньо прав для коментування.