– Так, діти, закінчуємо урок. А тепер у нас обідня перерва, – мовила молода вчителька. І тиша в класі одразу перетворилася на справжній вулик. Забрязкали лоточки. Запахло вареним і смаженим.
Один хлопчик приніс смажену картоплю. Його сусідка – три великих голубці («мама сказала: може, в кого нема чого їсти, то щоби я ділилася»). В інших по парті порозпадалися бутерброди. А дехто нічого не взяв – просто забув мамі сказати. Клас наповнився запахом часнику і цибульки…
До нашої молодої вчительки прибігла керівничка з паралельного класу. У неї теж діти поприносили термоси з борщиком і супом, кашами, сало з часником, зернята соняшника та горішки. І сміх, і дитяча трагедія. Є гречана каша і борщ, а ложки немає… Такі перші дні без дитячого «чорнобильського» харчування проходили в одній із шкіл, де директором моя знайома. На другий день вдалося їй домовитися із старшим кухарем, щоб дітей впустили по черзі в холодну їдальню. Запахи смачної кухні у першокласників ще стояли дуже довго: не школа, а ресторан.
А все це сталося тому, як ми вже повідомляли у «Володимирецькому віснику», що з 3 березня 2014 року у школах Рівненщини було призупинено гаряче харчування дітей-чорнобильців.
Ще 31 грудня 2013 року закінчився термін дії попереднього тендеру (у нас його виграла фірма «Максимум»). Але наш комбінат громадського харчування був субпідрядником і автоматично, згідно додатку до договору, продовжував харчувати ввірені навчальні заклади. Було оголошено новий тендер, який відбувся 17 лютого, а переможців мали оголосити 28 лютого.
Однак цього не сталося. По головному переможцю тендера в листопаді 2013 року було відкрито досудове провадження. А внаслідок революційних перемін у Міністерстві соцзахисту помінялося керівництво і команда в цілому. Відповідно, нове керівництво Міністерства соціальної політики відмінило результати тендерів, які проводилися з порушенням законодавства. Втім, уже в квітні ситуацію обіцяють залагодити і харчування дітей відновити.
Як було сказано вище, за попередніми результатами торгів виявлено значне завищення вартості послуг, які були запропоновані учасниками торгів (порівняно з минулим роком), що в умовах обмежених обсягів бюджетного фінансування не дає змоги забезпечити потерпілих від аварії на ЧАЕС дітей упродовж року необхідним харчуванням. Тому, як зазначено на сайті відомства, буде оголошено новий тендер.
Як нам повідомила директор Володимирецького комбінату громадського харчування Марія Сиротюк, до харчування дітей-чорнобильців КГХ вже сьогодні готовий приступити. Їдальні в порядку. Кухарів брали на роботу по договору на час контракту по харчуванню, на сезон. Так завжди було. Районна влада та управління освіти виходили до підприємств споживчої кооперації з клопотанням щодо відкриття буфетів у навчальних закладах. Але це тимчасові міри; всі чекають реалізації чорнобильських програм.
Батьки теж чекають позитивного вирішення по харчуванню «чорнобильських дітей». Ось що ми зібрали в обласному департаменті соцполітики щодо даного питання.
«…Аби компенсувати батькам витрати за шкільні обіди, їм буде надано грошову допомогу за період, протягом якого дитина не харчувалась у навчальному закладі, у розмірі від 180 до 190 гривень. Для отримання виплат необхідно звернутися до регіонального органу соціального захисту населення із відповідною заявою та довідкою із навчального закладу».
Також у департаменті соцзахисту повідомили, що правом на безплатне харчування користуються діти у Березнівському, Володимирецькому, Дубровицькому, Зарічненському, Сарненському та Рокитнівському районах і місті Кузнецовськ, території яких належать до зон радіоактивного забруднення. Загалом же на Рівненщині гарячим харчуванням (відповідно до укладених договорів із Міністерством соцполітики України) упродовж 2013 року та двох місяців 2014-го було охоплено понад 65 тисяч потерпілих дітей».
Регіональний менеджер ТОВ «Перша Компанія Максимум» Геннадій Конончук сказав, що їх товариство забезпечувало харчами школярів у Дубровицькому, Рокитнівському та Володимирецькому районах. Він пояснив, що претензій від Мінсоцполітики до ТОВ «Першої Компанії Максимум» не було, як і претензій від школярів, їхніх батьків чи освітян. Тож обладнання, яке компанія модернізувала на всіх підпорядкованих їй шкільних кухнях, поки що не демонтували. Не забирали зі складів і харчі. Термін придатності всієї продукції, як запевнив Геннадій Конончук, контролюється, тож відновити харчування дітей можна буде будь-коли, для цього потрібне лише «добро» з Києва.
Тим часом школярі носять до школи бутерброди, смажену картоплю, а штат шкільних кухарів перебуває у відпустках за власний рахунок…
Г. Штерн
Матеріали по темі:
< Попередня | Наступна > |
---|