Арт-медіа Полісся - Enter your slogan here

Політична доцільність чи господарська необхідність?, або Як адміністративна «коса» знову натрапила на райрадівський «камінь»

ІНКОЛИ дорога може бути рівною, як стріла, і все ж, на ній можна спіткнутися, не розгледівши випадкового камінця чи втрапивши ногою у підступну вибоїну. Така неуважність (чи незграбність) дорого може коштувати.

І хоча про це прикро писати, районні депутати час від часу стають заручниками подібних колізій: стикаються у своїй роботі з подібними «камінцями» – «каверзними», важливими для району, але по-різному оцінюваними на різних владних поверхах питаннями.

БУДУЧИ сторонньою особою, не сподівався жодних сенсацій у роботі районного депутатського корпусу, бо президія райради, націлившись на підготовку липневої позачергової сесії, й цього разу провела власне засідання. Проходило воно досить по-діловому. І не тільки тому, що цього вимагає статус президії як робочого органу райради, а й тому, що окремі питання поставали перед членами президії досить гостро. От хоча б «про розгляд листа КП «Аптека Полісся» про неможливість забезпечувати найнеобхіднішими лікарськими засобами та виробами медичного призначення населення в селах Володимирецького району у зв’язку зі скрутним фінансовим становищем». Уловлюєте? Ідеться про «найнеобхідніше». Усе інше, що тільки може бути, – за межами цієї фрази. Й на увазі маються не так самі медпрепарати, як сільські аптечні пункти, які, будучи відкритими при ФАПах, нині опинились у становищі чемодана без ручки. Якщо в самій аптеці, зіткнувшись з фінансовими труднощами, незручного «чемодана» раді позбутися, то членів президії подібний крутий поворот не тішить. Вони порадили своїм комунальним аптекарям не гарячкувати, а ще раз добре зважити всі «за» і «проти». Адже, з одного боку, треба зробити так, щоб ліки у ФАПах не залежувались і не втрачали придатність, а з другого – аптечні пункти мають зберегтися як своєрідний форпост у боротьбі за здоров’я сільських жителів. Закрити їх неважко, але ліпше забезпечити безперебійну їхню роботу, підтримавши і їхній зв'язок з сільськими громадами, і їхній взаємозв’язок з метою своєчасного перекидання ліків туди, де вони потрібні. Бо відсутність сільського аптечного пункту – це відсутність своєчасної медичної допомоги. Це неминучий удар по здоров’ю тисяч людей.

Президія з розумінням підійшла до прохання Ветеранської спілки учасників АТО та захисників Вітчизни про надання їй приміщення для ведення статутної діяльності та до прохання районного колегіуму про додаткові кошти на обладнання навчальних кабінетів. Але були й такі, і їх декілька, що сприйнялися неоднозначно. Районний колегіум, скажімо, просив профінансувати ремонт шкільного автобуса в обхід системи публічних електронних держзакупівель «ProZorro». З подібними листами звернулися й управління будівництва та інфраструктури, надзвичайних ситуацій та житлово-комунального господарства (виготовлення проектно-кошторисної документації на ремонт автодоріг), відділ освіти (перевезення учнів до Сопачівського НВК, ремонт протирадіаційного укриття, виготовлення проектно-кошторисної документації і технічний нагляд за ремонтом покрівлі у Каноницькій ЗОШ), Довговільський НВК (будівельно-монтажні роботи на протирадіаційному укритті), Озерський ДНЗ «Пролісок» (придбання дитячого майданчика). Комусь зробити це дозволили, комусь – ні, загалом же діяльність в обхід «ProZorro» до вподоби не всім. На думку депутатів, скрізь по можливості треба економити, а значить – у кожному конкретному випадку ґрунтовно вивчати ситуацію.

На такій досить високій ноті підійшли до порядку денного позачергової сесії. Ішлося про списання основних засобів Красносільського НВК, внесення змін до районної комплексної цільової програми по наданню пільг окремим категоріям населення, повернення кількох об’єктів нерухомого майна у державну власність, районну комплексну програму «Цукровий діабет», продовження контракту з головним лікарем Володимирецького РЦПМСД та кілька земельних питань. Усе ж, центральним було інше – про внесення змін до районного бюджету на 2018 рік. Тут-то і сталася не зовсім зрозуміла осічка. За словами голови райради Василя Ковенька, питання не можна розглянути через відсутність представника фінвідділу. Однак присутній на засіданні голова РДА Володимир Хоружий відкинув таке пояснення. За його словами, президія райради… не поінформувала фінвідділ про своє засідання.

Зрозуміло, ми попросила голову РДА Володимира Хоружого прокоментувати ситуацію, що склалася, тож подаємо його думку. «Ще наприкінці червня під час сесійного засідання депутати розглядали питання про внесення змін до бюджету на 2018 рік, яке містило пункти щодо нагального фінансування структурних підрозділів райдержадміністрації, – повідомив В.Хоружий. – Попри те, що ці кошти необхідні для належного виконання функцій у сфері соціального забезпечення населення (а це якісне і своєчасне надання різного роду пільг), гроші не виділили. Напроти, більшістю голосів депутати підтримали пропозицію перенести розгляд цих поправок на другу половину липня.

20 липня районна рада, не попереджаючи завчасно райдержадміністрацію, організувала проведення президії з питань погодження порядку денного позачергової сесії, який включав і питання про зміни до бюджету на 2018 рік. Відтак фінансове управління не мало часу підготувати відповідні поправки і долучитись до обговорення. З огляду на це дивними звучали слова голови райради Василя Ковенька, який висловив можливість виключення бюджетного питання з порядку денного сесії. Нині значна частина рахунків управління соціального захисту населення заблокована. Затягування з фінансуванням може остаточно паралізувати його роботу. Тому не варто посилювати напругу, а спільними зусиллями забезпечувати роботу всіх соціальних структур району. Керуватись потрібно не політичними міркуваннями, а господарськими».

Правду кажучи, не вірилося, що основа основ районного життя – бюджетне питання – випаде з порядку денного сесії. Вона ж тому й позачергова, що назріли бюджетні зміни. Усе ж, певна інтрига впродовж усієї сесії зберігалася. Бо ж бюджетне питання хоч і втрималось у порядку денному, ніхто, мабуть, не знав, яким боком воно обернеться під час неминучого обговорення.

Ряд питань взагалі пройшли блискавично. По ліках для діабетиків не обов’язково було підніматися на трибуну й головлікарю ЦРЛ Івану Караїмчуку (хворих людей треба лікувати, а не розмірковувати над цим – вирішили у сесійній залі). Та й Олександру Волочнюку, головлікарю РЦПМСД, можна було не вдаватися до розлогих пояснень – йому продовжили контракт на три роки, розуміючи, що саме він має завершити реформаторські новації, які відбуваються на рівні первинної медичної допомоги. І лише над змінами до бюджету-2018 ділова атмосфера сесійної зали явно розігрілася.

Як завжди, начальник фінуправління Олена Шикало скрупульозно – майже до гривні! – розібралася з пропонованими змінами. Завбачливо нагадала, що кошти, які передбачаються для РДА, підуть на делеговані їй райрадою повноваження. Та питання півроку тому хоч і ставилося цією ж депутатською залою, його і тоді відклали до другої половини липня, і тепер, коли настав обіцяний термін, воно потрапило під депутатську немилість. Не будемо судити, чого тут було більше: політичної доцільності чи господарської потреби – але сесійна гроза розрядилася. В якусь мить здалося, що іскри так і бризнули між президією й одним із флангів сесійної зали. І все тому, що голова райради Василь Ковенько буквально на очах у депутатів власноруч перекроїв пропоновані бюджетні зміни – й оновлений їхній варіант запропонував до затвердження. З тридцяти наявних голосів 22 виявилися «за» – і там, де щойно гриміла гроза, вмить розпогодилось. У кожного хіба що залишалося враження, що «важкі» питання треба прискіпливо готувати у бюджетній комісії, пропускати через президію райради і виважувати на вагах розумних компромісів, можливих на рівні як депутатських комісій, так і перших осіб району.

Не пробуючи ні з ділового, ні з морально-етичного боку оцінювати депутатів, зазначу тільки, що враження неоднозначне. Раз РДА виконує делеговані райрадою повноваження, то й питання про часткове її фінансування з місцевого бюджету нікого не повинно дивувати. Якщо РДА, просячи фінансової підтримки, не розминулася з реальними потребами і врахувала бюджетні можливості району, то заявлені кошти, безперечно, треба виділити. Тоді і вольовий вчинок голови райради виправданий лише за умови, що РДА явно завищила свої потреби. Але таких обрахунків, як на наш погляд, в раді ніхто не проводив. Тож по домівках роз’їжджалися, очевидно, так і не відчувши повного задоволення від зробленого. Кожний віз із собою часточку власної правди.

Олексій ГОРОДНИЙ.

На фото автора:

робочий момент позачергової бюджетної сесії.