Сергія Полховського знає чи не весь район – високий, помітний міліціонер. Певний час працював дільничним у Воронках, Великих Телковичах та в Більнській сільській раді, де мав великий авторитет і повагу – і підкаже, і порадить, і допоможе, і захистить. Та й зараз, розповідає, телефонують по старій пам’яті, питають поради і просто вітають зі святами.
Народився майбутній капітан міліції у Володимирці у лютому 1979 року. По закінченню школи вступив до Харківського університету внутрішніх справ, звідки через два роки перевівся до Київського університету права. Ще будучи студентом, у 2005 році вступив на службу до Володимирецького РВ в якості помічника дільничного інспектора міліції. А далі пішов впевненими кроками вгору по кар’єрних сходинках: став дільничним, старшим дільничним. З 2008 по 2010 рік працював заступником начальника РВ, начальником міліції громадської безпеки, старшим дільничним інспектора міліції, а з липня 2013 року – заступником начальника сектору дільничних інспекторів міліції.
– Багато чого було за роки роботи, – розповідає Сергій Володимирович. – Як і у всіх, траплялось, по кілька діб ночував на роботі, затримував порушників. Всього і не згадати… А скількох на шлях істинний наставив завдяки профілактичним бесідам і заходам! Різної тяжкості злочини розкривав і розкриваю. Маю хороші показники – буває, до 10 розкриттів на рік…
До речі, має він і безліч нагород, грамот, кілька нагрудних знаків «За відзнаку в службі» І і ІІ ступенів. А до 16 річниці незалежності України його портрет прикрашав районну дошку пошани. На той момент йому було присвоєно звання кращого міліціонера району та подаровано годинника з гравіюванням з нагоди свята.
Ніяковіє Сергій Володимирович, коли питаю про досягнення в роботі. Часи служби загартували в ньому риси справедливого і готового на екстрене реагування правоохоронця, проте не витравили людську доброту і оптимізм. А коли запитала про сім’ю, очі в нього аж загорілись. Про дружину Ларису Вікторівну говорить мало, але з теплом і щирістю. Працює вона логопедом у Володимирецькій ЗОШ № 3, а дома є справжньою берегинею сімейного вогнища, опорою і надійним плечем чоловіку у важку хвилину. Одружилися вони із Сергієм у 2003 році, а в 2004-му в подружжя народився синочок.
– Пішов не по батьковій стежині, навчається в музичній школі. Але дуже мною пишається, – каже тато-міліціонер, щасливо посміхаючись.
А кількома місяцями раніше я мала влучну нагоду побачити свого співбесідника і при виконанні обов’язків – саме проводився рейд серед розважальних закладів. Для мене, молодої журналістки, це – подія, для міліціонерів – звичайний робочий момент. Сергій Володимирович впевненою рукою керував процесом, тож слідчо-оперативна група спрацювала мобільно і злагоджено. Виявлених тоді порушників було притягнуто до адміністративної відповідальності. Подібні рейди в районі проводяться регулярно, що сприяє зменшенню злочинності в такому напрямку.
Ось такі позитивні люди охороняють спокій громадян!
Олена ВАСИЛЬЄВА
< Попередня | Наступна > |
---|