Авторизація

HomeНаше життяДолі людські

Долі людські

Діти війни: Ганька

( 2 Votes )

Ганька народилася на Юрія. І хоча її день народження ніхто ніколи спеціально не відзначав, Юрія все одно гарне весняне свято. І майже у кожній хаті в цілому їхньому селі  у цей день святкують. А ще в цей день Ганька з мамою, татом і старшою сестрою Ніною та братом Толею ідуть за село у поле. А там збираються всі сім’ями на чиїй-небудь ниві і розсідаються довкола, розкладаючи всякі їства. Люди випивають по чарці, закушують та весело гомонять між собою про життя. Після, ще співають пісень про весну. Так було і цього року.

 

Відлюдько або крик самотності

( 3 Votes )

Уже сутеніло, а вона так і сиділа біля вікна у своїй маленькій хатині не вмикаючи світла. Сиділа і вдивлялась вдалечінь на порожню стежину. Ні, Олена нікого не чекала, адже зовсім одна в цьому світі. І таким способом не раз коротає свої довгі зимові вечори. Вона не любить зими, не любить свята, адже це все добре, коли є сім’я, а вона сама. Ще коли літо, весна, осінь і є якась робота, той день швидше минає. А ось зараз на душі дуже тяжко. За цілісінькі свята ні одна жива душа не переступила її порогу. 

 

В’язень Краківського гетто

( 1 Vote )


Петро Маманович має незвичайну долю. Поліський хлопець, який ще підлітком потрапив в один із таборів смерті Кракова і дивом звідти вибрався, міг би бути громадянином будь-якої держави Європи або США – проте від Батьківщини не відмовився. Після повернення додому там, на далекому Поліссі, його знову чигала смерть від рук українських повстанців – і знову він чудом лишився жити…

 

Чоботар

( 0 Votes )


Коли він народився, якраз копали картоплі, летіло бабине літо і цвіли айстри та жоржини. Усі приходили подивитися на гарного хлопчика. Рідні назвали його Русланом. Ріс він нормально, розвивався як усі діти: медогляди, щеплення. І враз матері озвучують діагноз – церебральний параліч. Йому не дозволяють навчатися у звичайній школі, а направляють у Костопіль, у спецшколу. Руслан Сахнюк там навчався десять років, – до 1993-го.

 

Кашуби

( 0 Votes )


Живе у селі Зелене  сім’я Кашуби  Петра Мефодійовича та Любові Вікторівни. Він – родом із Дубівки. Вона – місцева. Мають вони четверо дітей, власний дім. І значаться   в селі, кращими господарями. Раніше працювали  разом на заводі «Ситал», а як роботи не стало, почали  шукати її самі. Петро Мефодійович перед  розпадом-ліквідацією колгоспу поробив комірником, а потім… Потім не сів дома, як  більшість односельчан, а проторував дорогу за дружиною.

 

Сторінка 6 з 7

На даний момент 148 гостей на сайті