Отто фон Бісмарк був правий

( 2 Votes )

Двадцять перше сторіччя висуває нові правила поведінки у цивілізованому світі. Тому намагання цивілізованих країн вирішити українське питання за столом переговорів, не вдаючись до використання збройної сили, є одним з таких правил.  Саме у відповідності з ним 17 квітня у Женеві (Швейцарія) відбулись чотиристоронні переговори між держсекретарем США Дж. Керрі, главою МЗС РФ С. Лавровим, в.о. глави МЗС України А. Дещиці та Верховним представником ЄС з питань зовнішньої політики та віце-президентом Єврокомісії К. Ештон.

За підсумками цієї зустрічі були окреслені конкретні кроки та прийнята спільна заява про деескалацію конфлікту на сході України. У тексті заяви відмітимо наступні положення. «…Всі сторони зобов'язалися утримуватися від будь-яких форм насильства, залякування або провокаційних дій. Учасники зустрічі рішуче засудили і відкинули всі прояви екстремізму, расизму та релігійної нетерпимості, включаючи прояви антисемітизму… Всі незаконні збройні формування повинні бути роззброєні; всі незаконно захоплені будівлі повинні бути повернуті законним власникам; всі незаконно захоплені вулиці, площі та інші громадські місця в українських містах повинні бути звільнені… Всім учасникам протестів і тим, хто звільнить будівлі та інші громадські місця і добровільно складе зброю, буде гарантована амністія, за винятком тих, хто буде визнаний винним в скоєнні тяжких злочинів».

Отже, європейська та світова спільнота очікувала від Росії швидких та рішучих дій, зокрема, відмови від підтримки сепаратистів на Сході та відводу її військ від кордонів України. Зі свого боку українська держава, враховуючи високий авторитет сторін угоди та взяті на себе зобов’язання, призупинила проведення антитерористичної операції.

Проте Отто фон Бісмарк (міністр зовнішніх справ Пруссії у 1862-1890 рр.) був правий, коли казав про підписання договорів з росіянами: «…Вони не вартують того паперу, на якому були підписані». В унісон з цими словами після оприлюднення женевської угоди президент США Б. Обама заявив, що має дуже песимістичні настрої з приводу виконання Росією означених положень у підписаній заяві. І був правий.

Це стало зрозуміло з тлумачення російською стороною тексту прийнятої у Женеві заяви. Як з’ясувалось, відповідно до бачення Росії, підписання цієї угоди мало на увазі насамперед роззброєння «Правого сектора», а не припинення підтримки сепаратистів, звільнення захоплених адмінбудівль на Сході та відведення військ від кордонів України. І як тут не згадати Отто фон Бісмарка: «На кожну вашу військову хитрість вони дадуть відповідь з неперевершеною дурістю». Так, глава МЗС Росії Лавров, якого цитує УНІАН, заявив: «…Висуваються претензії до південно-східних регіонів, що вони не звільняють зайняті будівлі, не усувають блокпости. Але влада нічого не робить, пальцем об палець не вдарила для того, щоб усунути причини, які лежать в основі нинішньої глибокої внутрішньоукраїнської кризи… Більш того, керівники, призначені Верховною Радою, заявляють відкрито, що Женевські домовленості не поширюються на Майдан, тому що, бачте, київська міськрада ухвалила рішення, що Майдан можна зберегти й що він діє легітимно». Отже, вважає Лавров, не має підстав для звинувачування областей Сходу, «…де народом були обрані керівники після того, як їм спробували прислати начальників із Києва», і тому слід звільнити «народного губернатора» Донецька П. Губарєва та інших заколотників. Продовжуючи у цьому стилі, російська сторона, також заявила про намір ввести свої війська нібито в якості «миротворців» у східні області нашої держави.

Така позиція Росії дала підстави державному секретарю США Дж. Керрі, якого цитує РАР, на спеціальному засіданні Державного департаменту 24 квітня заявити: «Росія відіграє активну роль в дестабілізації ситуації в Україні… Якщо Росія буде продовжувати дії в цьому напрямку, то не лише зробить велику помилку, але це також буде помилка, яка дуже дорого обійдеться… Вікно для зміни курсу закривається. Президент Путін та Росія повинні зробити вибір. Якщо Росія обере шлях деескалації, ми усі привітаємо це з великим задоволенням. Але якщо Росія цього не зробить, світ зробить все, аби ціна таких дій для Росії збільшувалась».

Сьогоднішній глобалізований світ не сприймає однозначних відповідей. Тож маємо дати відповідь на запитання: чи була ця зустріч та підписана угода тим кроком, який змінить ситуацію як в Україні, так і в цілому у світі?

З одного боку, конфлікт на Сході країни переходить у затяжну фазу. Виходом може бути знищення диверсійно-терористичних угруповань та політичного діалогу з місцевими громадами.  Проте, на  думку бувшого радника президента Росії А. Іларіонова, Україна на Женевській зустрічі де-факто визнала відторгнення Криму та наявність на своїх теренах військових загонів РФ. Віддавши вирішення питання східних областей до компетенції міжнародних організацій, наша держава втрачає свою унітарність та цілісність.

З іншого боку, безумовним досягненням є те, що завдяки підтримці світової спільноти вдалось посадити Росію за стіл переговорів та змусити її визнати те, що влада в Україні є легітимною. Бо перемовини Лавров вів не з якимись «лижними інструкторами» або «народними губернаторами», а з представники країн які йдуть в авангарді світового прогресу. Тому поділяємо думку відомого журналіста В. Плотнікова: «Не вірте тим, хто каже, що з Женевою не вийшло… Зараз на руках в урядів країн Заходу є юридичні підстави для більш жорстких санкцій проти Москви. Щоб там не казали у російській столиці про те, що у Києві слід роззброїти незаконні  формування, а бандити з Словянська будуть у цей час готуватись до свого псевдо-референдуму, – у світі усі прекрасно розуміють, що в Києві законна влада, а диверсанти – на Сході України. І це Лавров своєю присутністю підтвердив у Женеві». Наслідки економічних санкцій, які запровадив та буде запроваджувати Захід проти РФ, вже даються взнаки.

 Україна, виступивши ініціатором зустрічі у Женеві, ще раз підкреслила своє бажання жити за правилами та нормами цивілізованого світу. Світу, в якому усі спірні питання між країнами вирішуються за згодою сторін шляхом діалогу, а не за рахунок підкупу та озброєння маргіналів та люмпенів. І саме за це наша держава підписалась у Женеві: «Анонсований конституційний процес буде всеосяжним, прозорим і відповідальним. Він включатиме негайний початок широкого національного діалогу, який врахує інтереси всіх регіонів і політичних утворень України, а також дозволить врахувати громадську думку і запропоновані зміни».    

 Олександр ТРУХАЧОВ.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити