HomeНовиниОфіційно22 вересня – День партизанської слави

22 вересня – День партизанської слави

( 0 Votes )


Відповідно до указу Президента України від 30 жовтня 2001 року, на підтримку ініціативи ветеранів війни, 22 вересня в Україні відзначається День партизанської слави, як вияв всенародного вшанування подвигів партизанів і підпільників у роки Великої Вітчизняної війни та увічнення пам’яті про всенародну боротьбу з німецько-фашистськими загарбниками.

 

Та страшна війна – то пекуча рана, яка досі болить чи не кожній українській родині. Проявивши чудеса героїзму, стійкості і мужності, воїни-переможці до останнього подиху, до останньої краплі крові билися за кожен клаптик рідної землі – і, вистоявши, перемогли.

З перших же днів війни в країні почав розгортатися партизанський рух – збройна боротьба радянського народу проти фашистських загарбників на окупованій території, у тилу ворога. Активною була ця боротьба в Україні, Білорусії, Росії. Створювалися партизанські загони, полки, бригади і дивізії, інколи – чисельністю до 20 тисяч чоловік. Наносячи головні удари по комунікаціях противника, партизани сприяли наступові радянських військ. Для цього у ворожому тилу діяло понад 6200 партизанських загонів та підпільних груп, які нараховували більше 1 мільйона чоловік, представників усіх народів Радянського Союзу. В Україні таких месників було 500000, у Білорусії – 370000, у Росії – 250000.

Партизани знищили 58 бронепоїздів, 50 тисяч автомобілів, підірвали 12 тисяч мостів, пустили під укіс понад 20 тисяч залізничних ешелонів. При цьому важливою формою партизанських дій були рейди в тилу противника, які відволікали великі сили гітлерівців. Найбільш результативні рейди здійснили формування відомих партизанських командирів С.А. Ковпака, О.М. Сабурова, С.В Гришина, О.Ф. Федорова, П.П. Вершигори.  Партизани звільняли від ворога великі території, які називалися «партизанським краєм». До літа 194… року таких територій було 11. А восени 1943 року більше 200 (?) квадратних кілометрів у тилу ворога контролювалися партизанами.

Значних втрат завдали гітлерівцям підпільні групи й організації. Підпільники, яких, за неповними даними, налічувалося понад 220000 чоловік, збирали і передавали на «Велику землю» розвідувальну інформацію, брали участь у диверсіях, виводили з ладу обладнання та інформували населення про дії радянських військ. Ризикуючи життям, вони допомагали зривати економічні, політичні та військові плани і заходи фашистських загарбників. Здійснюючись на всій окупованій території, цей опір був нищівним для ворога.

За своїми масштабами та політичними і військовими результатами всенародна боротьба в тилу ворога стала важливим військово-політичним фактором у розгромі фашизму, а відважна і самовіддана діяльність партизанів і підпільників отримала всенародне визнання. Близько 200000 учасників «війни без лінії фронту» нагороджені орденами і медалями, у тому числі понад 127000 – медаллю «Партизан Великої Вітчизняної війни». 233 відважним партизанам присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Активну участь у партизанському русі на Володимиреччині брали народні месники Карпо Арсентійович Моніч, Марія Семенівна Данічкіна, Антоніна Іванівна Дацовська, Степан Опанасович Богацький, Федір Юхимович Волочнюк, Єва Кирилівна Денисюк, Тамара Василівна Давидова, Агрипина Андріївна Рибчинчук, Марія Тарасівна Стефаник, Віра Юхимівна Фокіна, Ніна Гаврилівна Бикова, Василь Лук’янович Петрук, Олександр Арсентійович Волочнюк, Єгор Семенович Колмак, Андрій Павлович Волочнюк, Василь Трохимович Кізім, Василь Никифорович Ковальчук, Іван Ксенофонтович Дмитрук. Вони не дожили до сьогоднішнього дня, але вічна їм слава, і непогасною хай буде пам’ять про героїв!


Усе менше залишається учасників Великої Вітчизняної війни та партизанів-підпільників. На сьогоднішній день у районі проживають лише 5 учасників партизанського руху. Троє з них, Арсен Григорович Ващенко, Яків Антонович Кречко та Омелян Доминович Литвин, мешкають у Володимиріі. А ще двоє, Федора Касянівна Єрмоленко та Яків Петрович Вавелюк, – у Рафалівці. Колишня жителька Володимирця Валентина Олександрівна Власюк нині проживає у Києві. Честь їм і шана, живим учасникам тої священної боротьби!

Ми, народжені після Великої Перемоги, яку ви, шановні ветерани, завоювали, гордимося вами, адже у глибокому ворожому тилу ви відкрили другий фронт проти фашизму. Синівський вам за це уклін і наша довічна вдячність! Живіть довго! Ви потрібні нам завжди!

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 липня 2012 року «Про затвердження плану заходів з відзначення у 2012 році Дня партизанської слави», 22 вересня ми відзначатимемо це свято, як день всенародного вшанування подвигів, здійснених партизанами і підпільниками у роки Великої Вітчизняної війни, увічнення пам’яті полеглих у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками. З цією метою районна рада ветеранів війни та праці просить взяти активну участь в урочистих та меморіальних заходах, які проводитимуться органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, і в заходах по поліпшенню соціально-побутового та медичного обслуговування колишніх партизанів, підпільників і вдів загиблих народних месників, наданню їм матеріальної допомоги та врученню святкових подарунків, а також у проведенні уроків мужності і тематичних лекцій, зустрічей колишніх партизанів і підпільників з молоддю, в упорядкуванні могил померлих і загиблих партизанів та підпільників.

Шановні учасники партизанського руху, славні ветерани війни і праці! Від імені президії районної ради ветеранів напередодні Дня партизанської слави бажаємо всім вам міцного здоров’я, сімейного благополуччя, особистого щастя та активного довголіття. Нехай завжди поруч із вами будуть віра і надія, котрі оберігали вас на тернистому життєвому шляху.

 

 

Костянтин КЕДИЧ,

заступник голови районної ради ветеранів.                                                          
 

У вас недостатньо прав для коментування.