Авторизація

HomeІсторія, дослідження

Історія, дослідження

Людина, яка не знає байдужості

( 1 Vote )

З цією людиною я знайомий з дитинства. А в юності ми вже були друзями. Разом читали книги – і переживали за Спартака, Робінзона Крузо, князя Ігоря, Тараса Бульбу, Робіна Гуда і за всіх лицарів, про яких знали з книжок і фільмів. Нас, юнаків, вражала велика самопожертва цих героїв. Ми проводили розкопки, щоб зрозуміти нашу місцеву історію. І ця любов до витоків, до нашої минувшини не зникла, а й далі рухає нами. Основна його робота – реставрація і збереження пам’яток архітектури, яких на Волині біля 500. Ось такою важливою роботою займається ця людина – наш земляк, уродженець села Новаки Петро Олексійович Троневич.

 

Христос Воскрес!

( 4 Votes )

Саме ці два слова є основою Християнської віри і ключем до нашого спасіння: «Якщо Христос не воскрес, то і проповідь наша марна, марна і віра наша» (1Кор. 15, 14). Тому ці слова одночасно є і привітанням, і побажанням, і, найголовніше - подальшою проповіддю цієї ІСТИНИ.

Не вірите? Ця історія сталась в Україні в середені двадцятих років ХХ ст.. Саме тоді радянська атеїстична пропаганда розгортала свою боротьбу проти Церкви.  Николай Бухарін («любимчик Леніна») із лекцією відвідав м.Київ.

 

Короткі етюди великого життя: Тарас Шевченко у спогадах сучасників (частина 3)

( 2 Votes )

 

У творчості Шевченка мало гумору. Здебільшого все сатира. «Гумору, жарту в ньому не було зовсім», – вважав І.Тургенєв. Але маємо й інші свідчення. За спогадами деяких сучасників, поет був настільки майстерним оповідачем, що старі й молоді, бувало, рвуть животи зо сміху, а він і бровою не поведе.

 

Короткі етюди великого життя: Тарас Шевченко у спогадах сучасників (продовження)

( 2 Votes )

Кажуть, Шевченко не раз сідав із селянськими дітьми у коло і розповідав казки, співав дитячих пісень, яких знав безліч, і робив пищики.

Якось він пішов малювати Золоті Ворота і почув плач: у глибокому рову плакала дівчинка. Як умів, поет втішив її, поніс до Золотих Воріт і всадовив на свою квітчасту хустку. Плачучи, дитина все повторювала «мама», «неня», і ніхто з перехожих її не впізнавав.

 

Короткі етюди великого життя: Тарас Шевченко у спогадах сучасників

( 4 Votes )

«Середнього зросту, до­сить кремезний, з лиця дуже звичайний, навіть негарний, бо вуста мав вузькі і затис- нені, а ніс кирпатий. Зате очі - незвичайні: великі, чорні, бистрі, блискучі, повні жвавості, розумні. На голо­ві солом’яний бриль, а з-під бриля спадали в безладі гус­ті пасма чорного волосся», - таким у 1846 році постав Шевченко перед польським письменником Юліаном Беліна-Кенджицьким.

 

Сторінка 3 з 9

На даний момент 326 гостей на сайті