HomeНаше життяЗустрічі для васМода на вишивку може витіснити… вишиванку (+фото)

Мода на вишивку може витіснити… вишиванку (+фото)

( 0 Votes )

Дедалі частіше люди по всьому світу одягають вишиті сорочки. Більше того, українські народні мотиви запозичують і відомі модельєри.

Проте у перегонах за мейнстримом губиться значення й першопризначення вишиванки, її символіка і енергетика, закладена в мереживо далеко непростих (у сакральному значенні) узорів.

За останні роки інтерес до української вишиванки значно зріс, підтверджує й 62-річна майстриня з Канонич Галина Рижа. Жінка навчилася вишивати ще у 6 класі. Перейняла рукоділля від своєї матері, яка вміла вишивати, ткати. Біля неї часто й сама ткала.

Каже, вишиванка ручної роботи – це насамперед оберіг, де кожна стьожка, кожен хрестик несуть енергетику і заряд на добро тієї людини, яка вишивала, тій людині, якій сорочка чи крайка призначалася...

Пригадує першу свою роботу – ляльку, вишиту на полотні. Вишивала її ще зовсім юною у своєму рідному селі – Борове. Пізніше, вийшовши заміж у Каноничі, при переїзді у круговерті подій десь втратила свою першу вишивку, хоча, зізнається, так би хотіла її забрати із собою.

Це зараз, каже майстриня, розмаїття кольорів, полотна та інших важливих для рукоділля матеріалів, а колись не було канви, вишивали на марлі. Якщо зараз більше цікавляться вишитими рушниками, сукнями і сорочками, то раніше шили певні елементи на двері, так званий «угольник» в куток кімнати, простирадла, скатертини, наволочки на подушку.

Вишиває Галина Адамівна хрестиком, гладдю та бісером. З роками це робить дуже майстерно і швидко. Власну сорочку, наприклад, вишила за тиждень.

Вишивка бісером теж вимагає зусиль. Посміхаючись, жінка пригадує перше вишивання бісером. Каже, так хотілося швидше вишити сукню, щоб побачити, яка вона вийде! Ця сукня знаходиться нині у  колекції однієї із дочок майстрині. А їх у неї три, і всі вони теж перейняли досвід своєї матусі. Тож часто у вільний час їх можна помітити за голкою з ниткою.

Свої роботи Галина Адамівна не продає, вишиває здебільшого для себе та своїх рідних. На замовлення бралася вишивати лише кілька разів за життя. За буденними справами немає часу, та й очі вже не так добре бачать.

 
 

Щодо символіки орнаментів вишивки майстриня не дуже багатослівна. Каже, що матір ніколи не розповідала, що той чи інший елемент означає. Не надто замислюючись над узорами, вона часто запозичує елементи з книжок, інших людей, але обов’язково додає щось своє.

Зайшла мова у нас і про забобони, адже з давніх-давен існували певні табу, щоб виріб вдався. Для прикладу, не можна брати голку до рук в неділю, чи у свято; не приступати до роботи з поганим настроєм. Щодо шиття у свято майстриня переконалася на власному досвіді. Адже одного разу на свято Євдохія після обіду сіла за улюблене заняття. У церкві не правилося, тому взялася за вишивання, бо ж, як у нас тепер прийнято, якщо у церкві не правиться, то й свято невелике. Зізнається:  все, що вишивала у той день, все довелося розкидати.

У те, що не можна вишивати в поганий настрій, пані Галина не вірить. Бо ж коли має на душі якийсь тягар чи неспокій, завжди береться за вишивку. Для неї вишивання – як бальзам на душу, лікує нерви і заспокоює душу.

Колись вишивання називалося висіванням долі, зазначає майстриня, Бо на день вишиванки 17 грудня (яке потім вже стало днем Святої Варвари) відбувались жіночі гадання. Це був священний день.

Тепер День вишиванки щорічно відзначають 17 травня. Натомість сучасники використовують вишивку просто для краси. Більшість модних схем у продажі для вишивки – непродумані й незмістовні, – кажуть фахівці. Орнаменти сплутані й не мають нічого спільного з українською традицією.

Алое кожен вишитий символ має значення, яке впливає на власника сорочки. Здавна українці носили вишиванки ручної роботи. Саме тому вручну вишиті сорочки з “правильною” символікою є потужним оберегом.

Справжню вишиванку роблять власноруч, із натурального полотна. Найкраще – домоткане чи лляне. Тому, обираючи у магазинах сорочку, звертайте увагу на полотно та орнамент. Адже кожен символ має потужну енергетику, яка може впливати на долю власника вишиванки.


Вишивкою-оберегом вишивалися комір, манжети, поділ і розріз горловини. Існує повір'я, що якщо сорочка зроблена з любов’ю і вишита на добре життя, то вона справді буде надійно оберігати людину.

Символи, вишиті на сорочках, мають прадавнє глибоке значення. Символи води і сонця здавна уособлювали найважливіше – життєдайну силу, необхідну для земного життя та процвітання.

Символи води зображували у формі букви S (нагадує згорнутого вужа), а символи сонця – у формі квітки. Це дві стихії, що утворили земне життя, а тому їх треба розуміти як вологу (материнську) і вогненну (батьківську) енергії. Земля і Сонце, що в поєднанні з Водою складають життєдайну трійцю. Це знаки тих сил, без яких неможливе саме життя.

Ромбічні знаки на плічку – це символ плодючості Землі-матері, щедро засіяної, зігрітої Сонцем, щоб буяло життя наше. Стовпи і смужки символізують опори, що тримають на собі весь світ.

Вишиті символи калини благословляють на продовження роду. Добре, коли на весільних рушниках чи весільному вбранні вишита саме калина. Дуб і калина – мотиви, що найчастіше зустрічаються на парубочих сорочках і поєднують у собі символи сили і краси, але сили незвичайної, краси невмирущої. Дуб – святе дерево, що уособлювало Перуна, бога сонячної чоловічої енергії, розвитку, життя. Про калину вже було сказано як про дерево роду. Отже, хлопці й молоді чоловіки в таких вишиванках завжди мали при собі чудодійний оберіг життєдайної сили роду.

Трапляється на вишитих сорочках листя хмелю – воно символізує молодість. Мак теж здавна використовується в українських оберегах – він має чарівну силу і захищає від зла. Таку ж силу має вишите на сорочці зображення маку – жіночий символ чистоти, цнотливості, дівочої вроди.

Натомість на чоловічих сорочках вишивають зображення дуба, адже дуб символізує чоловічу енергію та силу.

Дуже важливими є правильний вибір символів для сорочок-вишиванок на дитячому одязі. Приміром, в жодному разі там не повинно  бути весільних символів. Натомість доречними будуть орнаменти квітів, метеликів, пташок – усі вони символізують побажання здоров'я. На чоловічих вишиванках не має бути жіночих символів – і навпаки.

Шкода, що нині багато із нас не використовує головну цінність вишиванки – духовність. Надмірне тиражування, плагіат, здешевлюють її. А в умовах машинного тиражування витісняється і сам процес творення духовної, сакральної енергетики, яка робить повсякденний одяг ще й сильним оберегом – бо вишита руками люблячої людини. І якщо сьогодні вишивання – це більше хобі, улюблене заняття, то колись воно було життєвою необхідністю і побутовими чарами. Але про це – трохи згодом.

Ольга ПЕШКО.

Фото з особистого архіву

 

У вас недостатньо прав для коментування.