Авторизація

HomeНевидумані історії

Невидумані історії

Три брати

( 1 Vote )

«Як гарно цвітуть абрикоси в моєму садку цього річ! Чи то так було й завжди? А я просто не помічав цієї божественної краси, чи просто не цінував в житті таких простих, на перший погляд речей. А як гарно пливуть в небі пухкі хмаринки… який прекрасний весь білий світ! Особливо коли ти це все бачиш своїми очима. Я ж усе це міг бачити вдосталь усе своє прожите життя, але ніколи воно не було для мене таке дороге таке прекрасне це бачення.

А виявляється для щастя так мало потрібно… невже все своє минуле життя я був так близько біля його справжнього і лише тепер зрозумів у чому сенс життя.  Спасибі тобі, брате! Коли б не ти, то я рахував би своє життя марно прожитим» – сказав Микола.

 

Вигадані історії від Галини Тєтєнєвої

( 2 Votes )

ПРЕЗИДЕНТ

      Було це 15 листопада 2012 року. У складі обласної делегації нас запросили в Київ на святкування Дня працівників сільського господарства.

Всі в очікуванні. І ось виступає Президент Віктор Янукович, а мені, як на зло, дзвонить мій президент, той, що дає гроші на розвиток державного дослідного господарства, – президент Академії наук України. Дружина штирхає в бік, показує, щоб виключив мобільний телефон. А я – у безвиході. Ні тобі обірвати розмову з шефом, ні сказати, що виступає Президент України! І тут я встаю (а ми сиділи близько біля сцени, можна сказати, в перших рядах) і йду через весь зал.

 

Безбатченко

( 3 Votes )

Так сильно шкребло на душі у Івана, коли звучала ця пісня. Особливо на весіллі у племінниці, в рідному йому селі. Адже цей куплет пісні стосується саме його. Бо у свої 60 літ він не знає хто був його батько і напевно уже ніколи не дізнається.

                Якось по молодості це не так зачіпало Івана. То й що, що не знаю батька, хіба я один такий. Он скільки їх, безбатченків навколо. Але тепер він розуміє, що ті інші діти хоча б знали від матерів хто їх батько, звідки, який він був і де подівся. А Івану не було кому розказати…

 

Чи летіли журавлі над Володимирцем у грудні?

( 0 Votes )

…У п’ятницю, 14 грудня 2012 року, в обідню пору зимове небо розбудили … крики журавлів. Всі люди на базарі: і покупці, і продавці, підняли голови до неба. У променях зимового сонця літало близько двох сотень птиць.

Кричали птахи в піднебессі як журавлі. Декілька об’єднаних ключів летіли з півночі на південь, наче кардіограмою, потім їх наче хтось розвертав і весь ключ знову вертав на захід, а тоді на північ. Над Володимирцем птахи зробили декілька кіл. Складалося враження, що якась сила «збиває» їх із наміченого курсу. До 14 години дня птахи покинули простір над нашим містечком, але стали в багатьох сім’ях темою для обговорення.

 

Вулиця Вогняного Змія

( 3 Votes )

…Поріг кабінету переступили молоді люди. По одягу і капроновій хустиночці на голові у молодої жіночки роблю висновок: віруючі. Йому 24 роки, їй – 23. Мають власний дім, дітей. Прийшли за допомогою, бо в домі «чудні речі» творяться. Дім купили недавно. Зробили дорогий ремонт і все було добре. Чоловік на заробітки не їздить. Заробляє технікою на місці.

 

Сторінка 7 з 9

На даний момент 149 гостей на сайті