HomeНаше життяЗустрічі для васБармен з кафе "Рожевий фламінго"

Бармен з кафе "Рожевий фламінго"

( 0 Votes )

Професійне свято бармена отримало прив`язку до 6 лютого не випадково. У цей день шанують Святого Амандапокровителя виноробів і рестораторів.

Щоб оволодіти професією бармена, необхідно вчитися. І тільки на практиці можна зрозуміти, наскільки ця професія відповідальна, цікава і залежна від нас, відвідувачів. Адже бармену потрібно бути ще й психологом. Саме від їх уміння, такту і ненав’язливій увазі зазвичай залежить наша оцінка рейтингу закладу. Саме їм доводиться часто бути клієнту і порадником, і «жилеткою», і «голосом совісті», який скаже: «досить, пора додому». Тож ці люди заслуговують на власне свято!

Напередодні свята ми зустрілися з барменом кафе-барі «Рожеве фламінго» Оксаною ЗАСКАЛЬКО, про яку у відвідувачів завжди хороша думка.

 –- Оксано, як ти обрала цю професію?

– Часто люди, обираючи свою майбутню професію, помиляються і все життя мріють зовсім про іншу роботу, ненавидячи свій вибір. Так колись і я мріяла бути психологом, а стала барменом. Але зараз ні краплі про це не шкодую!

Розкажи детальніше про свою роботу.

бармен кафе-бару «Рожеве фламінго» Оксана ЗАСКАЛЬКО– Головне в роботі бармена – це зробити свято тим людям, котрі хочуть цікаво і весело провести свій час. Це ніби одна з найпростіших професій, але вона не менш складна, ніж робота  водія, пожежника, психолога. І потребує, як не дивно, хорошої фізичної підготовки. Адже цілу зміну за барною стійкою проводиш на ногах. А ще увага, хороша пам'ять, швидка реакція, координація рухів – ті якості, без яких не стати справжнім професіоналом цієї справи! Також не слід забувати про ввічливість, доброзичливість і стриманість.

– Оксано, мабуть, не даремно ти хотіла стати психологом, адже твоя робота з людьми…

Я працюю у цій сфері не перший рік і постійно спілкуюся з великою кількістю людей, відчуваю і враховую настрій клієнтів, вгадую їх бажання. Погодьтеся, що не завжди зустрічаються люди з хорошими намірами. Дуже часто трапляються клієнти, котрі ставляться з неповагою до бармена, ображають його (особливо якщо це дівчина), ведуть себе по-хамськи. Це, безперечно, нюанси професії, але, як то кажуть, «Клієнт завжди правий!». Тож і я, і мої колеги-бармени повинні з цим миритися і з посмішкою обслуговувати навіть таких відвідувачів. Така специфіка роботи. Тож без психології тут ніяк!

Та, напевно, є і приємні моменти і роботі бармена? Наприклад, чайові…

Так, звісно, не варто думати, що ця професія поєднує в собі лише мінуси – є й маса позитивних моментів, які роблять роботу бармена приємною! Не останню роль у моїй роботі відіграє колектив та люди, з якими доводиться співпрацювати. Також за роки своєї роботи барменом у мене з’явилося дуже багато чудових друзів і знайомих у різних сферах діяльності. Тож куди б я не пішла – мені скрізь раді.

 Оксано, а щось таке цікаве зі своєї практики можеш розповісти?

 За весь час роботи я мала змогу спостерігати не один казус чи смішний випадок, що іноді веселить аж до сліз. Сумувати ніколи не доводиться. Скажу так: справжній бармен знає про свого клієнта більше, ніж дружина чи чоловік. Тому іноді буваю в курсі таких подій, що можна мемуари писати! Але тут працює принцип «бармен має свято берегти таємниці своїх клієнтів».

 Оксано, ти любиш свою роботу?

 Я бармен, і я люблю свою роботу та горджуся нею! А ще хочу привітати своїх колег з професійним святом і побажати їм здоров’я, витримки і натхнення! Нехай Вас оточують лише приємні і доброзичливі люди, які дарують радість і гарний настрій! Також, користуючись нагодою, хочу звернутися до наших клієнтів від імені усіх барменів Володимирця: будьте щирі і чемні!

 Дякую, Оксано! Зі святом тебе!

Розмовляла Леся ГАВРИЛЮК.

 

У вас недостатньо прав для коментування.