Сьогодні в людей виникає чимало питань і зауважень по реформі в медицині. Навіть з боку самих медиків часто відчувається певне нерозуміння пропонованих змін, боязнь оптимізації (фактично – скорочення), а від того і неприйняття будь-яких перемін.
Отже, є певний інформаційний вакуум, який заставляє людей сумніватися і опиратися змінам «на краще». Але в той же час усім (і особливо простим громадянам) зрозуміло, що переміни потрібні; потрібне чітке розуміння процесів у сфері охорони здоров’я і прогнозування своїх дій у випадку звернень до лікарів. Адже від соціальної (безкоштовної) системи охорони здоров’я ми вже давно відійшли, а до страхової (тобто платної) медицини ще далеко.
Які ж зміни чекають медичну галузь власне нашого району, чого нам очікувати і як діяти в умовах ще мало зрозумілої сімейної медицини, її первинної та вторинної ланок? Про це ми розмовляємо з головним лікарем КЗ «Володимирецька ЦРЛ» І.В. КАРАЇМЧУКОМ.
– Іване Васильовичу, як Ви оцінюєте роботу системи охорони здоров’я Володимирецького району в минулому році?
– В цілому з поставленими завданнями галузь справилась, забезпечивши реальний (на даний час) рівень надання медико-санітарної допомоги. Я завжди виходив з того, що кожен громадянин України (в тому числі і кожен житель Володимиреччини) має отримувати медичну допомогу, яка відповідає рівню розвитку суспільства. Сьогодні, на жаль, в силу об’єктивних причин у нас ще неможливо забезпечити рівень медичного обслуговування розвинутих європейських країн. На підсумковій медичній раді комунального закладу «Володимирецька центральна районна лікарня», що відбулася 11 лютого 2013 року, діяльність охорони здоров’я району визнана задовільною. Це підтверджується і позитивною динамікою більшості кількісних та якісних показників, поліпшенням матеріально-технічної бази амбулаторій та ФАПів, що характеризують ефективність функціонування медичної галузі. Тому оцінка системи охорони здоров’я району відповідає об’єктивним реаліям.
– Давайте поговоримо про реформування медицини у нашому районі. Що вже вдалося зробити і над чим будете працювати у 2013 році? Розкажіть про структуру і завдання медицини сьогодні.
– У режимі реформування ми працюємо 2 роки. Зараз проводиться поетапне, відповідно до затверджених планів, розмежування первинної і спеціалізованої (вторинної) ланок медичної допомоги. Вибудувана гнучка структура системи охорони здоров’я із здатністю безболісного завершення поділу. Всі лікувально-профілактичні заклади стали структурними підрозділами комунального закладу «Володимирецька ЦРЛ», отримали відповідний статус в залежності від функціональної діяльності. Рішенням сесії Володимирецької районної ради в листопаді 2012 року створено відокремлений підрозділ «Володимирецький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» комунального закладу «Володимирецька центральна районна лікарня» Володимирецької районної ради Рівненської області з правом юридичної особи. Затверджено статут та структура підрозділу, проведено державну реєстрацію. Сьогодні першочергово стоїть завдання впорядкування структури, розширення та покращення матеріально-технічного забезпечення закладів і їх оснащення, розробка механізмів мотивації праці лікарів, забезпечення кадрами, навчання, підвищення їх кваліфікації. Тому впродовж 2011-2012 років робився акцент на укомплектування «первинки» медичним обладнанням та апаратурою. За останні роки створено 2 амбулаторії загальної практики – сімейної медицини в селах Довговоля, Кідри. За рахунок коштів місцевого бюджету, субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів із соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження РАЕС, власних надходжень, коштів територіальних громад проведення поточних ремонтів використано 2 207,3 тисячі грн. У порівнянні з 2008 роком фінансування ремонтно-будівельних робіт збільшено в 2,6 рази. Проведено ремонти дитячого відділення ЦРЛ, амбулаторій ЗПСМ сіл В.Цепцевичі, Довговоля, Озеро, фельдшерсько-акушерських пунктів Городця, Велихова, Дубівки, Канонич, Полиць. Активну участь у проведенні поточних ремонтів брали жителі територіальних громад згаданих населених пунктів та районний центр зайнятості, який взяв на себе організацію громадських робіт.
З різних джерел фінансування придбано медичної апаратури та обладнання на суму 1 347,5 тисяч грн. Ріст у порівнянні з 2008 роком – в 1,6 рази. Результати нашої діяльності неодноразово висвітлювались в засобах масової інформації.
У 2013 році буде продовжена розпочату роботу, спрямовану на приведення всіх лікувально-профілактичних закладів району до належного рівня.
Відокремлення «первинки» – це лише фундамент якісної медицини. Тому ще рано радіти і чекати результатів уже сьогодні.
Окремо необхідно зупинитися на формуванні вторинного рівня надання медичної допомоги. Ніякі кадрові і структурні потрясіння йому не загрожують. Зараз ведеться активна робота по його вдосконаленню. Терапевтичне відділення Рафалівської РЛ стало структурним підрозділом комунального закладу «Володимирецька ЦРЛ». У скороченні ліжкового фонду відділення у Рафалівці ніхто не зацікавлений; воно, як і раніше, буде виконувати свої функції. Об’єднання вторинного рівня в одну структуру обумовлене тим, що його фінансування буде здійснюватися за рахунок обласного бюджету. Вторинна ланка розвивається в напрямі створення консультативної поліклініки, стаціонарів інтенсивного та планового лікування. Для цього в 2013 році поліклінічний корпус ЦРЛ буде реконструйовано під типові приймальне відділення, відділення анестезіології та інтенсивної терапії, консультативно-діагностичну поліклініку.
– Реформування системи охорони здоров’я району населенням сприймається з насторогою, періодично виникають скарги та нарікання. На вашу думку, що заважає нормальному сприйняттю реформи, з чим поспішили і що упустили?
– Ще раз наголошу, що ми на початку шляху, очікування швидких результатів – це немотивований оптимізм. Завдяки поступовій та виваженій реалізації заходів вдається зберегти рівень надання медичної допомоги, структурний та кадровий потенціал. Бентежить інше: останнім часом медицина стала вигідним полем для політичних вправ. Безумовно, політик – не лікар, нікого не лікує, отже, і відповідальності за медичне обслуговування не несе. Сьогодні загострювати соціальну напругу з будь-якого питання (в тому числі медичного) – це шлях в нікуди. Останній приклад – безпідставні чутки навколо оптимізації чи ліквідації Рафалівської районної лікарні. Хочу запевнити, що скорочення медичного персоналу і ліжок цілодобового перебування в результаті розмежування на первинний та вторинний рівні надання медичної допомоги не буде. Весь кадровий потенціал збережений.
Продовжу. Коридорно-кабінетна система обслуговування, яка, на жаль, сьогодні ще існує і яку через декілька років, шляхом створення мережі амбулаторій хочемо ліквідувати, викликає багато нарікань і скарг. Не останню роль в цьому грає людський фактор. Серед медичної спільноти ще спостерігаються випадки безпідставного хамства по відношенню до пацієнтів. За нинішньої системи неможливо організувати надання повноцінної медичної допомоги. Її обличчя – це механічні виписування листків непрацездатності, рецептів, направлень до спеціалістів тощо. Організувати, наприклад, узгоджений з пацієнтом прийом надто складно. Від цього –черги, скупчення пацієнтів, нервозність тощо. Позитивний досвід з ліквідації кабінетно-коридорної системи вже напрацьовано. Це амбулаторії сіл В.Телковичі, В.Цепцевичі, Сопачів.
Окреме питання, яке, на жаль, не було вирішене у 2012 році, – це всебічне інформування населення про ті зміни, що проходять в системі охорони здоров’я. Сьогодні мало створити сучасний заклад. Основне завдання – пояснити населенню, для чого це зроблено. На жаль, тут має місце суттєвий прорахунок, який в поточному році ми будемо виправляти.
– Чому районну тублікарню вирішено закрити і як тепер будуть лікувати хворих? Адже поки носій хвороби доїде до Рівненського обласного тубдиспансеру, він може заразити ще з десяток людей…
– Питання реформування протитуберкульозної допомоги в області вирішувалось на рівні Рівненської обласної ради та територіально-медичного об’єднання «Фтизіатрія».
Питання боротьби з туберкульозом для населення Володимирецького району є більше, ніж актуальним. Незважаючи на ліквідацію протитуберкульозної лікарні, Володимирецька ЦРЛ й надалі здійснюватиме необхідні протитуберкульозні заходи і діяти по принципу «легше запобігти захворюванню, ніж його лікувати». У разі виявлення хворого на заразну форму туберкульозу будуть вжиті всі необхідні заходи для його госпіталізації.
Раннє виявлення захворювання досягається через проведення масової туберкулінодіагностики (проба Манту) дітям до 14 років та флюорографії населенню старше 15 років. У 2013 році вжито конкретних заходів. Для максимального охоплення населення флюорообстеженнями з 5 лютого в районі працює пересувна флюоростанція. Але обстеження проводиться не такими темпами, як би хотілося, – через пасивність населення. Парадоксальна ситуація: населення переймається проблемами туберкульозу та розповсюдженням інфекції, і в той же час обстежуватися не бажає. На час нашої розмови це стосується жителів сіл Воронки, Хиночі, Зелене.
Мене, як громадянина, дивує, що рекомендації медичних працівників по вчасному проходженню флюорографії в громаді нехтуються.
Окремо хочу зупинитися на проведенні туберкулінодіагностики, яка сьогодні є єдиним методом ранньої діагностики туберкульозу в дітей. Звертаю увагу на те, що дитячий організм постійно знаходиться у стадії формування, не має сталого імунітету, тому загроза інфікування туберкульозом вкрай велика. Не зрозуміла позиція батьків, які чинять супротив проведенню діагностичної проби. Нагадую батькам, що туберкулін, яким проводиться проба Манту, не містить в собі туберкульозної палички. Випадків зараження туберкульозом від проби Манту в світі не зареєстровано.
– Іване Васильовичу, читачі запитують що таке маршрут пацієнта, цікавляться правилами виписки листків непрацездатності, порядком направлення до вузьких спеціалістів. Складається враження, що побільшало, м’яко кажучи, «відфутболювань» хворих. Що Ви можете сказати з цього приводу?
– Медичне обслуговування пацієнта визначається клінічними протоколами, які затверджені МОЗ України. Протокол не тільки передбачає первинне звернення до сімейного лікаря, а й визначає його дії по обстеженню, лікуванню та профілактиці окремо взятого захворювання. Кожен лікувально-профілактичний заклад розробляє та затверджує власний протокол, який називається локальним і є маршрутом пацієнта.
Наприклад, до сімейного лікаря звернувся пацієнт, хворий на грип. Після обстеження та встановлення діагнозу лікар призначає хворому лікування згідно локального протоколу, здійснює за хворим динамічне спостереження силами середнього медичного персоналу, контролює дотримання пацієнтом виконання лікувальних процедур тощо. Якщо все йде добре, пацієнт завершує лікування на рівні сімейного лікаря. Практика показує, що 9 із 10 хворих закінчують лікування на первинному рівні. У разі погіршення стану хворого, виникнення ускладнень, неефективності лікування пацієнт скеровується на другий рівень надання медичної допомоги до вузьких спеціалістів залежно від виду ускладнень. Вузький спеціаліст діє згідно вимог локального протоколу другого рівня надання медичної допомоги: організовує додаткові види обстежень, консультацію інших спеціалістів та забезпечує лікувальний процес. Тобто, дотримується безперервність надання медичної допомоги, пацієнт завжди залишається під наглядом медичних працівників, які можуть вчасно реагувати на негативні зміни в стані здоров’я хворого. Забезпечення маршруту пацієнта є першочерговим завданням, що стоїть перед медичною галуззю району. На жаль, сьогодні забезпечити повноцінний маршрут пацієнта досить проблематично через ряд об’єктивних факторів. Це насамперед недостатнє кадрове забезпечення, слабка матеріально-технічна база лікувально-профілактичних закладів.
Я зупинюсь на суб’єктивному факторі. Окремі медичні працівники через відсутність мотивації не зацікавлені в пацієнті та результатах його лікування. Тому й виникають випадки, коли хворого безпідставно направляють до спеціалістів, на необов’язкові додаткові обстеження, що провокує невдоволення медичним обслуговуванням. Хвора людина психологічно залежить від медпрацівника, негарна поведінка якого тільки посилює хворобливі переживання пацієнта. Щоб змінити ситуацію, нами розроблені та впроваджуються заходи (адміністрування, стимулювання тощо), які позитивно вплинуть на рівень обслуговування хворого. На жаль, це робота не одного дня і вимагає чималих зусиль. Але вона розпочата.
З питань експертизи тимчасової непрацездатності скажу лише одне: вона проводиться згідно інструкції, затвердженої МОЗ України. Відмовити у видачі листка непрацездатності при наявності показів не має права жоден лікар. Особливості видачі листків непрацездатності існують для жителів не Володимирецького району або працівників підприємств, які знаходяться за межами району. В таких випадках обов’язковий п’ятий рівень експертизи тимчасової непрацездатності – рівень головного лікаря. Тому пацієнти, які проживають в м. Кузнецовську чи в інших районах, або ж працюють за межами району, зобов’язані звертатися в КЗ «Володимирецька ЦРЛ» до головного лікаря. Порушень закону в цьому не має.
– Чи актуальне для району питання взаємозв’язку смертності дітей та вакцинації?
– Антивакцинальна кампанія, яка активно ведеться в засобах масової інформації, окремими громадськими організаціями, релігійними конфесіями та ін., надає невиправданої шкоди захисту населення від інфекційних захворювань, формування імунітету в дітей до певних інфекцій. За моєї пам’яті (а я працюю в системі охорони здоров’я не один рік) випадків смерті дитини від щеплень або їх ускладнень не було. Реакції на щеплення мали місце, але навчений медичний персонал вчасно реагує на них.
На жаль випадки смерті дітей (в першу чергу дітей першого року життя) ще реєструються в районі і обумовлені вродженою патологією, а також хворобами, не сумісними з життям, та нещасними випадками. Всі випадки смерті дітей розібрані на рівні контрольно-експертної комісії як районного рівня, так і обласного.
Додам, що негативізм до вакцинації дітей з боку батьків є прямою загрозою виникнення таких захворювань, як дифтерія, гепатит, менінгіт, правець, кашлюк та інших. За прикладом далеко ходити не треба. У кінці 2011-го – на початку 2012 років в районі спостерігалося суттєве збільшення рівня захворюваності кором. Тому, користуючись нагодою, звертаюсь до населення (особливо до батьків) з проханням не чинити супротив проведенню щеплень.
– Іване Васильовичу, екстрену медичну допомогу передали в обласне підпорядкування. Як це вплине на надання невідкладної медичної допомоги населенню району?
– Зміна підпорядкування служби швидкої медичної допомоги Володимирецького району Рівненському обласному центру екстреної медичної допомоги не вплинула на рівень, вчасність та об’єм обслуговування хворих з невідкладними станами. Змінився лише порядок її надання.
За домовленістю, комунальний заклад «Володимирецька ЦРЛ» залишив за собою право контролювати ефективність надання даного виду медичної допомоги. Скажу більше: щодобово, кожного ранку черговий медичний персонал Володимирецької підстанції екстреної медичної допомоги звітує за роботу, стан санітарного транспорту, використання медикаментів та паливо-мастильних матеріалів. На оперативках оцінюється якість, вчасність медичної допомоги, звертається увага на недоліки, кожен випадок відмови у виклику аналізується і при необхідності вживаються невідкладні заходи.
Завдяки державній субвенції питання забезпечення лікарськими засобами, транспортними засобами та паливно-мастильними матеріалами не стоять. Сьогодні, завдяки оптимальному розташуванню бригад, є можливість обслуговувати виклик в сільській місцевості в межах 20 хвилин, але аварійний стан доріг в районі корегує вчасність. Гостро стоїть питання надання вчасної екстренної медичної допомоги населенню зони обслуговування В.Телковицької амбулаторії, сіл Степангород, Хиночі та ряду інших. Вирішення питання – це відкриття підпункту екстреної медичної допомоги, яке узгоджується на рівні обласного центру екстреної медичної допомоги. Але знову стає питання поганих доріг.
Шановні читачі! Зміни, що проходять в системі охорони здоров’я району, продиктовані часом і мають на меті у найкоротші терміни суттєво підняти рівень медичного обслуговування населення району. Ці зміни були б неможливі без активної та продуктивної позиції районної державної адміністрації, яка робить усе можливе для розвитку матеріально-технічної бази лікувально-профілактичних закладів, створює умови для впровадження сучасних медичних технологій в лікувально-діагностичний процес та, незважаючи на складності, забезпечує належне фінансування галузі та виплату заробітної плати медичним працівникам.
Щиро вдячний усім медичним працівникам – від санітарки до лікаря, – які в минулому році підтримали зміни, що проходять в системі охорони здоров’я та забезпечили своєю працею належний рівень медичного забезпечення населення.
На завершення нашої розмови хочу подякувати населенню району за той вклад у 2012 році у вигляді благодійної допомоги медичній галузі, за безкорисливу здачу сільськогосподарської продукції на потреби харчування стаціонарних хворих. Як керівник системи охорони здоров’я району я пишаюсь своїми земляками, які в цей складний та неоднозначний час з розумінням, виваженням і терпінням сприймають заходи з реформування медичної галузі і вірять в їх позитивний результат.
Здоров’я всім Вам!
Розмовляв Сергій СКІБЧИК
< Попередня | Наступна > |
---|